Постанова 4811 № 464/7209/23

від 29.07.2024 ·

Справа № 464/7209/23 Головуючий у 1 інстанції: Кітов О.В. Провадження № 22-ц/811/928/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді: Ванівського О.М. суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., секретаря: Цьони С.Ю., з участю: представника ГУ ПФУ у Львівській області Шкіля О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління пенсійного фонду України в Львівській області на рішення Галицького районного суду м.Львова від 19 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Львівській області про стягнення спадщини у вигляді недоотриманої суми пенсії, - ВСТАНОВИВ: В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Львівській області про стягнення спадщини у вигляді недоотриманої суми пенсії. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 на дату смерті постійно проживала разом з сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії у разі втрати годувальника згідно ст. 36 Закону №2262. У зв`язку з порушенням пенсійним органом прав ОСОБА_2 на належне пенсійне забезпечення, їй приходилося неодноразово звертатися до суду з позовами до Головного управління пенсійного фонду у Львівській області. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року в справі № 380/6529/20 судом визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не визначення ОСОБА_2 суми заборгованості основного розміру пенсії за період з 05.03.2019 по 04.09.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести розрахунок та виплату заборгованості ОСОБА_2 за період з 05.03.2019 по 04.09.2019 з урахуванням виплачених сум за цей період. На виконання вказаного рішення суду в справі № 380/6529/20 відповідачем нарахована заборгованість з пенсійних виплат в сумі 5 906 грн.31 коп. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року в справі № 380/6786/20, окрім іншого, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з врахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На виконання вказаного рішення суду в справі № 380/6786/20 відповідачем нарахована заборгованість з пенсійних виплат в сумі 3857 грн. 76 коп. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року в справі №380/2464/21 , яке набуло законної сили 25 травня 2021 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку та виплати призначеної пенсії ОСОБА_2 , виходячи із розміру грошового забезпечення визначеного довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.01.2021 №

279. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 станом на 05.03.2019 року з 01.04.2019 року, виходячи із розміру грошового забезпечення зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.01.2021 №279 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з врахуванням уже виплачених сум. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року в справі №380/17384/22 та Ухвали про виправлення описки у судовому рішенні від 24.02.2023 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 05.03.2019, за період з 01.04.2019 по 31.12.2019 включно. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.01.2021 № 279 про грошове забезпечення з 01.04.2019 по 31.12.2019 включно з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 05.03.2019, із урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023року в справі №380/17525/22, яке набуло законної сили 24 квітня 2023 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з дати припинення її виплати. Згідно розрахунку Пенсійного фонду України розмір нарахованої суми доплати пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі № 380/6786/20 становить 3857,76 гривень. Згідно розрахунку Пенсійного фонду України розмір нарахованої суми доплати пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року у справі № 380/6529/20 становить 5906,31 гривень. Згідно розрахунку Пенсійного фонду України розмір нарахованої суми доплати пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року у справі № 380/2464/21 становить 155419,90 гривень. Згідно розрахунку Пенсійного фонду України розмір нарахованої суми доплати пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 року у справі № 380/17525/22 становить 40000,00 гривень. Згідно розрахунку Пенсійного фонду України розмір нарахованої суми доплати пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 року у справі № 380/17384/22 становить 23132,16 гривень. Загальний розмір нарахованої суми доплати пенсії ОСОБА_2 на виконання вищезазначених рішень Львівського окружного адміністративного суду становить 228316,13 гривень. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яку в установленому законом порядку прийняв син померлої ОСОБА_1 позивач у справі. На підставі поданої останнім заяви про прийняття спадщини від 22.05.2023 року Першою львівською державною нотаріальною конторою Львівської області була заведена відповідна спадкова справа після померлої ОСОБА_2 за №96/2023. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 не має. Також встановлено, що ОСОБА_2 на дату смерті постійно проживала разом з сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом №107 від 19.06.2023 виданим директором Львівського комунального підприємства «Під Зуброю». На запит Першої Львівської державної нотаріальної контори до Головного управління пенсійного фонду у Львівській області про наявність та розмір невиплаченої пенсії, належної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , Головне управління у своєму листі від 02.06.2023 року повідомило, що пенсія за лютий 2023 року ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахована у філію - Львівське обласне управління AT „Ощадбанк". Враховуючи вищезазначене, недоотримана пенсія ОСОБА_2 відсутня. Крім того, повідомило, що доплата пенсії, яка обчислена на виконання судового рішення, не включається до складу спадщини та може бути виплачена особі за умови покладення судом зобов`язань. Позивач ОСОБА_1 15 березня 2023 року звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив виплатити суму недоотриманої нарахованої пенсії моєї мами, ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю, яка перебувала на обліку, як одержувач пенсії в порядку спадкування згідно рішень Львівського окружного адміністративного суду: №380/6529/20 від 01.10.2020 року, №380/6786/20 від 19.11.2020 року, №380/2464/21 від 23.04.2021 року. Дану заборгованість позивач просив ГУ ПФУ виплатити в повному обсязі із врахуванням втрати частини доходу та 3% річних. На вказану заяву Головне управління ПФУ у Львівській області листом від 29.03.2023 року надало відповідь, згідно з якою, посилаючись на частину 1 статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відмовило в виплаті заборгованості з пенсійних виплат вказавши що доплата до пенсії, яка нарахована ОСОБА_2 на виконання судових рішень, не включається до складу спадщини та може бути виплачена за умови покладення судом зобов`язань в частині виплати пенсії спадкоємцю. Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України визначено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та таке інше. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено приписами ст. 1217 ЦК України. Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати». Згідно зі ст.ст. 1218, 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Суми пенсії, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. У пунктах 1 і 4 частини 1 статті 1219 ЦК України закріплено, що особисті немайнові права, а також права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, не входять до складу спадщини, оскільки є правами та обов`язками, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що право на перерахунок пенсії є особистим правом, яке нерозривно пов`язано з особою та не входить до складу спадщини. Тобто, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 484/3648/16-а. Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із нарахованої, але неотриманої доплати до пенсії, розмір якої становить 228316 грн. 13 коп. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, який у строк, передбачений статтею 1270 ЦК України, прийняв спадщину після померлої матері. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Львівській області залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 19 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено 12 серпня 2024 року. Головуючий: Ванівський О.М. Судді Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4811 № 464/7209/23

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше