Постанова 4811 № 450/3107/17

Справа № 450/3107/17 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О. Провадження № 22-ц/811/2762/20 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. Категорія:8 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Крайник Н. П. суддів: Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П. при секретарі: Івасюті М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Олефір Роман Васильович, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення виконавчого комітету сільської ради про реєстрацію права власності, визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу будинку, - в с т а н о в и в: 09.11.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, в якому просила визнати незаконним рішення виконавчого комітету Верхньобілківської сільської ради № 60 від 11 листопада 1999 року «Про оформлення права власності на власний житловий будинок АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 »; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 02.02.2000 р. на житловий будинок з приналежними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 , зареєстроване в реєстровій книзі № 2 за реєстровим номером № 106, видане на ОСОБА_2 ; визнати недійсним з підстав фіктивності договір купівлі - продажу житлового будинку з приналежними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 від 21 травня 2016 року за № 1117, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Олефіром Р.В.; скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Олефіра Романа Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 29698736 від 22 травня 2016 року на житловий будинок з приналежними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 право власності на 1/2 ідеальну частину житлового будинку з приналежними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 , стягнути судові витрати. В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, щопісля смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона успадкувала належну батькові частку в житловому будинку АДРЕСА_2 , оскільки на день його смерті проживала та по сьогоднішній день проживає в будинку. Крім того, власними коштами та працею добудовувала спірний будинок. Тому вважає, що їй в спірному будинку належить Ѕ частка. Однак, оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування надано дозвіл на оформлення права власності на все будинковолодіння за її матір`ю - ОСОБА_2 , яка в подальшому уклала фіктивний договір купівлі-продажу будинку з її сином - ОСОБА_3 . Відповідачі зневажливо до неї ставляться, неодноразово заявляли їй, що їй в будинку нічого не належить. Просила позов задоволити. Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.03.2018 року у справі № 450/3107/17, у виді арешту житлового будинку з приналежними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 , який належить відповідачеві ОСОБА_3 на праві приватної власності - скасовано. Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначила, що постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність передбачених законом підстав для відмови в позові, оскільки відповідачі не надали суду жодного доказу на заперечення її позовних вимог та не спростували таких. Висновки суду ґрунтуються лише на припущеннях. Вважає, що наданими нею довідками №1290 від 27 жовтня 2016 року та № 1085 від 11 липня 2017 року, що були видані виконавчим комітетом Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району, підтверджується факт її вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки на день його смерті проживала разом зі спадкодавцем в будинку АДРЕСА_2 , тобто фактично прийняла спадщину після його смерті. Крім того, нею в суді першої інстанції було доведено, що вона ( ОСОБА_1 ) своєю працею та коштами брала активну участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_2 . Вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано та безпідставно підтвердив правомірність оформлення права власності на спірне будинковолодіння за ОСОБА_2 . Суд не врахував, що при оформленні права власності на будинок у 2000 році за її матір`ю, їй належала в порядку спадкування належала частина будинку. Також, вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у визнанні фіктивним договору купівлі-продажі спірного будинку від 21.05.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки визнання такого договору недійсним є похідним від скасування права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_2 . Крім того, відповідачі не надали суд доказів наявності у ОСОБА_3 суми коштів, зазначених у договорі купівлі-продажу, які він передав продавцю, не пояснили обставин укладення такого договору та чи передавалися кошти за таким договором. Крім того, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не врахував психічного стану ОСОБА_2 , яка періодично проходить лікування в КНП ЛОР "Львівська обласна державна клінічна психіатрична лікарня". Просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задоволити. У засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_6 скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, просив скаргу задоволити, рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно з частинами першою, другою статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам роз`яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним. Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України. Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 21 січня 2015 року у справі N 6-197цс14, від 19 жовтня 2016 року у справі N 6-1873цс16. Відповідно до положень статті 524 ЦК Української РСР спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Згідно ст.ст. 529-535 ЦК Української РСР спадкуванням вважається перехід майна померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) у порядку, передбаченому законом. Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ч. 2 ст. 549 ЦК України 1963 року вважається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Відповідно до наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» з подальшими змінами та доповненнями, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року. Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва. Судом установлено, що на підставі рішення Великобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 60 від 11 листопада 1999 року «Про оформлення права власності на власний житловий будинок АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 », Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки на ім`я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 02.02.2000 р. на житловий будинок з приналежними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 , зареєстроване в реєстровій книзі № 2 за реєстровим номером № 106. 21.05.2016 року між відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_3 , який посвідчено приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Олефіром Р.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1117. На підставі зазначеного договору купівлі-продажу ОСОБА_3 зареєстрував право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 . Згідно даних погосподарської книги Верхньобілківської сільської ради, починаючи з 1986 року (а.с. 27-33) головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 зазначений ОСОБА_7 . За будинковолодінням рахується житловий будинок житловою площею 79,6 м.кв загальною площею 207,7 м.кв, складається з чотирьох кімнат, земельна ділянка площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Згідно довідки № 1290 від 27.10.2016 року, виданої виконавчим комітетом Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за ОСОБА_5 до дня його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) згідно з погосподарськими книгами Верхньобілківської сільської ради рахувався житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 . Згідно довідки № 1518 від 28.11.2016 року, виданої виконавчим комітетом Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок складається з чотирьох житлових кімнат, житловою площею 79,6 м.кв. загальною площею 207,7 м.кв. До будинковолодіння належить будівля, літня кухня-сарай, Б, будівля, вбиральня, В, споруда, огорожа, 1, споруда, ворота,

2. Згідно технічного паспорта, виготовленого Львівським ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» станом на 17.01.2000 року загальна площа будинку за адресою: АДРЕСА_3 (колишня АДРЕСА_1 становить 207, 7 кв. м, житлова - 79,6 кв. м. До будинковолодіння належить будівля, літня кухня-сарай, Б, будівля, вбиральня, В, споруда, огорожа, 1, споруда, ворота,

2. Матеріалами справи встановлено, що будинок АДРЕСА_2 був побудований у 1990 році під час перебування в шлюбі батьками позивачки - подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Будівельний паспорт на спірний будинок (а.с. 22 -23) виданий на ім`я ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00018490649 від 08.08.2017 року. На день смерті ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_2 разом з ним були зареєстровані та проживали: дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , онук - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується довідкою № 1085 від 31.07.2017 року, виданою виконавчим комітетом Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (а.с.11). За заявою ОСОБА_1 від 09.08.2017 року приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Олефіром Р.В., заведено спадкову справу № 96/2017 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . 09.08.2017 року приватний нотаріус Оліфер Р.В.за вих. № 510/01-16 надіслав ОСОБА_1 відмову у видачі їй свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з тим, що нею не подано правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності померлого на будинок АДРЕСА_2 . Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, районний суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 правомірно набула право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Верхньобілківської сільської ради № 60 від 11 листопада 1999 року, та на її ім`я підставно було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 02.02.2000 р., оскільки позивач ОСОБА_1 хоча і прийняла спадщину, як спадкоємець першої черги після смерті батька шляхом вступу в управління спадковим майном, однак з дня смерті такого, тобто з 25.09.1996 року спадкові права не оформила, відтак, виконавчий комітет Верхньобілківської сільської ради не мав перешкод у прийнятті рішення про реєстрацію права власності на спірний будинок за ОСОБА_2 . Враховуючи законність набуття права власності ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 , остання, в силу вимог ч. 1 ст. 658 ЦК України, володіла правомочністю на розпорядження таким майном. Суд також не вбачав підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного будинку від 21.05.2016 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 з підстав його фіктивності у зв`язку з недоведеністю позивачем наміру обох сторін на укладення фіктивного правочину. Однак, з таким висновком суду колегія не може погодитися повністю, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , зареєстрована в спірному будинку часу його побудови, проживала та була зареєстрована в такому на час смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та проживає по даний час. Статтею 549 ЦК УРСР ( 1963 року), яка діяла на час смерті батька позивачки, встановлювалося, що спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прий­няття спадщини. Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5 , а ОСОБА_2 - дружиною спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , то такі, на думку колегії суддів, як спадкоємці першої черги по закону, які проживали на день смерті із спадкодавцем, фактом вступу в управління спадковим майном прийняли спадщину після смерті останнього, та успадкували належне спадкодавцю на день смерті майно, що з врахуванням його частки у спільному майні подружжя становить 1/2 частину, тобто успадкували кожна по 1/4 частці житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 в АДРЕСА_3 (колишня АДРЕСА_1 ). Відтак, оскільки за наявності Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 02.02.2000 р. на житловий будинок з приналежними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 , виданого на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстровій книзі № 2 за реєстровим номером № 106, та реєстрації права власності на зазначене домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу за ОСОБА_3 , позивачка має труднощі в оформленні своїх спадкових прав в нотаріальному порядку, її право, на думку колегії суддів, підлягає відновленню шляхом визнання за нею права власності на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_3 (колишня АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . З врахуванням наведеного, не можуть залишатися в законній силі та підлягають визнанню недійсними рішення виконавчого комітету Верхньобілківської сільської ради № 60 від 11 листопада 1999 року «Про оформлення права власності на власний житловий будинок АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 » та Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 02.02.2000 р. на житловий будинок з приналежними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 , видане на ОСОБА_2 видане Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки та зареєстроване в реєстровій книзі № 2 за реєстровим номером №

106. Разом з тим, колегія суддів повністю погоджується з висновком районного суду про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу будинку з підстав його фіктивності. Однак, враховуючи визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на 1/4 спірного будинку, приходить до висновку, що в частині 1/4 частини будинку договір купівлі-продажу житлового будинку з приналежними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 від 21 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Олефіром Р.В. слід визнати недійсним. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про належність їй у спірному будинку 1 / 2 частини, так як вона своїми коштами та працею проводила будівництво такого, на увагу не заслуговують, оскільки наведене не підтверджено належними доказами. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 березня 2020 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково. Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Верхньобілківської сільської ради № 60 від 11 листопада 1999 року «Про оформлення права власності на власний житловий будинок АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 ». Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки на житловий будинок з приналежними господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 на ОСОБА_2 , зареєстроване в реєстровій книзі № 2 за реєстровим номером №

106. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/4 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 в АДРЕСА_3 (колишня АДРЕСА_1 ). Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 , укладений 21 травня 2016 рок між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1117 в частині 1/4 частини будинку з приналежними господарськими будівлями і спорудами. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 01.04.2021 року. Головуючий: Крайник Н. П. Судді: Шеремета Н.О. Цяцяк Р.П.