Постанова 4816 № 587/2404/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2021 року м.Суми Справа №587/2404/20 Номер провадження 22-ц/816/529/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 28 січня 2021 в складі судді Черних О.М. ухваленого в м. Суми, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, в с т а н о в и в: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 завдану майнову шкоду у розмірі 46 860 грн 87 коп. Вимоги мотивував тим, що 08 липня 2020 року у наслідок порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої його автомобілю ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , завдано механічних пошкоджень. Відповідно до рахунку-фактури від 31 серпня 2020 року дочірнім підприємством ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ МАКС ЛЛС» «АВТОІНВЕСТ-СТРОЙ» вартість відновлювальних робіт становить 46 442 грн 10 коп. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 28 січня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги, що дочірнім підприємством ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ МАКС ЛЛС» «АВТОІНВЕСТ-СТРОЙ» в присутності відповідача був оглянутий автомобіль та визначено вартість відновлювального ремонту, який становить 46 442 грн 10 коп. Зазначає, що виплачена МТСБУ страхова сума не відповідає розміру завданих йому збитків, у зв`язку з пошкодженням його майна. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів позивача та вважає, що позивачем не було надано доказів на підтвердження спричинення в наслідок ДТП розмір збитків, спростовує також і доводи позивача про те, що огляд автомобіля дочірнім підприємством був проведений в його присутності. Просить рішення суду залишити без зміни. Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 08 липня 2020 року о 17 год. 25 хв. на перехресті вул. Засумська та вул. Чорновола в м. Суми відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Ford Escord, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та ЗАЗ 110307, державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 липня 2020 року, яка набрала законної сили, винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді було визнано ОСОБА_2 та накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КпАП України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців (а.с. 8). Відповідно до рахунку-фактури №S8100017062 від 31 серпня 2020 року вартість ремонтних робіт автомобіля ЗАЗ 110307, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 46 442 грн 10 коп., у тому числі ПДВ 7 740 грн 35 коп. (а.с. 6). Згідно акту виконаних робіт №S4100000639 від 31 серпня 2020 року вартість проведеного дочірнім підприємством ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ МАКС ЛЛС» «АВТОІНВЕСТ-СТРОЙ» огляду транспортного засобу становить 418 грн 77 коп. (а.с. 5). Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження спричинення в наслідок ДТП шкоди на заявлену ним суму. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи та вимогам закону. Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, збереження або утримання якого створює підвищену небезпеку. Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Частиною 1 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Пунктами першим та другим статті 22 ЦК Українивизначено, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4 роз`яснено, що з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Сума матеріального збитку, заподіяного потерпілій особі, повинна бути підтверджена таким засобом доказування, як звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), який за змістом має відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»та наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України «Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395). Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем на підтвердження розміру завданих збитків посилається на рахунок фактуру №S8100017062 від 31 серпня 2020 року дочірнього підприємства ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ МАКС ЛЛС» «АВТОІНВЕСТ-СТРОЙ», в якому зазначені витратні матеріали, ремонтні роботи та їх вартість. Проте, позивачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду рішення суду, не були подані докази на підтвердження характеру та обсягу завданих транспортному засобу позивача пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної, яка відбулася 08 липня 2020 року з вини ОСОБА_2 . Тобто, неможливо достеменно встановити, що необхідність проведення зазначених у рахунку фактурі від 31 серпня 2020 року ремонто-відновлювальних робіт та заміна матеріалів автомобіля ЗАЗ 110307, реєстраційний № НОМЕР_1 виникла саме внаслідок пошкодження автомобіля відповідачем. Оцінка спричиненої транспортному засобу шкода позивачем в установленому законом порядку не проводилася, з клопотанням про призначення по справі судової експертизи для визначення розміру завданих діями відповідача він також не звертався. Таким чином, враховуючи те, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 є обґрунтованими. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 28 січня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий - О.І. Собина Судді: Т.А. Левченко С.С. Ткачук