LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/5779/2020

від 23.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2021 р.Справа № 520/5779/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 17.12.20 року по справі № 520/5779/2020 за позовом Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Державне підприємство Чугуїво-Бабчанське лісове господарство (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним позаплановий захід держаного нагляду (контролю) щодо додержання ДП Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів Державної екологічної інспекції у Харківській області, вчинений в період із 30.07.2019 року по 12.08.2019 року, за результатами якого складено Акт проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів № 557/11-02/06-06. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 уточнений позов в частині вимоги про визнання протиправним наказу Державної екологічної служби у Харківській області від 29.07.2019 №557/11-02 " Про здійснення позапланового заходу (перевірки) Державного підприємства "Чугуїво-Бабчанське лісове господарство" повернуто позивачу. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року позов залишено без задоволення. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року у справі №520/5779/2020 та прийняти постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що наказ відповідача від 29.07.2020 року №557/11-02 не відповідає вимогам чинного законодавства. Зокрема, зазначає, що відповідач, залучивши до участі у проведенні перевірки спеціалістів Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Поліського округу та державної екологічної інспекції у Вінницькій області, діяв в порушення абз. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої передбачено проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) виключно територіальними органами, якими зазначені органи державного нагляду не є. Крім того, зазначає, що посилання суду першої інстанції на наказ Держекоінспекції від 26.11.2019 року №194 «Про участь у проведенні позапланових перевірок», зі змінами згідно наказу від 02.08.2019 №204, не спростовує протиправності призначення та здійснення спірного заходу державного нагляду, виходячи з приписів абз. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Окрім того, позивач зазначає, що зміст питань позапланової перевірки, які викладені у спірному направленні, є узагальненими та формальними. Питання не узгоджуються із зверненням ОСОБА_1 , який вказав на конкретні факти, на його думку, порушень, вчинені у конкретних місцях Чугуївського району Харківської області. Зокрема, зазначає, що, призначаючи оспорюваний позаплановий захід, на виконання вимог ч.1 ст. 3, абз. 4, 9 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V, слід було вказати у направленні і акті перевірки, що її буде проведено на вказаних територіях, за зверненням ОСОБА_1 , та не проводити перевірку усієї лісогосподарської діяльності позивача. Вказане свідчить про невідповідність наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 29.07.2019 року № 557/11-02 «Про здійснення позапланового заходу (перевірки) Державного підприємства «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» і направлення на проведення перевірки від 29.07.2019 року № 557/11-02/06-06 вимогам ст. ст. 3, 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, посилається на правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 826/17123/18. Разом з цим, позивач зазначає про невідповідність Акту перевірки положенням постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №

342. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" зареєстровано як юридична особа. В межах розгляду звернення гр. ОСОБА_1 від 01 червня 2019 року та враховуючи погодження Мінприроди від 24.07.2019 № 5/4.1-11/8142-19, Інспекцією на підставі ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу від 29 липня 2019 № 557/11-02, в термін з 30 липня по 12 серпня 2019 року проведено позапланову перевірку у діяльності ДП Чугуєво-Бабчанське лісове господарство, в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства під час планування та проведення рубок лісу на території ДП Чугуєво-Бабчанське лісове господарство. За результатами контрольного заходу Інспекцією складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 557/11 -02/06-06 від 12.08.2019, в якому зафіксовано, зокрема, що відбір дерев для рубки, встановлений пунктами 14-25 постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555 «Про затвердження Санітарних правил в лісах України» (із змінами, надалі Постанова № 555), не дотримується, призначення санітарних рубок здійснюється без урахування категорій стану дерев, встановлених у додатку 3 до Санітарних правил, а саме: у Кочетоцькому лісництві № 1 встановлено наступне: видано лісорубний квиток № 000666 від 24.06.2019 року на проведення вибіркових санітарних рубок в кварталі 274: виділ 1 площею 16,6 га зі складом насадження 1 ОДз+Яз+Клг, виділ 2 площею 6,4 га зі складом насадження 6Дз2Лпд2Клг1Яз, виділ 3 площею 5,1 газі складом насадження 5Дз2Яз2Лпд1 Клг, виділ 4 площею 19,2 га зі складом насадження ЮДз+Яз+Лпд, виділ 5 площею 3,6 газі складом насадження ЮДз+Яз+Клг+Лпд. Водночас, встановлено, що проведення рубки дерев заплановано відповідно до Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів Державного підприємства Чугуєво-Бабчанське лісове господарство на 2019 рік та на підставі акту лісопатологічного обстеження з метою визначення санітарного стану насаджень від 20.06.2018. Держекоінспекцією у Харківській області винесено припис від 19.08.2019 №45/06-06, яким, зокрема, зобов`язано відповідача: спеціальні дозволи (лісорубні квитки) на проведення усіх суцільних санітарних рубок площею понад 1 га видавати лише після проведення оцінки впливу на довкілля; під час відбору дерев для вибіркових санітарних рубок дотримуватись вимог, встановлених пунктами 14-25 Санітарних правил в лісах України; призначення санітарних рубок здійснювати з урахуванням категорій стану дерев, встановлених у додатку 3 до Санітарних правил в лісах України. Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано Закон України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V). У відповідності до ст. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно з абз. 4 ч.1 ст. 6 Закону № 877-V, підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Частиною 1 ст. 7 Закону № 877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Відповідно до ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства. Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Згідно з п. 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Таким чином, Державна екологічна інспекція у Харківській області є територіальним органом, який діє від імені центрального органу та на виконання його функцій, покладених Державою та не є самостійним окремим суб`єктом державного управління і який здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідно до порядку встановленого Законом № 877-V. Матеріалами справи встановлено, що 08.07.2019 за вх.№ Ч-913/19 гр. ОСОБА_1 звернувся зі скаргою щодо незаконного знищення дубових насаджень в ДП «Чугуєво-Бабчанське» лісове господарство; проведення вирубок на території Кочетоцького лісництва № 1 та Тетлізького лісництва №

1. Вказано, що деяких з численних порушень відбуваються в кварталах 57,67,88,96,26. Вказана скарга містить вимогу провести повну перевірку позивача. Проведення позапланової перевірки позивача за вказаною скаргою погоджено з Міністерством екології природних ресурсів України (погодження від 24.07.2019 № 5/4.1-11/8142-19) та проведено на підставі направлення від 29.07.2019 № 557/11-02/06-06, у якому вказані питання і предмет перевірки: про охорону, захист, використання та відтворення лісів та додержання вимог природоохоронного законодавства під час планування та проведення рубок лісу відповідно. Вказане направлення отримано уповноваженою особою позивача, що підтверджується відповідним підписом. З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області від 29.07.2020 року №557/11-02 прийнято неправомірно та з порушенням вимог чинного законодавства України. Поряд з тим, Законом №877-У передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону. В разі недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки, законодавством передбачена можливість недопуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки суб`єктом господарювання, стосовно якого перевірка призначена. Юридична особа, яка вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо неї, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом зауважень має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом. Таким чином, саме на етапі допуску до перевірки юридична особа може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 року у справі №21-25а10. Посилання апеляційної скарги на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 21.02.2020 року у справі № 826/17123/18, який спростовує висновки суду першої інстанції про те, що протиправні дії відповідача при призначенні та здійсненні спірного заходу державного нагляду узаконюються способом допуску позивачем відповідних посадових осіб до його проведення, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки у вказаному рішенні висловлено правову позицію з питань оскарження наказів про проведення перевірок у разі допуску податкових органів до проведення перевірок та правових наслідків процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної або фактичної перевірки. Відповідно до правового висновку за результатами розгляду справи №826/17123/18 суд касаційної інстанції зазначає, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Таким чином, відповідачем фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв`язку з чим оскаржувані позивачем дії посадових осіб контролюючого органу не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, а отже, задоволення позовних вимог про визнання незаконними оскаржуваних дій посадових осіб контролюючого органу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки після проведення перевірки права позивача порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Стосовно доводів апеляційної скарги щодо порушення відповідачем оформлення результатів перевірки, колегія суддів зазначає, що складання акту перевірки та винесення припису є складовою самого заходу із здійснення державного нагляду (контролю). Так, згідно з частиною 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`ята робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Уніфікована форма акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 №

303. В Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів зазначений документ втратив чинність лише 28.12.2019 року. Постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 10 травня 2018 року затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). Вказана Постанова Кабінету Міністрів України № 342 не містить положень про зобов`язання відповідних органів державної влади привести уніфіковані форми актів у відповідність до нової. Однак, викладене ніяк не призводить до виникнення колізії, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 10 травня 2018 року затверджено власне Методику, що встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), а не самі форми таких актів. Відповідно до п.п. 3, 4 Постанови Кабінету Міністрів України №342 не встановлено, що перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю). Перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Так, зі змісту Акту проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів № 557/11-02/06-06 від 12.08.2019, перелік питань проведеної перевірки виходить зі змісту заявлених вимог у скарзі гр. ОСОБА_1 , що відповідає вимогам абз.9 ч.1 ст.6 Закону України № 877-V. Отже, відповідачем було здійснено заходи планового та позапланового державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до вимог діючого законодавства. Доводи апеляційної скарги, що відповідач, залучивши до участі у проведенні перевірки спеціалістів Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Поліського округу та державної екологічної інспекції у Вінницькій області, діяв в порушення абз. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої передбачено проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) виключно територіальними органами, якими зазначені органи державного нагляду не є, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки спеціалісти Інспекції діяли на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017року № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04 вересня 2017 року № 1080/30948 (далі Положення №312). У відповідності до п. 3 розділу 1 Положення №312 основними завданнями спеціалістів Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території. Згідно п. 1 розділу 1 Положення, Державна екологічна інспекція в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковуються. Відповідно до вже зазначеного п. 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Відповідачем видано наказ від 26.11.2019 № 194 «Про участь у проведенні позапланових перевірок», із змінами згідно наказу від 02.08.2019 №204. Пунктом 2 наказу, зобов`язано робочій групі у період з 29.07.2019 по 08.09.2019 взяти участь у проведенні позапланових перевірках дотримання вимог природоохоронного законодавства Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і підпорядкованих йому лісогосподарських підприємств та інших постійних лісокористувачів Харківської області стосовно фактів незаконних порубки лісу. Тобто, відповідач в межах чинного законодавства уповноважив зазначеними вище наказами здійснювати позапланові перевірки спеціалістами Інспекції на території Харківської області. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог. Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача у справі. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року у справі № 520/5779/2020 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 по справі № 520/5779/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 02.04.2021 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»