Постанова 4811 № 461/10376/20

Справа № 461/10376/20 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р. Провадження № 33/811/305/21 Доповідач: Гуцал І. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Гуцал І.П., з участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Штинди Олега Васильовича, представника Галицької митниці Держмитслужби України Зирянова Олега Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Штинди Олега Васильовича на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 11 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, в с т а н о в и в : постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 11 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 23310 грн. та конфісковано в дохід держави товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 2045/20900/20 від 12 жовтня 2020 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Галицької митниці Держмитслужби Державної митної служби України витрати за зберігання товару на складі митниці в розмірі 19714 грн. 52 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір в розмірі 454 грн. Згідно з постановою, 8 жовтня 2020 року о 15 год. 36 хв. в зону митного контролю відділу митного оформлення «Запитів» митного поста «Львів-Північний» Галицької митниці Держмитслужби доставлено товар «Одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, вживані; взуття вживане, сумки, вживані...» згідно документу контролю доставки типу ІМ40ЕЕ від 7 жовтня 2020 року № UA209150/2020/017036 транспортним засобом з реєстраційними номерами НОМЕР_1 (водій ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 ), що надійшов на адресу ПІДПРИЄМСТВА ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН "ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 42396722), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . 8 жовтня 2020 року о 16 год. 20 хв. декларантом ПІДПРИЄМСТВА ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД" ОСОБА_1 подано до митного оформлення митну декларацію №UA209150/2020/017111 та товаро-супровідні документи до неї: CMR від 2 жовтня 2020року Ш б/н, рахунок-фактуру від 2 жовтня 2020 року № 021020/3, книжка МДП від 7 жовтня 2020 року № ХВ. 82852521 на товари, що надійшли на адресу підприємства, а саме: «Одяг, що був у використанні, з текстильних матеріалів, зі ступенем зносу не більше 25%, осіннього сезону, 2 категорія: верхній одяг, куртки, плащі, джинсовий одяг,светри, джемпери. Взуття, що використовувалось (ступінь зносу не більше 25%) у змішаному вигляді (чоловіче, жіноче, підліткове), весняно-осіннє, літнє (2 та 3 категорії) Сумки бувші у вжитку з шкірзамінника». 8 жовтня 2020 року о 16 год. 30 хв. особі, яка подала митну декларацію направлено електронне повідомлення про необхідність пред`явлення товарів до митного огляду. 9 жовтня 2020 року о 14 год. 00 хв. особою, уповноваженою ПІДПРИЄМСТВОМ ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН "ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД" Винарем P.M. паспорт НОМЕР_3 (за дорученням від 15 листопада 2019 року т б/н) пред`явлено товар до митного контролю. В результаті проведення повного митного огляду вантажного відсіку транспортного засобу окрім задекларованого товару, виявлено картонні коробки з дитячими іграшками в асортименті бувші у використанні вагою - 370 кг., які не задекларовано в митній декларації. Виявлений товар не належить до категорії товарів у товарній позиції, зазначеній у гр. 33 митної декларації №UA20915 0/2020/017111. 9 жовтня 2020 року о 17 год. 48 хв. особі, яка подала митну декларацію направлено електронне повідомлення про необхідність прибуття у відділ митного оформлення «Запитів» митного поста «Львів - Північний» Галицької митниці Держмитслужби для надання пояснень, однак о 10 год. 52 хв. 12 жовтня 2020 року до МД №UA209150/2020/017111 декларантом надіслано повідомлення щодо неможливості прибуття в вказаний термін у зв`язку із хворобою. Таким чином, декларант ПІДПРИЄМСТВА ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН "ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД" ОСОБА_1 вчинив наступні дії: не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню. Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 472 Митного Кодексу України Не погоджуючись з постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 11 лютого 2021 року адвокат Штинда О.В. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Апеляційну скаргу мотивує тим, що ОСОБА_1 є працівником ПОГ «Текстиль Трейд» а не його керівником, як зазначено в супровідному листі. Зазначає, що ОСОБА_1 не є посадовою особою підприємства яка уповноважена постійно чи тимчасово відповідати за додержання підприємством вимог встановлених МК України, законами та іншими нормативно правовими актами України, а також міжнародних договорів України, укладеними у встановленому законом порядку. Зазначає, що ОСОБА_1 є неналежним суб`єктом правопорушення, посилання митниці на те, що ОСОБА_1 не скористався правом на фізичний огляд товару перед декларуванням є безпідставними, оскільки він не був на це уповноважений. Повідомляє, що матеріалами справи та суддею суду першої інстанції не встановлено умислу ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення. Зазначає, що експерт ОСОБА_3 не проводила безпосередній огляд товару, огляд було доручено провести ОСОБА_4 , таким чином огляд проводився іншим експертом, що свідчить про недостовірність висновку. Крім того експерт використала для визначення вартості товару ціни, які були зазначені на інтернет-сайтах українських магазинів, тобто інформацію не з країни походження. Повідомляє, що зазначена експертиза є недопустимим доказом. Вислухавши доповідь судді, пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення представника Галицької митниці Держмитслужби на заперечення поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, 486,489 МК України, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Виносячи постанову суддя суду першої інстанції дотримався вищенаведених норм. Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Статтею 472 Митного кодексу України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто нез`явлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. За змістом цього Закону такі дії вчиняються винною особою умисно чи з необережності. Згідно зі ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При цьому підпункти « а, б, г, д» п. 5 ст. 257 Митного Кодексу вказують на те, що декларант зобов`язаний вносити до митної декларації точні відомості про товари, їх найменування, кількість, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів, поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, висновком експерта, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил. На переконання судді апеляційного суду, при розгляді справи відносно ОСОБА_1 суддею суду першої інстанції дані вимоги законодавства дотримано. Висновок суду про наявність у його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а саме переміщення товарів через митний кордон України шляхом недекларування, тобто не заявлення за встановленою формою точних відомостей про товар, ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні обставин справи. Суддя апеляційного суду вважає, що висновок судді суду першої інстанції є обґрунтованим та законним, такий підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом про порушення митних правил №2045/20900/20 від 12 жовтня 2020 року, митною декларацією №UA209150/2020/017111, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та предметів багажу від12 жовтня 2020 року, інвойсом №021020/3 від 2 жовтня 2020 року, описом вилучених предметів від 12 жовтня 2020 року, висновком експерта №1420003301-0965 від 19 листопада 2020 року. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 є працівником ПОГ «Текстиль Трейд» та не є посадовою особою підприємства яка уповноважена постійно чи тимчасово відповідати за додержання підприємством вимог встановлених МК України, законами та іншими нормативно правовими актами України, а також міжнародних договорів України, укладеними у встановленому законом порядку не заслуговують на увагу. Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не є керівником ПОГ «Текстиль Трейд», проте є декларантом підприємства, тобто є посадовою особою підприємства, яка здійснила декларування. Відповідно до ч. 2 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів. Проте, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 таким правом не скористався, а доводи апеляційної скарги про те що він не був на це уповноважений нічим не підтверджуються. Доводи апелянта проте, що матеріалами справи та суддею суду першої інстанції не встановлено умислу ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу. Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Доводи апелянта про те, що проводив огляд товару експерт ОСОБА_5 , а висновок складав експерт ОСОБА_3 у зв`язку з цим висновок є недопустимим доказом не заслуговують на увагу. Як вбачається з матеріалів справи експерту Мельниченко І.Д. доручили провести огляд товару на складі Галицької митниці Держмитслужби та направити фотозображення товару експерту Кульчицькій В.В. для складання висновку відповідно до службової записки від 28 жовтня 2020 року № 7.17-33-01/5636. Окрім того, доводи апелянта, що експерт використав для визначення вартості товару, які були зазначені на інтернет-сайтах українських магазинів, тобто інформацію не з країни походження не заслуговують на увагу. Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 26 грудня 2001 року № 1724 « Про порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесене рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним» п. 4 попередня оцінка майна проводиться митницями самостійно, а у випадках, визначених законодавством, - із залученням суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання на момент взяття його на облік з урахуванням такої вимоги: товарів низької якості, нестандартних та тих, що були у вжитку, - за цінами можливої реалізації. Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. З урахуванням викладеного, суддя суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що обставини справи суддею суду першої інстанції встановлені вірно, докази досліджені всебічно, повно та об`єктивно, належно оцінено, а висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах Закону. Тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, як того просить апелянт, суддя апеляційного суд не знаходить. Отже, суддя апеляційного суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів,- не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, постановив: постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 11 лютого 2021 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Штинди Олега Васильовича - залишити без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає Суддя Гуцал І.П.