Постанова 4807 № 334/5402/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/5402/20 Головуючий в 1 інст. Філіпова І.М. Провадження №33/807/191/21 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.184КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2021року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника адвоката Ставного Г.І. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Ставного Г.І. на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді попередження. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 420,40 грн. Згідно з постановою суду, 15 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за не виконання батьківських обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 13 вересня 2020 року об 17-00 годині біля магазину «Треш» по вул.Щаслива у м.Запоріжжі купила алкогольний напій «Маренга» та за власним бажанням безпричинно випила таблетки невідомої речовини, 14 вересня 2020 року потрапила до реанімації 5-ої дитячої лікарні з діагнозом: «отруєння невідомою речовиною». В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Ставний Г.І. просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, постанову суду скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ч.2 ст.38 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судове рішення винесене з грубим порушенням норм процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права, що потягло за собою однобічне та неповне з`ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не досліджено та не надано їм належної оцінки, при цьому суд лише формально підійшов до встановлення обставин справи. На думку захисника, оскаржуваною постановою суд першої інстанції безпідставно визнав ОСОБА_1 винним за ч.1 ст.184 КпАП України, так як судом не враховано, що останній є батьком неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку він виховує один без матерії. Він постійно уділяє увагу дитині та контролює її поведінку, хоча має певні трудності у її вихованні, дитина конфліктна та потребує певних зусиль у її вихованні. Батькові не було нічого відомо про обставини її отруєння невідомою речовиною, так як вона їх вживала разом з іншими дівчатами підлітками, які також потрапили до лікарні з отруєнням та були доставлені до реанімації 5 дитячої лікарні з діагнозом: «отруєння невідомою речовиною». Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, ОСОБА_1 не мав можливості яким-небудь чином вплинути на поведінку своєї доньки, так як вона самостійно приймала рішення на вживання спиртного напою, який їй з невідомих причин було продано в магазині. Де вона придбала таблетку невідомої речовини, батькові не було відомо, тому він не мав можливості вплинути на прийняття рішення та поведінку доньки. ОСОБА_1 постійно займається виховання доньки, знаходиться в скрутному матеріальному стані, так як страждає на певне захворювання, тому не працює за станом здоров`я, отримує мізерну соціальну допомогу, на яку ледве хватає прожити, тому він не має матеріальної можливості сплатити витрати по справі, що підтверджується наданими ним до ЗМЦ БВПД документами про його матеріальний стан. Таким чином, ОСОБА_1 безпідставно було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 Куп АП, так як в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення Справу суд розглянув без участі ОСОБА_1 , який не був завчасно повідомлений про місце та час розгляду справи, без виклику свідків, обмежившись вивченням наданих поліцією письмових матеріалів. Разом з тим, вирішуючи питання щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд повинен був врахувати його матеріальний стан та звільнити від сплати судового збору, який він не має можливості сплатити. Захисник вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про закриття провадження в справі на підставі у зв`язку із відсутністю складу правопорушення, але посилається при цьому захисник на положення п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Заявлене захисником ОСОБА_1 адвокатом Ставним Г.І. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, згідно з матеріалами справи, копію постанови суду ним отримано 29 січня 2021 року, (що підтверджується поштовим повідомленням) та вже 13 лютого 2021 року через систему Електронний суд представником останнього подана апеляційна скарга, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку сторони захисту не вбачається. Виходячи з того, що доводи сторони захисту щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду. Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ставного Г.І., які підтримали апеляційну скаргу частково та просили змінити постанову суд та звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору через його скрутне матеріальне становище, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184КУпАП, в повному обсязі підтверджена даними, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №283933 від 15 вересня 2020 року, згідно з яким, ОСОБА_1 не виконує батьківських обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 13 вересня 2020 року об 17-00 годині біля магазину «Треш» по вул.Щаслива у м. Запоріжжі купила алкогольний напій «Маренга» та за власним бажанням безпричинно випила таблетки невідомої речовини, 14 вересня 2020 року потрапила до реанімації 5-ої дитячої лікарні з діагнозом: «отруєння невідомою речовиною». Зі змістом даного протоколу ОСОБА_1 ознайомлений, будь-яких зауважень чи клопотань не заявляв, що підтверджується його підписом; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15 вересня 2020 року, з яких вбачається, що 14 вересня 2020 року його донька ОСОБА_2 поїхала до лікаря на прийом. Приблизно о 10-00 годині йому подзвонили та сказали, що його донька ОСОБА_3 знаходиться в реанімації. Його попросили приїхати до поліції наступного дня. Він ніколи не бачив доньку у наркотичному або у іншому сп`янінні; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14 та від 15 вересня 2020 року, у яких остання зазначила, що 12 вересня 2020 року приблизно о 18-00 годині вона знаходячись дома у своєї подруги ОСОБА_4 , якій 21 рік ( її адресу знає візуально, вул.Руставі, біля спортивного центру «Реал»), вона надала їй таблетки та сказала, що вона ( ОСОБА_2 ) може їх випити, все буде добре. 13 вересня 2020 року приблизно о 16-00 годині вона разом зі своїми друзями, знаходячись біля «ЗТЗ» на лавці, вжили алкоголь «Маренго» (дорослі їм його купили), після чого, вона пропонувала прийняти пігулки. Вони вжили ці пігулки кожен у різній кількості, після чого розійшлись по домам приблизно о 20-00 годині. ОСОБА_5 вони пішли до школи, а вона поїхала до лікарні проходити комісію до свого лікаря. До того як вона йшла у лікарню знепритомніла, перехожі викликали швидку допомогу, її забрали у реанімацію. Назва пігулок «Солерон», « ОСОБА_6 »; копією постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та застосовано до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн та стягнуто судовий збір у розмірі 420,00 грн. Вказані докази узгоджуються з відомостями з рапорту інспектора моніторингу Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області М.Шаховцева, в якому зафіксовано, що 14 вересня 2020 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №26979 від 14 вересня 2020 року. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що 14 вересня 2020 року о 18-04 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що у зазначений час за адресою: АДРЕСА_2 , в 16-10 годині на пошті стало погано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гостре медикаментозне отруєння, в реанімації, середня ступень, нічого не пояснює (5 дит. лікарня ШМД 6 лікар ОСОБА_7 ). Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.184КУпАП, при викладених у протоколі обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. Додаткові докази, досліджені при апеляційному розгляді, а саме: характеристика з ЗНВК №82 щодо ОСОБА_2 (де остання навчається з 05 жовтня 2020 року), направлення до КУ «ЗОК Онкодеспансер» ЗОС від 11 січня 2008 року, видане на ім`я ОСОБА_1 , медична довідка №143, видана на ім`я ОСОБА_8 , правильності цих висновків не спростовують. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що після смерті дружини з 2009 року він один виховує доньку, у якої дуже складний характер. За фахом він педагог. Донька навчається у школі №81 чи №82, точно не пам`ятає. До цього донька навчалась у школі №29. Школу пропускала. Вони проживали утрьох: він, його донька та його мати. Він знає коло спілкування доньки, але конкретно будь-кого з оточення доньки назвати не зміг, вказує, що на цей час у його доньки одна подруга на ім`я ОСОБА_9 . З пояснень ОСОБА_1 убачається, що останній не знає коло інтересів своєї дитини та як вона проводить дозвілля. ОСОБА_1 стверджує, що з приводу проблем із вихованням доньки він звертався за допомогою до компетентних органів, які нічим не допомогли, але на підтвердження такого звернення доказів не надав. Згідно з матеріалами справи, раніше ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення. З рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП, яке набрало законної сили, убачається, що 25 березня 2020 року був складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за невиконання останнім батьківських обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у жовтні 2019 року пропустила 61 урок, у грудні 2019 року пропустила 93 уроки, без поважних причин не ходить до школи - ЗОШ №29 м.Запоріжжя. Твердження апелянта про неповноту з`ясування обставин справи судом та про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, є безпідставними, суперечать матеріалам справи і змісту оскаржуваної постанови. Те, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 не завадило суду повно і всебічно з`ясувати всі її обставини та не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови. При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, в т.ч і право на захист, проте, висновки суду ним не спростовані. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та з урахуванням всіх обставин справи і відомостей про особу правопорушника, наклав на останнього мінімальне стягнення, передбачене законом за вчинене правопорушення. Доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Ставного Г.І. про те, що суд першої інстанції при накладенні стягнення не дотримався вимог закону та не врахував всі обставини справи та відомості про особу ОСОБА_1 , є безпідставними. Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Підстав, передбачених законом, для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не вбачається, а обставини, на які посилається сторона захисту, не є такою підставою. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Ставному Г.І. строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 30жовтня 2020 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Ставного Г.І. залишити без задоволення. Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 30жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 334/5402/20