Постанова 4811 № 464/5086/19

Справа № 464/5086/19 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю. Провадження № 22-ц/811/4016/19 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М. Категорія:83 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючої - судді Копняк С.М., суддів - Бойко С.М., Ніткевич А.В. секретар Жукровська Х.І., з участю представника апелянта, представника скаржниці адвоката Юхименко Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 11 жовтня 2019 року, постановлену в складі головуючого судді Теслюка Д.Ю., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Профіт Капітал", Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", - в с т а н о в и л а: Заявник ОСОБА_1 19.09.2019 року звернулась в суд із скаргою на дії державного виконавця, в якій просила поновити строк для подання скарги та скасувати постанову старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 15.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56585221, щодо солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 79 358,46 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 632 701,19 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та нарахованої пені за кредитним договором № 014/08-5/9203-СК від 15.02.2006 року. В обґрунтування скарги покликається на те, що оскаржувана постанова державного виконавця є безпідставною, незаконною та прийнятою з порушенням процесуальних норм, оскільки на час укладення договору про відступлення прав вимоги 28.09.2016 року, відповідно до якого ТзОВ ФК «Профіт Капітал» набуло права вимоги до неї за виконавчим листом № 2-2632/11, пройшов термін пред`явлення виконавчого документу до виконання. З врахуванням наведеного, вважає, що державний виконавець неправомірно відкрив виконавче провадження. Оскаржувана постанова їй надіслана не була, про таку їй стало відомо17 вересня 2019 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчим провадженням, що підтверджується матеріалами самого виконавчого провадження. Це є підставою для поновлення строку на подачу скарги на постанову державного виконавця. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2019 року скаргу задоволено. Скасовано постанову старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лесика Володимира Романовича від 15.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56585221 за виконавчим листом № 2-2632/11, виданим Сихівським районним судом м. Львова 20 лютого 2012 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «РайффайзенБанк Аваль» 79 358,46 доларів США, що еквівалентно 632 701,19 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та нарахованої пені за кредитним договором № 014/08-5/9203-СК від 15 лютого 2006 року. Не погоджуючись з даною ухвалою ТзОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» оскаржила таку в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції було невірно вивчено та трактовано обставини справи, порушено норми процесуального права, що як наслідок призвело до постановлення незаконної ухвали. В обґрунтування вимог покликається на те, що боржник ОСОБА_1 була повідомлена про початок примусового виконання рішення, постановою Сихівського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області від 15.06.2019 року про відкриття провадження №56585221, направленою рекомендованим поштовим відправленням від 18.06.2018 року за адресою зазначеною у виконавчому документі. 30.08.2018 року до Сихівського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області від ОСОБА_1 надійшла заява-пояснення, згідно якої боржник повідомляє, що від виконання рішення суду не відмовляється, станом на день написання заяви місця праці немає, майна, на яке можна звернути стягнення для погашення боргу у неї немає, найближчим часом планує працевлаштуватися і обов`язково погашати заборгованість згідно виконавчого документа. З наведеного слідує, що скаржнику було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження. Пороте, ОСОБА_1 не вжила жодних заходів щодо своєчасної реалізації права на оскарження рішення державного виконавця, не надала доказів неможливості своєчасного звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця у відповідності до вимог ст. 449 ЦПК України, наведені обставини не є поважними та такими що підтверджують наявність об`єктивних причин пропуску строку звернення із скаргою до суду. Суд першої інстанції в порушення вимог ст.127 ЦПК України не вирішив питання щодо поновлення строку на звернення із скаргою до суду, і без вирішення цього питання постановив ухвалу по суті скарги. Просить ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2019 року скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 . Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також вимог та підстав скарги, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно п. п. 1 - 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Пленум Верховного Суд України у п. 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів. Суд першої інстанції зазначених вимог закону частково дотримався. За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судом встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 12 січня 2012 року задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 79 358 доларів 46 центів США, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 632 701,19 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та нарахованої пені за період з 18 вересня 2010 року по 07 жовтня 2011 року за кредитним договором № 014/08-5/9203-СК від 15 лютого 2006 року та судові витрати в розмірі 3 012,00 грн. На підставі вказаного рішення суду, Сихівським районним судом м. Львова20 лютого 2012 року видано виконавчі листи № 2-2632/11, які представник позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» отримав 29 лютого 2012 року та такі виконавчі листи пред`явлено до виконання. 15 червня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про повернення стягувачеві виконавчого листа №2-2632/11, виданого 20 лютого 2012 року Сихівським районним судом м. Львова, у зв`язку з неможливістю виконання. 28 вересня 2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» укладено договір відступлення права вимоги № 114/25t, відповідно до якого ПАТ «Вектор Банк» набув права вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 28 вересня 2016 року укладено договір факторингу № 114/25t між ПАТ «Вектор Банк» та ТзОВ «ФК «Профіт Капітал», згідно якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договорами № 014/08-5/9203-СК від 15 лютого 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_1 та за договором поруки № 014/08-5/9203-СК від 15 лютого 2006 року укладеним із ОСОБА_2 . Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 11 липня 2017 року задоволено заяву ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» про заміну стягувача у вказаному виконавчому провадженні та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21 листопада 2017 року вказану ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 11 липня 2017 року в частині поновлення ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання скасовано і передано це питання на новий розгляд до суду першої інстанції. В подальшому, ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2018 року у задоволенні заяви ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено. Відмовляючи у задоволенні такої заяви, суд першої інстанції виходив із того, що строк для пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання стягувачем не пропущений, а відтак виконавчий лист № 2-2632/11 повторно пред`явлено до виконання 11 червня 2018 року. Ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалсь. Відповідно до постанови старшого державного виконавця Сихівського відділу ДВС міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лесика В.Р. від 15.06.2018 року відкрито виконавче провадження № 56585221 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2632/11, виданого 20 лютого 2012 року Сихівським районним судом м.Львова, про солідарне стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ТзОВ «Профіт Капітал», 79358,46 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ еквівалентно 632701,19 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, нарахованої пені за період з 18 вересня 2010 року по 7 жовтня 2011 року за кредитним договором № 014/08/-5/9203-СК від 15 лютого 2006 року. Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Преюдиційним рішенням (відносно стягувача та солідарного із скаржником у даній справі боржника - ОСОБА_2 ) Верховного суду від 14 серпня 2019 року у справі № 464/3644/18 встановлено, що: «строк для пред`явлення виконавчого документа - виконавчого листа № 2-2632/11, виданого 20 лютого 2012 року Сихівським районним судом м. Львова про солідарне стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитом, закінчився 15 червня 2016 року, у зв`язку з чим, за відсутності судового рішення про поновлення стягувачу такого строку, старшим державним виконавцем Сихівського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області безпідставно відкрито виконавче провадження № 56585121 за цим виконавчим листом. Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що стягувачем не пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання є таким, що суперечить фактичним обставинам справи та пункту 5 Розділу XIIIПрикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження». За умови встановлення таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, виходячи з того, що строк для пред`явлення даного виконавчого документа до виконання закінчився, відтак у державного виконавця не було законних підстав для винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, зокрема, з врахуванням того, що строк пред`явлення його до виконання, не був поновлений судом (див. ухвалу суду 22 січня 2018 року). Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують. Щодо строку для звернення із скаргою. Відповідно до статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок по застосуванню статті 449 ЦПК України та вказано, що «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи». У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) вказано, що «строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові». Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України). Аналіз змісту поданої ОСОБА_1 скарги свідчить, що вона просила суд поновити їй строк для подання скарги (а.с. 5), посилаючись на поважність його пропуску з тих причин, що оскажувана постанова нею не отримана, про її наявність скаржниця дізналася 17 вересня 2019 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, зі скаргою звернулася 19 вересня 2019 року. Наведені скаржником доводи знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, в ході якого оглянуто матеріали виконавчого провадження, з яких убачається, що докази про отримання скаржником постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, у ньому відсутні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що скаржником доведено поважність причин пропуску строку звернення із скаргою, у зв`язку із цим невирішення цього питання судом першої інстанції усувається апеляційним судом, шляхом зміни оскаржуваної ухвали у спосіб доповнення її резолютивної частини висновком щодо поновлення цього строку. В решті, оскаржувану ухвала слід залишити без змін, оскільки така постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 374 ч.1 п.п. 1, 2, 375, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал"- задовольнити частково. Ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 11 жовтня 2019 року змінити, доповнивши її резолютивну частину наступним: «Поновити ОСОБА_1 строк для подання в суд скарги на постанову старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лесика Володимира Романовича від 15.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56585221 за виконавчим листом № 2 -2632/11, виданим Сихівським районним судом м. Львова 20 лютого 2012 року. В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 02 квітня 2021 року. Головуюча Копняк С.М. Судді: Бойко С.М. Ніткевич А.В.