Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/16193/19
від 30.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДУКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/16193/19 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М. Категорія 29 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т. М., суддів Трояновської Г.С., Галацевич О.М., за участю секретаря Трикиши Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №295/16193/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 09 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Полонця С.М. в м. Житомирі, в с т а н о в и в : У жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. В обґрунтування позову зазначав, що 26.04.2019 з вини відповідача ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої його автомобіль, Lexus ES 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні ушкодження. Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №2232 від 10.05.2019 вартість відновлювального ремонту його автомобіля становить 264 577 грн 31 коп. На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Страхова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування, становить 100 000 грн. Відповідно різниця між фактичним розміром шкоди і сумою страхової виплати становить 164 577 грн 31 коп., яка підлягає стягненню з відповідача. Крім того, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди йому було завдано моральну шкоду. Враховуючи вищевикладене, просив стягнути з відповідача на його користь завдану шкоду у розмірі 184 577 грн 31 коп., з яких: 164 577 грн 31 коп. витрати на відновлення пошкодженого транспортного засобу та 20 000 грн моральної шкоди, а також судові витрати. Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 09 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на відновлення пошкодженого транспортного засобу в розмірі 5 906 грн 58 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн та вартість проведеної автотоварознавчої експертизи в розмірі 2300 грн. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 834 грн 62 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема вказує, що судом першої інстанції було порушене право позивача на подання до суду заяви по суті справи у визначені строки. Судом залишено поза увагою вимогу позивача про стягнення 630 грн витрат пов`язаних з проведенням експертизи, а саме послуги по огляду днища автомобіля. Правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахування зносу деталей, суд першої інстанції зазначене не врахував. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 26.04.2019 о 15 год. 30 хв. в м. Житомирі по вул. Східна, 113 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Chery, державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на транспортний засіб Lexus, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 30.05.2019 по справі №295/7787/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Зазначена постанова не була оскаржена та набрала законної сили. Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно з частинами першою-третьою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала Частиною першою статті 1187 ЦК Українипередбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (стаття 1188 ЦК України). Згідно висновку судового експерта Землюка В.В. №2232 від 10.05.2019 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Lexus ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору, станом на 08.05.2019 становить 105 906 грн 58 коп.; вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 264 577 грн 31 коп.; ринкова вартість автомобіля становить 294 603 грн 84 коп. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», страховий поліс серії АМ 5152062, з лімітом відповідальності за відшкодування матеріальної шкоди 100 000 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача різницю між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників і страховою виплатою ( 105906, 58 грн 100 000, 00 грн). Статтею 1 Закону України «Про страхування»передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Відповідно до статті 980 ЦК Українипредметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Страховик виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 100 000, 00 грн, що визнано сторонами по справі. Статтею 1194 ЦК Українипередбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідач ОСОБА_2 під час розгляду справи в апеляційній інстанції на спростування доводів апеляційної скарги заявив клопотання, в якому просив призначити у справі судову автотоварознавчу експертизу. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року клопотання було задоволено, у справі призначена судова автотоварознавча експертиза. Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №СЕ-19/11120/47208-АВ від 31 грудня 2020 року проведеного експертом Київського НДЕКЦ МВС України вартість матеріального збитку з урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля Lexus ЕS 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 на час проведення експертизи, становить 79 105,84 грн (сімдесят дев`ять тисяч сто п`ять гривень 84 копійки). Експерт також зазначив, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складових, автомобіля Lexus ЕS 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 на час проведення експертизи, становить 79 105,84 грн (сімдесят дев`ять тисяч сто п`ять гривень 84 копійки), а вартість відновлювального ремонту без урахування зносу складових становить 184 066,51 грн (сто вісімдесят чотири тисячі шістдесят шість гривень 51 копійка). Ринкова вартість даного транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди становить 293 958,00 грн (двісті дев`яносто три тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім гривен 00 копійок, а після дорожньо-транспортної пригоди, становить 214 852,16 грн (двісті чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривні 16 копійок). Провівши судову експертизу відповідно до вимог законодавства, експертом були надані чіткі та вичерпні відповіді на питання, які були зазначені в ухвалі суду. Під час розгляду справи в апеляційній інстанції в режимі відеоконференції судовий експерт ОСОБА_3 пояснив, що зауваження, які має представник позивача до висновку судової автотоварознавчої експертизи суттєво не впливають на кінцевий результат вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. Апеляційний суд відхиляє висновок судового експерта Землюка В.В. №2232 від 10.05.2019, оскільки в порушення вимог ч.5 ст.106 ЦПК України у висновку експертом не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. З врахуванням фактичних обставин справи та висновку судової автоторознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Lexus ЕS 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 79 195, 84 грн. ( 293 958, 00 214 852, 16). Між тим, за полісом страхового відшкодування цивільно-правової відповідальності страховик виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 100 000, 00 грн, що повністю покриває заподіяну шкоду позивачу, яка визначена висновком судової автотоварознавчої експертизи від 30 грудня 2020 року в розмірі 79 195, 84 грн. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено часткового, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 5 906, 58 грн матеріальної шкоди. Відповідач ОСОБА_2 судове рішення в апеляційному порядку не оскаржував. З огляду на те, що шкода заподіяна позивачу пошкодженням автомобіля Lexus ЕS 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 відшкодована страховиком, оскільки страхова сума повністю покриває відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля в розмірі 79 195, 84 грн., а тому апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення в частині часткового задоволення позову про відшкодування матеріальної шкоди. Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК Україниморальна шкода заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до роз`яснень викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди»під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, визначених ст. 3 ЦПК України. Враховуючи обставини справи, тривалість, характер, обсяг та глибину душевних страждань, їх негативний наслідок, в тому числі і пов`язаний з пошкодженням автомобіля, який належить позивачу на праві власності та неможливості його використання, як засобу пересування, суд першої інстанції вірно стягнув з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн, таке відшкодування моральної шкоди відповідає принципу виваженості, справедливості, а також відповідає обсягу моральних страждань. Згідно зі статтею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Оскільки в матеріалах справи відсутні докази документального підтвердження оплати ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 900 грн, а також обґрунтованого розрахунку щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у стягнення таких витрат на користь позивача. За наведених обставин апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 09 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 01 квітня 2021 року. Головуючий Судді