Постанова 4807 № 335/8801/19

Дата документу 31.03.2021 Справа № 335/8801/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/8801/19 Головуючий у 1-й інстанції: Рибалко Н.І. Провадження №22-ц/807/83/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Остащенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 22 травня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та ним укладено Кредитний договір № 0711/0508/45-017, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 80000,00 доларів США, строком погашення з 22 травня 2008 року до 22 травня 2028 року, включно. Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору, кредитні кошти призначались для здійснення ОСОБА_1 розрахунків за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . 22 травня 2008 року в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 0711/0508/45-017-2-1, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 48,92 кв.м., житлова площа 27,25 кв.м. 28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу. 28 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинговою компанією «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. 29 квітня 2013 року на підставі рішення Річних загальних зборів акціонерів відбулась зміна найменування Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» і з 29 квітня 2013 року є правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях Публічного акціонерного товариства «Сведбанк». 26 вересня 2013 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя було замінено сторону виконавчого провадження на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майо та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєсру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №163942380 від 17 квітня 2019 року було встановлено, що 22 лютого 2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенковим С.О., було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №30422090. На підставі даного запису право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Підставою виникнення права власності є іпотечний договір № 0711\0508/45-017- Z-1, серія та номер: 3802Є, виданий 02 травня 2008 року, видавник приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Пянтковська О.Г., підстава внесення запису рішення (номер 45664952) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 лютого 2019 року. ОСОБА_1 не отримував від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, що є порушенням вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку". Державний реєстратор порушив приписи пунктів 15, 36 і 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №

868. ОСОБА_1 передав квартиру в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за споживчим кредитом, що був наданий у доларах США; площа квартири становить 48, 92 кв. м; позивач та члени його сім`ї постійно проживають у квартирі. Тому зазначає, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 , просив суд: Визнати протиправними дії та скасувати рішення Державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45664952 від 22 лютого 2019 року 16:00:51, щодо реєстрації права власності на об`єкт житлової нерухомості квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,92 кв.м., житлова площа 27,25 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1772032323101 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Відновити реєстраційний запис від 19 червня 2008 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,92 кв.м., житлова площа 27,25 кв.м., за ОСОБА_1 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу,3797, 22 травня 2008 року, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Пянтковська О.Г. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд неповно з`ясував фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому є незаконним та необґрунтованим. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували факт існування договорів факторингу та переходу прав вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вектор Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» не мало права звернути стягнення на предмет іпотеки в досудовому порядку, олскільки 25 жовтня 2010 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено рішення у цивільній справі № 2-999/10 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. За змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Проте державний реєстратор діяв не у відповідності до вищезазначених правових норм. Суд першої інстанції зробив невірний висновок щодо способу захисту прав позивача. Відповідно до відзивів на апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. У зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, в своєму відзиві на апеляційну скаргу просили розглядати справу за відсутності представника органу опіки та піклування та ухвалити рішення з урахуванням інтересів малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.152). Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частні або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, не є ефективним, оскільки не поновлює його права. Суд зазначив, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, у зв`язку з чим належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності. Крім того, суд першої інстанції також зазначив, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій державного реєстратора та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не можуть бути звернені до Державного реєстратора, якого позивач за позовом визначив відповідачем. Належним відповідачем у такому спорі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову внаслідок неналежного складу відповідачів та тому, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитись, виходячи з наступного. Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Судом встановлено, що 22 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №0711/0508/45-017. (т.1 а.с. 73-83). 22 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 48,92 кв.м., житлова площа 27,25 кв.м. (т.1 а.с. 84-89). Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2010 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 48,92 кв.м., яка належить на праві власносі ОСОБА_1 у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири квартири, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в сумі 701345 грн 17 коп. та пені в розмірі 4422 грн 43 коп. Виселити ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 , із зняттям із реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Запоріжжя. (т.1 а.с. 24-26). Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 13 липня 2011 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2010 року змінено. В рахунок погашення заборгованості, яка утворилася станом на 17 листопада 2009 року у розмірі 705767,60 грн, що еквівалентно 88294,90 доларам США та складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 630973,03 грн, що еквівалентно 78937.74 доларам США; заборгованості за відсотками у розмірі 70372.14 грн, що еквівалентно 8803,89 доларам США; пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у сумі 4422.43 грн, за укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Сведбанк) з ОСОБА_1 кредитним договором №0711/0508/45-17 від 22 травня 2008 року, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 48.92 кв.м., житловою площею 27,25 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Пянтковською О.Г. 22 травня 2008 року за реєстровим №3797, згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №18742816, шляхом проведення прилюдних торгів із встановленням початкової ціни квартири згідно з п.5 іпотечнго договору №0711/0508/45-017-Z-1 від 22 травня 2008 року у сумі 4533,00 грн без ПДВ, але не нижче ринкової вартості, визначеної суб`єктом оціночної діяльності в порядку виконавчого провадження.В іншій частині рішення залишено без змін. .(т.1 а.с. 27-29). 28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк» (далі ПАТ «Сведбанк») та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі ФК «Вектор Плюс») укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації. З моменту відступлення Банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів. 28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів. Внаслідок укладання вищевказаних договорів, право вимоги за даним кредитним зобов`язанням перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Відповідно до п. 12.3.1 Договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріус або шляхом передачі іпотекодержателю прав власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя. 07 березня 2018 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується описом поштового вкладення. (т.2 а.с. 11-12). 22 лютого 2019 року державним реєстратором Широківської сільської ради Запорізької області Ільющенковим С.О. було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності № 30422090. На підставі даного запису право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 48,92 кв.м., житлова площа 27,25 кв.м. належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Підстава винекнення права власності: іпотечний договір № 0711/0508\45-017-Z-1 від 02.05.2008 року, видавник: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Пянтковська О.Г. (т.1 а.с. 18-23). Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, про визнання дій протиправними та скасування рішення Державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району, Запорізької області про державну реєтрацію прав та їх обтяжень, індексовий номер 45664952 від 22.02.2019 року щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1772032323101 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та відновити реєстраційний запис від 19.06.2008 року про реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_1 . Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2019 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 та залучено до участі у спрві в якості третіх осіб, які не заявлють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю«Кредитні ініціативи». Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилався на те, що внаслідок протиправного рішення державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру, порушені його права,як власника. Отже, відповідачем у справі визначено державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/30146/18 (провадження № 61-21583св19) зазначено, що "спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. Вирішення таких спорів відбувається за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у такому спорі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) не змінює цивільно-правового характеру спору. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава, до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача. Отже, можливість інших суб`єктів, зокрема посадових осіб, у тому числі державних реєстраторів, брати участь у цивільному процесі в якості позивачів і відповідачів у цивільному процесі обмежена. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем. Таким чином, у даній справі належним відповідачем є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В позовній заяві ОСОБА_1 вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», як нового власника квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , не заявляв. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», залучене до участі у справі як третя особа, а не в якості відповідача. Відповідно до частини першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції за клопотанням позивача, до початку першого судового засідання, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. ОСОБА_1 клопотань про заміну неналежного відповідача на належного не подавав. Отже суд першої інстанції зробив правильний висновок, що особа, яка є стороною спірних цивільно-правових відносин, безпідставно не залучена до участі у справі у якості співвідповідача. Водночас, суд першої інстанції відмовив в позові з двох взаємовиключних підстав: внаслідок неналежного складу відповідачів та тому, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права в частині вимог про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію. Отже рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2020 року підлягає зміні в мотивувальній частині. Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до суб`єктивного тлумачення заявником норм цивільного законодавства України, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, та не можуть бути підставами для скасування вказаного судового рішення, оскільки позов заявлено до неналежного відповідча. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки рішення суду першої інстації підлягає зміні тільки в мотивувальній частині, то судовий збір за подання апеляційної скарги покладається, на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 375, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2020 року у цій справі змінити. Виключити з мотивувальної частини рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2020 року висновок щодо відмови в задоволенні позовних вимог з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту свого права. В іншій частині рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повна постанова складена 02 квітня 2021 року. Головуючий суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.