Постанова 4857 № 380/7987/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7987/20 пров. № А/857/2200/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Іщук Л.П., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі за її позовом до Департаменту патрульної поліції про стягнення заборгованості, суддя у І інстанції Сидор Н.Г., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складення повного тексту рішення 07 грудня 2020 року, ВСТАНОВИВ : 29 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП) на її користь заборгованість у виді доплати за службу у нічний час за 2015-2017 роки у сумі 10569,48 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 380/7987/20 вказаний позов було задоволено частково. Стягнено з ДПП на користь ОСОБА_1 заборгованість з доплати за службу у нічний час за 2015-2017 роки у сумі 6414,27 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідач безпідставно не здійснював позивачці доплату за службу в нічний час у період 2015-2017 років, а вдтак на її користь слід стягнути таку заборгованість у розмірі 6414,27 грн. У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ОСОБА_1 , яка у своїй скарзі просила скасувати рішення суду у частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги повністю. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідачем невірно здійснено розрахунки доплати за службу в нічний час щодо кожного місяця за оспорюваний період часу, що призвело до неправомірного заниження суми заборгованості, що належить виплатити ОСОБА_2 за 2015-2017 роки. Наполягає на тому, що наведений у позовній заяві розрахунок спірної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи і заборгованість відповідача з доплати за службу в нічний час за 2015-2017 роки становить 10569,48 грн. У відзиві на апеляційну скаргу ДПП підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Звертає увагу апеляційного суду на те, що у розрахунку, проведеного представником позивачки, неправильно обчислено годинна ставка шляхом ділення посадового окладу на кількість годин відпрацьованих позивачкою робочих змін (фактичний час служби) без врахування приписів пункту 11 Розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі - Порядок № 260). Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року проходить службу в Управлінні патрульної у м. Львові ДПП. У відповідь на адвокатські запити представника позивачки відповідач листом від 26 червня 2020 року № 411аз/41/12/03-2020 повідомив, що ОСОБА_1 у 2015 році відпрацювала 25 (200 год) робочих змін, з яких 13 (104 год) нічних; у 2016 році - 150 (1200 год) робочих змін, з яких 74 (592 год) нічних; у 2017 році - 151 (1208 год) робочих змін, з яких 73 (584 год) нічних. Окрім того, у листі ДПП від 06 серпня 2020 року № 14316/41/5/05-2020 було зазначено, що доплата за службу в нічний час ОСОБА_1 не виплачувалась у зв`язку із відсутністю підстав. ОСОБА_1 із такими діями (бездіяльністю) ДПП не погодилася з огляду на наявність у неї права на доплату за службу в нічний час у період 2015-2017 років та звернулася за захистом своїх прав до адміністративного суду із позовом, що розглядається При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. На підставі аналізу матеріалів справи та правових позицій сторін, апеляційний суд дійшов переконання, що суть публічно-правового спору на стадії апеляційного перегляду зводиться до перевірки правильності визначення судом першої інстанції розміру заборгованої позивачці доплати за службу у нічний час, оскільки саме право на таку доплату відповідачем фактично не заперечується. Питання, пов`язані з виплатою грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України регламентовано приписами Порядку №

260. Пунктом 3 розділу I «Загальні положення» Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до пункту 11 розділу II «Грошове забезпечення» Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00. Відтак, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що при здійсненні розрахунку доплати за службу в нічний час слід величину «місячний посадовий оклад» поділити на величину «кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні», помножити на величину «кількість годин служби в нічний час», а також помножити на 35%. Водночас, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що наведений стороною позивачки розрахунок належної їй доплати за службу в нічний час є помилковим з огляду на некоректне визначення годинної ставки без врахування норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні всупереч приписам пункту 11 розділу II «Грошове забезпечення» Порядку №

260. Доводів про допущення судом першої інстанції арифметичних помилок у наведеному у оскаржуваному судовому рішенні розрахунку при визначенні розміру належної ОСОБА_1 заборгованості із доплати за службу в нічний час за період 2015-2017 років у сумі 6414,27 грн апеляційна скарга не містить. Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 380/7987/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук Н. М. Судова-Хомюк