Постанова 4807 № 334/4316/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/4316/20 Головуючий в 1 інст. Добрєв М.В. Провадження № 33/807/234/21 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2021 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Рибалка Ю.К. за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, стягнуто судовий збір, - В С Т А Н О В И В : Згідно постанови суду першої інстанції, 23 липня 2020 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 по вул. Бородинська, буд. 20-б, в м. Запоріжжя, керував транспортним засобом ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, млява мова). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою. В обґрунтування своєї скарги вказує, що 23 липня 2020 року приблизно о 14 год. він знаходився по вул. Бородінська, буд. 20б м. Запоріжжя на автостоянці супермаркету «Сільпо» в автомобілі ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1 та очікував свою матір ОСОБА_2 , з якою прибув до даного супермаркету для покупок та яка була водієм і знаходилась за кермом даного автомобіля. Коли він очікував в автомобілі матір, до нього підійшли співробітники поліції, які в нього виявили припущення ознак наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, млява мова) та склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також вони запропонували йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Від цього огляду він відмовився, так як не вважав себе учасником дорожнього руху і не перебував за кермом автомобіля. Зауважує, що у поліцейських, які склали протокол не було ніяких доказів, які б підтверджували факт керування ним автомобілем. Вказує, що письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджують лише факт його відмови від медичного огляду. Крім того зауважує, що суд першої інстанції грубо порушив його конституційне право на захист, оскільки судові повістки направлялись за адресою: АДРЕСА_1 , де він не мешкає. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, ОСОБА_1 посилається на те, що копію постанови отримав 23 лютого 2021 року. Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні першої інстанції, відомості про отримання ним оскаржуваної постанови відсутні. У зв`язку з наведеним, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав подану ним апеляційну скаргу, зазначив, що адресу, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення м. Запоріжжя, вул. Станіславського, буд. 64 він повідомив сам, оскільки там проживала його дівчина, яка судові повістки не отримувала, тому що поїхала за кордон. Вказав, що знаходився на пасажирському сидінні, коли підійшли працівники поліції та спитали його чи є він водієм, на що він відповів, що водій його мати. Припустивши, що він перебуває під яким то сп`янінням, запропонували йому пройти огляд, на що він відмовився, оскільки не був водієм. Коли працівники поліції поїхали, його мати вийшла. Зауважує, що його матері 74 роки та вона з водійським стажем 45 років. Після перегляду в судовому засіданні апеляційного суду доданого до протоколу відеозапису, ОСОБА_1 підтвердив, що зафіксовано ним саме його відмову на запропонування працівників поліції від проходження медичного огляду. Захисник ОСОБА_1 адвокат Рибалко Ю.К. підтримав подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу та зазначив, що було порушено право ОСОБА_1 на захист. Крім того, вказав, що докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом відсутні, останній не знає законодавства, а тому злякався, що заберуть автомобіль. Зауважив, що ОСОБА_1 не повинен доводити свою невинуватість. Працівники поліції повинні були відсторонити від керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а не залишати на місці. Вислухавши доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №292208 від 23 липня 2020 року, відповідно до якого 23 липня 2020 року о 14 год. 30 хв. в м. Запоріжжі, вул. Бородинська, буд. 20-Б, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21093, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві (а.с. 1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 23 липня 2020 року, відповідно до якого, огляд за допомогою спеціальних технічних засобів не проводився у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі (а.с. 4); письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які 23 липня 2020 року були свідками відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі (а.с. 5-6); письмовим рапортом поліцейського Р1БУ УПП в Запорізькій області І.Афанасьєва, з якого вбачається, що 23 липня 2020 о 14 год. 30 хв. було зупинено транспортний засіб ВАЗ-21093, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який зупинив свій транспортний засіб з порушенням ПДР України, а саме на місці для інвалідів. В ході спілкування з водієм було виявлено явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме, зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у присутності двох свідків, на що водій відмовився. На водія ОСОБА_1 було складено протокол за ст. 130 КупАП, також останній не пред`явив водійське посвідчення відповідної категорії, відносно водія було винесено постанову ЕАМ2865251 за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 7), оглянутим відеозаписом події. Суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах адміністративної справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. Що стосується безпосередньо доводів апеляційної скарги, то вважаю, що вони є необґрунтованими з огляду на наступне. З приводу доводів про те, що ОСОБА_1 не перебував за кермом транспортного засобу, а тому у поліцейських, які склали протокол не було доказів для його складання, то слід вказати наступне. Як вбачається із відеозапису під назвою «20200723193631000977», транспортний засіб ВАЗ, державний номер НОМЕР_1 від`їжджає з місця для паркування, на якому міститься дорожня розмітка, яка позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю чи на яких установлено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю». Проїжджаючи повз працівника поліції, який знаходиться в автомобілі, видно, як за кермом вищевказаного транспортного засобу перебуває особа, яка вдягнута в чорну футболку з характерними білими візерунками. З відеозапису під назвою «20200723193638000978» випливає, що особа, яка вдягнута у вказану чорну футболку з білими візерунками на ім`я « ОСОБА_6 » в присутності двох свідків відмовляється від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, пояснюючи, що в нього відсутній час для цього, а відповідний висновок надасть до суду. Під час перегляду вказаного відеозапису у судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_1 було підтверджено, що на відеозаписі під назвою «20200723193638000978», де особа відмовляється від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, знаходиться він. При цьому, слід зауважити, що на цьому відеозаписі ОСОБА_1 не заперечує, що він перебував за кермом транспортного засобу, не вказує, про те, що водієм такого транспортного засобу є його мати, а тільки зазначає про те, що в нього не має часу на проходження медичного огляду. Крім того, як вбачається із наданої довідки Управлінням патрульної поліції в Запорізькій області та письмового рапорту поліцейського (а.с. 7-8), 23 липня 2020 року відносно ОСОБА_1 крім складеного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП була винесена постанова ЕАМ2865251 за ч. 1 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії), що також не заперечується на відеозаписі під назвою «20200723193638000978». При цьому слід зауважити, що диспозиція адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає саме керування особою транспортним засобом. Відтак доводи з приводу того, що він не керував транспортним засобом 23 липня 2020 року о 14 год. 30 хв. повністю спростовується вищевказаними доказами. Доводи про порушення конституційних прав ОСОБА_1 на захист, оскільки судові повістки направлялись за адресою, де він не мешкає також не можуть взятись до уваги з боку апеляційного суду. Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції ОСОБА_1 неодноразово надсилались повістки із викликом до судових засідань щодо розгляду складеного відносно нього протоколу, за адресою, вказаною в ньому м. Запоріжжя, вул. Станіславського, буд. 64, і вони були повернуті до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 12-13). Крім того, у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердив той факт, що він сам повідомив працівникам поліції вищезазначену адресу, як адресу свого проживання і підтвердив правильність її зазначення у протоколі своїм підписом після ознайомлення з його змістом. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Тобто сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про обізнаність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про його розгляд. Зважаючи на строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, визначені ст. 277 КУпАП, а також визначені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 . Отже доводи апелянта про порушення судом першої інстанції його права на захист не можуть взятись до увагу з боку апеляційного суду, оскільки за наявності сукупності встановлених по справі обставин та досліджених доказів вини ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України, його відсутність у судовому засіданні жодним чином не вплинула б на доведеність його вини у вчиненому правопорушенні та правильності накладання адміністративного стягнення. До того ж, права ОСОБА_1 були поновлені при апеляційному перегляді, він не був обмежений у правах, передбачених ст. 268 КУпАП, в тому числі і в правах заявляти клопотання та подавати докази, жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду надано не було, а тому права апелянта, передбачені ст. 268 КУпАП, не порушені. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, щодо наявності вини в діях ОСОБА_1 є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2020 року. Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 334/4316/20