Ухвала КЦС ВС № 755/4960/18

Ухвала 29 березня 2021 року м. Київ справа № 755/4960/18 провадження № 61-4692св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Київська міська рада, треті особи: ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Мельника Я. С., Сліпченка О. І., ВСТАНОВИВ: У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позов мотивований тим, що 12 лютого 2018 року їй від матері ОСОБА_2 (дівоче прізвище - ОСОБА_2 ) - ОСОБА_4 стало відомо про те, що ОСОБА_2 доводиться їй двоюрідною тіткою, так як її батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним братом її рідної баби ОСОБА_6 ( дівоче прізвище - ОСОБА_6 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що тривалий час через важку інвалідність, пов`язану з неможливістю самостійно пересуватись, ОСОБА_2 не мала можливості спілкуватись із своїм рідним братом (її двоюрідним дядьком ) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а той в останні приблизно вісім років без пояснення причин перестав підтримувати з нею постійні стосунки, лише інколи їй телефонував, цікавився її здоров`ям, але про своє і батька життя та справи не розказував, обмежувався словами, що все нормально, а останні два роки взагалі припинив їй телефонувати на міський номер. Через відсутність іншого зв`язку з братом та важкої інвалідності І групи, потребу в постійному лікуванні та нагляді, їй лише наприкінці 2017 року стало відомо, що її брат - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 і після його смерті залишилася квартира, в якій він проживав за життя на Русанівці в м. Києві, але точної адреси вона не пам`ятає. Також, зі слів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на той час вагалась чи буде вона подавати заяву про прийняття спадщини, чи відмовиться від спадщини на користь її двоюрідної племінниці ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_1 ), тому що інших спадкоємців першої і другої черги після смерті ОСОБА_7 не залишилось, а їй дуже важко займатись оформленням спадщини через судові спори, пов`язані з формальним пропуском нею строку на подачу заяв про прийняття спадщини. З огляду на зазначені пояснення ОСОБА_4 , позивач 13 лютого 2018 року до 15-ї Київської державної нотаріальної контори подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , який доводиться їй двоюрідним дядьком, за її заявою заведено спадкову справу № 164/2018. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та матеріалів спадкової справи їй стало відомо, що ОСОБА_7 , на час своєї смерті, проживав у власній квартирі АДРЕСА_1 і заповіт на випадок своєї смерті не залишив. Квартиру ОСОБА_7 було продано 08 вересня 2016 року, тобто після його смерті. Ураховуючи продаж спадкової квартири, а також відсутність у позивача повного обсягу документів, що підтверджують її родинні відносини з ОСОБА_7 , пропуск нею встановленого законом шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця для подачі заяви про прийняття спадщини, їй постановою 15-ї Київської державної нотаріальної контори від 19 березня 2018 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 та інше нерухоме майно після смерті ОСОБА_7 . Передчасна смерть її батька та баби відповідно 31 травня 2010 року та 09 грудня 2010 року, відсутність повного переліку документів, що безспірно підтверджують її та спадкодавця родинні відносини і переконання в прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями першої або другої черги, об`єктивно перешкоджали їй в можливості подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 . Вважає, що невідомі особи зробили все можливе щоб приховати від спадкоємців усіх черг, в тому числі і від неї, факт смерті ОСОБА_7 , так як це дозволило їм реалізувати свій злочинний намір і обманом заволодіти всіма його речами, документами та майном та розпорядитись ним на свій розсуд, зокрема, продати квартиру, тобто вчинити особливо тяжке кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 190 КК України, за фактом якого проводиться досудове розслідування, а на квартиру Київською місцевою прокураторою № 4 накладено арешт. На підставі викладеного позивач просила суд: встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є її двоюрідним дядьком; визнати, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , пропущений нею з поважних причин; визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини в один місяць з дня набрання чинності рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її двоюрідного дядька ОСОБА_7 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року позов задоволено. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , а саме те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , тривалістю в один місяць, починаючи з часу набрання рішенням законної сили. Постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено частково. Рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київської міської ради судовий збір у розмірі 1 057,20 грн. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого суду залишити в силі. Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року поновлено строк касаційного оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції. У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції вважає, що справу необхідно призначити до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у справі не вбачається. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. З огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії та складності справи, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401, частиною першою статті 402 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини призначити до судового розгляду. Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Мартєв С. О. Карпенко І. М. Фаловська