Постанова Північний апеляційний господарський суд № 925/366/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" березня 2021 р. Справа№ 925/366/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Іоннікової І.А. суддів: Тарасенко К.В. Разіної Т.І. за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 (повний текст складено 03.12.2020) у справі №925/366/20 (суддя Лиськов М.О.) за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Виробничий підрозділ Шевченківська дирекція залізничних перевезень про визнання договору укладеним, ВСТАНОВИВ: Департамент соціальної політики Черкаської міської ради звернувся до суду першої інстанції з позовом до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" Регіональна філія "Одеська залізниця" Виробничий підрозділ Шевченківська дирекція залізничних перевезень про визнання укладеним договір про відшкодування витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міста Черкаси на залізничному транспорті приміського сполучення від 21.02.2020 №7 у запропонованій редакції позивача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.02.2020 на виконання затвердженого рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.11.2018 №1019 Порядку проведення компенсації за пільговий проїзд окремих громадян м. Черкаси на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів міського бюджету, позивачем направлений відповідачу проект договору для його підписання. Відповідач в свою чергу повернув підписаний проект договору разом із протоколом розбіжностей до договору. Не погоджуючись із викладеними відповідачем змінами умов до договору у протоколі розбіжностей, позивач звернувся до місцевого господарського суду з цим позовом. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у задоволенні позовних вимог Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради - відмовлено повністю. Аргументуючи вищезгадане судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання укладеним договору у запропонованій редакції позивача. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Департамент соціальної політики Черкаської міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №925/366/20 та прийняти нове рішення про визнання договору укладеним в редакції позивача. Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема узагальненні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що наданий відповідачем протокол розбіжностей до договору, на думку позивача, змінює істотні умови договору в редакції позивача. Крім цього, позивач наголошує на тому, що судом першої інстанції застосовано норму бюджетного законодавства, яка втратила свою чинність, а саме статтю 103 Бюджетного кодексу України. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що законодавством України не передбачена обов`язковість укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян. Разом з цим відповідач зауважує на тому, що укладення спірного договору в редакції позивача позбавить право відповідача отримати компенсацію за фактично надані послуги по перевезенню окремих категорій громадян. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2021 апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №925/366/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині. До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшов лист із копією платіжного доручення №295 від 24.12.2020 та докази надіслання апеляційної скарги з додатками на адресу АТ "Укрзалізниця" із якого вбачається, що скаржником усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 16.01.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №925/366/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.03.2021. В судове засідання, яке відбулося 17.03.2021 представники позивача та відповідача не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчить долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень за №№ 0411633629595, 0411633629579, 0411633629587. Також до початку розгляду апеляційної скарги від представника позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду електронною поштою надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке мотивоване тим, що постановою Кабінету Міністрів України установлено карантин і пов`язані з цим обставини є поважною причиною для неявки в судове засідання. Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, судова колегія дійшла наступних висновків. Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Однією з таких підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, визначено першу неявку в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час та місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Колегія суддів вважає, що зазначені позивачем у клопотанні, обставини не можуть бути належною підставою для відкладення розгляду справи, з урахуванням того, що представник позивача про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, участь останнього у судовому засіданні судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась. Також заявником не наведено суду апеляційної інстанції обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. За таких підстав, зазначені у клопотанні позивача причини неявки його представника, судова колегія не вважає поважними, оскільки саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів. Такої ж правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05.05.2020 у справі № 908/2323/19 та у справі №911/1634/19. З урахуванням викладеного, судова колегія визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників сторін. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Рішенням Черкаської міської ради від 12.06.2018 № 2-3420 затверджено міську програму соціального захисту окремих категорій громадян-мешканців м. Черкаси, які мають право на пільги відповідно; до законодавства (далі - Програма). Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.11.2018 №1019 затверджено Порядок проведення компенсації за пільговий проїзд окремих громадян м. Черкаси на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів міського бюджету (надалі - Порядок). Одним із заходів Програми передбачено здійснення компенсації ПАТ "Укрзалізниця" за пільгове перевезення осіб, які мають право на таку пільгу на залізничному транспорті приміського сполучення за рахунок коштів міського бюджету після укладання договору про виплату компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення. Пунктом 1.4. Порядку визначено, що компенсація за пільгові перевезення окремих категорій громадян здійснюється Виробничому підрозділу "Шевченківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Шевченківська дирекція залізничних перевезень) на підставі договору про виплату компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян м. Черкаси залізничним транспортом приміського сполучення (надалі - договір). Пунктом 2.1. Порядку визначено, що компенсаційні виплати здійснюються на підставі договору, укладеного між Шевченківською дирекцією залізничних перевезень та департаментом за рахунок та в межах коштів місцевого бюджету, передбачених на зазначені цілі на відповідний рік. 21.02.2020 на виконання зазначених вимог Порядку позивачем на адресу відповідача направлений проект договору про відшкодування витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міста Черкаси на залізничному транспорті приміського сполучення для його підписання. Листом від 06.03.2020 № 05-136/88 відповідач повернув підписаний проект договору разом з протоколом розбіжностей до договору. Ознайомившись із складеним відповідачем протоколом розбіжностей, позивач не погоджується із викладеними у протоколі розбіжностей змінами до договору та вважає, договір про відшкодування витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міста Черкаси на залізничному транспорті приміського сполучення має бути укладеним саме у запропонованій позивачем редакції з огляду на таке. Позивач звертаючись до суду із позовом вказує, що запропоновані відповідачем зміни умов договору у частині викладення у новій редакції назви договору, то вони суперечать розділу II програми та Порядку, так як вказаними нормативними актами таке відшкодування передбачається виключно у частині пільгового проїзду громадян - мешканців міста Черкаси. Натомість запропонованою редакцією передбачається відшкодування витрат для усіх громадян, які мають пільги, не обмежуючись мешканцями міста Черкаси. Крім того, як Програмою так і Порядком визначено, що відшкодовуються витрати за пільговий проїзд громадян - мешканців м. Черкаси виключно на залізничному транспорті приміського сполучення. Натомість, за твердженням позивача, виходячи із запропонованої відповідачем редакції, такі витрати мають відшкодовуватися за пільговий проїзд залізничним транспортом для пільгової категорії громадян, які не обов`язково мають бути мешканцями м. Черкаси. З цих самих підстав позивач не погоджується із викладенням у новій редакції розділу "Предмет договору". Щодо запропонованого відповідачем виключення розділу "Визначення термінів", позивач вважає необхідним зазначення у договорі вказаного розділу, необхідним для чіткого узгодження термінів, які містяться у договорі та кореспондуються із п. п. 2.2., 2.3. Порядку. Щодо пропозиції виключити розділ 3 "Ціна договору" позивач не погоджується зважаючи на те, що у проекті договору розділ 3 має назву "Ціна договору. Відшкодування коштів", вказані умови мають істотне значення, оскільки визначають які саме витрати складають ціну договору, а також граничний розмір коштів передбачених на відшкодування витрат за пільговий проїзд громадян, що узгоджується із передбаченим міським бюджетом розміром коштів для відповідної статті витрат та вимогами ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України. Щодо викладення у новій редакції розділу "Права та обов`язки Сторін", умови вказаного розділу кореспондуються із вимогами Програми, натомість запропонована редакція виходить за межі Програми та суперечить їй. Стосовно доповнення розділу договору "Порядок розрахунків" запропонованими пунктами, позивач не погоджується, оскільки ними передбачається визначення суми договору у розмірі 6615500,00 грн, з яких 5093100,00 грн. передбачаються на відшкодування пільгового проїзду поїздами дальнього сполучення, що суперечить розділу II та пункту 7 розділу VII Програми, згідно з якими відшкодуванню підлягають виключно витрати на пільговий проїзд громадян - мешканців м. Черкаси на залізничному транспорті виключно приміського сполучення. Вказаною програмою не передбачено виділення коштів на пільговий проїзд громадян поїздами дальнього сполучення. Таким чином, як вказує позивач, ознайомившись із протоколом розбіжностей, наданим відповідачем, Управління вважає, що всі умови договору, запропоновані останнім, такими, що змінюють істотні умови та зміст редакції договору позивача. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у задоволенні позовних вимог Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради - відмовлено повністю. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. В силу вимог статтей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості. За правилами ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. За змістом ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Статтею 181 Господарського кодексу України встановлений порядок укладення господарського договору, за змістом якого у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Предметом позовних вимог є визнання укладеним договору про відшкодування витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян міста Черкаси на залізничному транспорті приміського сполучення від 21.02.2020 №7 в редакції позивача. Як зазначено вище, позивач направив на адресу відповідача пропозицію укласти договору про відшкодування витрати за пільговий проїзд, проте, проект договору був підписаний відповідачем разом із протоколом розбіжностей. В подальшому між позивачем і відповідачем не була досягнута згода щодо всіх або істотних умов, зазначених у протоколі розбіжностей, матеріали справи, також не містять будь-яких підтверджень у письмовій формі щодо досягнення такої згоди. Також у матеріалах справи відсутні підтвердження того, що сторонами вчинялися будь-які фактичні дії на виконання договору про відшкодування витрати за пільговий проїзд, що могло свідчити про її укладення. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що сторонами не була досягнута згода з усіх істотних умов господарського договору, а тому позовна вимога про визнання договору про відшкодування витрати за пільговий проїзд укладеною в редакції позивача є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивачем не доведено наявність правових підстав для визнання договору укладеним. Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами. Наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача. Твердження позивача про те, що судом першої інстанції застосовано норму ст. 103 Бюджетного кодексу України, є не обґрунтованими, оскільки в рішення суду першої інстанції відсутнє посилання на вищезазначену статтю Бюджетного кодексу України. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки за результатами апеляційної скарги За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Судові витрати У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №925/366/20 - без змін. Матеріали справи №925/366/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 02.04.2021. Головуючий суддя І.А. Іоннікова Судді К.В. Тарасенко Т.І. Разіна