Постанова 4824 № 759/6119/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/6119/20 Головуючий у 1 інстанції: Петренко Н.О. Провадження № 22-ц/824/6209/2021 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В., секретар Майданець К.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», третя особа: Генеральний директор державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» Лісіна Ганна Василівна, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,- в с т а н о в и в: В квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі - ДП «УкрНДНЦ»), третя особа: Генеральний директор ДП «УкрНДНЦ» Лісіна Г.В., про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Зазначив, що наказом ДП «УкрНДНД» від 17.03.2020р. за № 21-К його звільнено з посади начальника юридичного відділу у зв`язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, звільнення незаконним, оскільки між ним та ДП «УкрНДНД» укладено безстроковий трудовий договір, оформлений наказом ДП «УкрНДНД» від 01.08.2019 за № 85-К. Він прийнятий на посаду провідного юрисконсульта юридичного відділу ДП «УкрНДНЦ». Наказом ДП «УкрНДНЦ» від 08.01.2020р. за № 01-К його переведено на посаду начальника юридичного відділу з 08.01.2020р. Листом погодження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за № 2412-05/56643-08 від 27.12.2019 Уповноваженим органом управління надано згоду на призначення його начальником юридичного відділу ДП «УКрНДНЦ». Відтак, призначення його на посаду начальника юридичного відділу ДП «УкрНДНЦ» відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства України про працю, нормативних актів Уповноваженого органу управління, Статуту та локальних актів ДП «УкрНДНЦ». Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 12.02.2020 поновлено на посаді начальника юридичного відділу ДП «УкрНДНЦ» ОСОБА_2 17.03.2020 р. йому вручено пропозицію, згідно з якою йому запропоновано іншу роботу на вакантних посадах ДП «УкрНДНЦ». Разом з тим, відповідач умисно не запропонував всіх вакантних посад, які були на той час, серед яких були посади першого заступника та заступника генерального директора ДП «УкрНДНЦ», які передбачені структурою, та штатним розписом ДП «УкрНДНЦ». Наказом № 21-к від 17 березня 2020 року його було звільнено з посади начальника юридичного відділу ДП «УкрНДНЦ» у зв`язку поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. ОСОБА_1 вважає, що при звільненні відповідачем грубо порушені вимоги ч. 2 ст. 40 КЗпП. При звільненні його з посади начальника юридичного відділу, відповідач не отримав погодження від уповноваженого органу управління, яким є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Внаслідок незаконного звільнення відповідачем порушені його конституційні та трудові права позивача та завдано моральну шкоду. Позивач просить визнати незконним наказ ДП «УкрНДНЦ» про його звільнення від 17.03.2020 р. за № 21-К; поновити на посаді начальника юридичного відділу ДП «УкрНДНЦ»; стягнути з ДП «УкрНДНЦ» середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.03.2020р. по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі та стягнути компенсацію моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року в позові ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи. Суд не надав належної оцінки тому, що при його звільненні ДП «УкрНДНЦ» порушив вимоги п .7.5 Статуту ДП «УкрНДНЦ», п. 1.7. Положення про юридичний відділ, затвердженого наказом в.о. генерального директора ДП «УкрНДНЦ» від 05 жовтня 2016 року за №292, які передбачають необхідність отримання для цього погодження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України у день звільнення відповідач мав запропонувати йому вакантні посади першого заступника та заступника генерального директора з наукової роботи ДП «УкрНДНЦ». ДП «УкрНДНЦ» також в день звільнення не видав йому копію наказу. В судове засідання сторони, їх представники та треті особи не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, наказом ДП «УкрНДНЦ» №85-к від 01.08.2019 р. ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду провідного юрисконсульта юридичного відділу з 02.08.2019 р. (а.с. 8). 08.01.2020 р. наказом ДП «УкрНДНЦ» № 01-к ОСОБА_1 переведено з посади провідного юрисконсульта юридичного відділу на посаду начальника юридичного відділу з 08.01.2020 р., з посадовим окладом згідно штатного розпису, зі збереженням доплати за інтенсивність праці в розмірі 50 % посадового окладу (а.с. 9). Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.03.2020р. визнано незаконним наказ директора № 144-К від 29.10.2019р. про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника юридичного відділу відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП; поновлено його на посаді начальника юридичного відділу ДП «УкрНДНД» з 29.10.2019р.; стягнуто з ДП «УкрНДНД» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.10.2019р. по 12.03.2020р. в розмірі 76 376,88 грн. з відрахуванням при виплаті податків та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України (а.с. 14). 17.03.2020 р. ОСОБА_1 було надано пропозиції про переведення на іншу посаду, у зв`язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, відповідно до п.6 ст. 40 КзПП України (а.с. 11-13). Від запропонованих йому посад ОСОБА_1 відмовився, що підтвердив своїм підписом у пропозиції про переведення. Наказом ДП «УкрНДНДвід 17.03.2020 р. за № 21-К ОСОБА_1 звільнено з посади начальника юридичного відділу згідно з п.6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, на підставі рішення Святошинського районного суду м.Києва № 759/22393/19 від 12.03.2020 р (а.с. 10). З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «УкрНДНЦ», третя особа: Генеральний директор ДП «УкрНДНЦ» Лісіна Г.В., про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Розірвати трудовий договір на підставі п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП можливо тільки в разі одночасного виконання двох умов: за умови поновлення на роботі звільненого раніше працівника, та за умови, якщо неможливо перевести новоприйнятого працівника за його згодою на іншу роботу. Як вбачається з матеріалів справи, після переведення ОСОБА_1 з посади провідного юристконсульта юридичного відділу на посаду начальника юридичного відділу ДП «УкрНДНЦ», рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.03.2020р. поновлено звільненого раніше ОСОБА_2 на посаді начальника юридичного відділу ДП «УкрНДНД» з 29.10.2019р. У зв`язку з цим 17.03.2020 р. ОСОБА_1 надані пропозиції про переведення на інші посади, від яких ОСОБА_1 відмовився. Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що при звільненні ОСОБА_1 з посади начальника юридичного відділу, ДП «УкрНДНЦ» було дотримано положення трудового законодавства та дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в позові ОСОБА_1 . Суд обґрунтовано відхилив посилання позивача на те, що його звільнення з посади згідно оскаржуваного наказу могло бути виключно за наявності погодження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідно до п.7.5 Статуту ДП «УкрНДНЦ». Згідно п.7.5 Статуту ДП «УкрНДНЦ» генеральний директор відповідно до покладених до нього завдань, зокрема вирішує питання добору, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, призначає на посади та звільняє з посад працівників підприємства, крім заступників генерального директора, головного бухгалтера керівника юридичної служби підприємства, які призначаються на посади і звільняються з посад генеральним директором підприємства за погодженням з Уповноваженим органом управління, здійснює розподіл функціональних обов`язків між ними, уживає заходів для їх заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Позивач ОСОБА_1 звільнений з посади начальника юридичного відділу згідно з п.6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, - ОСОБА_2 , на підставі рішення Святошинського районного суду м.Києва № 759/22393/19 від 12.03.2020 року, яке підлягало негайному виконанню. Як вбачається з матеріалів справи, генеральний директором ДП «УкрНДНЦ» направляв Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України лист щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника юридичного відділу ДП «УкрНДНЦ» у зв`язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, відповідно до п.6 ч.1 ст.40 КЗпП України. 27.03.2020 року ДП «УкрНДНЦ» отримало лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 917 від 27.03.2020 року, яким погоджено звільнення ОСОБА_1 з посади начальника юридичного відділу. Суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи позивача, що ДП «УкрНДНЦ» не запропонувало йому посади першого заступника та заступника генерального директора з наукової роботи ДП «УкрНДНЦ». Частиною 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Власник є таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Відповідно до п. 6 посадової інструкції першого заступника генерального директора ДП «УкрНДНЦ» на дану посаду призначають особу, яка має певну вищу освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (магістра), стаж роботи на керівних посадах не менше 5 років в сфері стандартизації. Відповідно до п. 6 посадової інструкції заступника генерального директора з наукової роботи ДП «УкрНДНЦ» на дану посаду призначається особа, яка має повну вищу (технічну або інженерно-економічну, економічну) освіту, стаж роботи на керівних посадах не менше 5 років та науковий ступінь. Заперечуючи проти вимог позивача, ДП «УкрНДНЦ» посилалося на те, що ОСОБА_1 не міг обіймати посаду заступника генерального директора та заступника генерального директора з наукової роботи ДП «УкрНДНЦ» через невідповідність його кваліфікації та досвіду роботи. Позивач ОСОБА_1 не спростував вказаних доводів ДП «УкрНДНЦ». Також судом встановлено, що відповідно до наказу ДП «УкрНДНЦ» від 14.08.2017р. № 97-к на посаду заступника генерального директор з 16.08.2017р. переведено Кир`янова О.В. (а.с. 87). Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно та всебічно встановлені обставини справи, дана належна оцінка дослідженим доказам. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 01 квітня 2021 року. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Оніщук М.І. Крижанівська Г.В.