Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/4928/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2021 р.Справа № 440/4928/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, по справі № 440/4928/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" (надалі - ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (далі по тексту - Управління Укртрансбезпеки, відповідач), в якому просило суд: - визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області №186975 від 18.08.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу. В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність спірної постанови з посиланням на безпідставність застосування відповідачем до суб`єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу за порушення абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 8 500 грн, оскільки за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу Scania Р400 д.н.з. НОМЕР_1 разом з напівпричепом Schmitz SKI 24 д.н.з. НОМЕР_2 не встановлено перевищення нормативних вагових параметрів, а методика, за якою повинно проводися званжування не затверджена, що в свою чергу свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу. Крім того, звертав увагу на те, що у спірних відносинах мало місце перевезення ячменю, що є сипучим вантажем, який може переміщуватись по всім осям транспортного засобу під час руху, що також потрібно було врахувати. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено повністю. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року по справі № 440/4928/20 скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної позивач зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано, що з чеку зважування неможливо встановити, що свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П40М04404920 належить саме ваговому комплексу за допомогою якого 04.07.2020 був здійснений ГВК ТЗ Scania Р400 д.н.з. НОМЕР_1 разом з напівпричепом Schmitz SKI 24 д.н.з. НОМЕР_2 . Вказує, що надане відповідачем в якості доказу законності зважування вантажу свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П40М04404920 містить заводський номер 0011094, проте чек зважування не містить такого номеру вагового обладнання за допомогою якого 04.07.2020 було здійснено габаритно-ваговий контроль вказаного транспортного засобу. Зауважує, що теж саме свідоцтво про повірку з тим самим заводським номером міститься в матеріалах справи №440/5804/20. З огляду на викладене, вважає, що наведені обставини не дають можливості встановити, що свідоцтво повірки № П40М04404920 відноситься саме до цього вагового комплексу, у зв`язку з чим, відповідачем не надано належних доказів законного встановлення та використання габаритно-вагового комплексу за допомогою якого було здійснено зважування вказаного вище транспортного засобу. Також зазначає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, пп.2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", якою затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, за яким зважування транспортного засобу, має проводитися згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, яка Мінекономрозвитку на сьогодні не затверджена. Враховуючи, що єдиною методикою виконання вимірювань по осьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, яка в силу своїх положень не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі, стверджує про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу, та, відповідно, про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів. Також зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, які могли б підтвердити невідповідність серійних номерів вагового комплексу. Відповідач, в надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 по справі №440/4928/20 - без змін. Зазаначив, що Управлінням Укртрансбезпеки, відповідно до процедури здійснення державного контролю, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" (далі - Порядок) та Правил проїзду великогабаритних великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу Scania Р400 д.н.з. НОМЕР_1 разом з напівпричепом Schmitz SKI 24 д.н.з. НОМЕР_2 , за нслідками якого виявлено перевищення нормативно вагових параметрів - навантаження на одиничну вісь - 11 т 930 кг при допустимих - 11 т, що підтверджується складеними інспекторами документами - актом про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів, довідкою про результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу, розрахунком плати за проїзд великовагових транспортних засобів та актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом. У зв`язку з чим, з огляду на відсутність у водія вказаного транспортного засобу дозволу, передбаченого приписами п. 4 Правил № 30, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого уповноваженими органами, відповідачем було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №186976 від18.08.2020 за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до ст. 60 вказаного Закону застосовано адміністративно-господарський-штраф в розмірі 8500 грн, копію якої відповідно до вимог п. 29 Порядку було направлено позивачу рекомендованим листом, що підтверджується даними з сайту Укрпошти по відстеженню відправлень. Вважає, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження вжиття ним усіх необхідних заходів для недопущення господарських правопорушень, передбачених абз. 14 ч.1 ст 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому відсутні підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови Управління Укртрансбезпеки. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 04.07.2020, на підставі направлення на рейдову перевірку від 26.06.2020 №026429 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок /а.с. 42-43/, посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Scania Р400 д.н.з. НОМЕР_1 разом з напівпричепом Schmitz SKI 24 д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС", на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом. У ході перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль, за результатами якого виявлено факт перевищення нормативно допустимого навантаження на одиничну вісь, про що складено акт від 04.07.2020 № 030863 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку від 04.07.2020 №0001523 про результати здійснення габаритно-вагового контролю /а.с. 52, 53/. За результатами перевірки складено акт від 04.07.2020 № 239073, в якому зафіксовано порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині надання послуг з перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень та внесено запис про те, що водій з актом перевірки ознайомився, однак від підпису та надання письмових пояснень відмовився /а.с. 40/. Листом від 12.08.2020 вих.№ 60330/33/24-20 управління Укртрансбезпеки у Полтавській області повідомило позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка призначена до розгляду на 18.08.2020 /а.с. 77/. 18.08.2020 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в.о. начальника управління Укртрансбезпеки у Полтавській області прийнято постанову № 186975 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на позивача накладено штраф на підставі абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 8500,00 грн /а.с. 39/. Не погодившись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без отримання спеціального дозволу та правомірність застосування до ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом. Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок № 1567). Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління. Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26 червня 2015 року «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» установлено, що правонаступником майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті та утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області. Отже, з огляду на викладене, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт. Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт». В пункті 16 Порядку №1567 серед іншого встановлено, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю. Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені в Законі України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт», з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2344-III). В розумінні статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями. Відповідно до вимог частини першої та другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-III). Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879). Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - посадові особи Укртрансінспекції), працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначено Порядком № 1007/1207. Згідно з пунктом 4 даного Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31№ Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пунктами 5 6 даного Порядку регламентовано повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг. Виходячи зі змісту пунктів 16, 18, 19 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення. Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. З наявної в матеріалах справи постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №186975 від 18.08.2020 вбачається, що до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за здійснення перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% без відповідного дозволу. Так, результати вимірювання вагових параметрів автомобіля марки транспортного засобу марки Scania Р400 д.н.з. НОМЕР_1 разом з напівпричепом Schmitz SKI 24 д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , підтверджуються чеком зважування від 04.07.2020 року, довідкою №0001523 від 04.07.202 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.07.2020 року, складеною посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль та оператором вагового комплексу та актом № 030863 від 04.07.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, якими встановлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме: навантаження на одиничну вісь ТЗ - 11,93 т, при допустимих 11 т. Отже, з наведеного вбачається, що перевищення на одиничну вісь становить 0,93 т, що більше нормативно допустимого на 8,5 %. Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П40М04404920, виданим ДП "Київоблстандартметрологія" Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.04.2020 та чинним до 17.04.2021, підтверджено, що зважування транспортного засобу марки марки Scania Р400 д.н.з. НОМЕР_1 разом з напівпричепом Schmitz SKI 24 д.н.з. НОМЕР_2 , здійснювалось за допомогою вагів автомобільних електронних AR-WIM №0011094, виробник фірма «ESIT», Туреччина. Даним свідоцтвом засвідчено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ ОІМLR 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь». Таким чином, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки Scania Р400 д.н.з. НОМЕР_1 разом з напівпричепом Schmitz SKI 24 д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Агрейн Транс» здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідний сертифікат та є придатними до застосування. При цьому колегія суддів зауважує, що, виходячи зі змісту апеляційної скарги, позивач фактично не спростовує допущення ним порушень, документально встановлених інспекторами Укртрансбезпеки, а лише посилається на відсутність затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики, якою мають керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю та невідображення у документах про результати зважування, виданих відповідачем даних про ваговий комплекс, за допомогою якого здійснювалось зважування. З приводу вказаних доводів позивача, колегія суддів зазначає наступне. Так, дійсно, на даний час методика у відповідності до пункту 19 Порядку № 879, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу Мінекономрозвитку не затверджена. Однак, відсутність методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не є підставою для не внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, у зв`язку з чим відповідні посилання позивача не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Щодо доводів скаржника про те, що чек зважування про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.07.2020 року не містить відомостей про технічні засоби, якими здійснювався габаритно-ваговий контроль, слід вказати, що такий документ, як чек складається за затвердженою формою, і не містить графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання тощо, що свідчить про відсутність у інспектора Укртрансбезпеки обов`язку вносити відповідні дані до чеку зважування, зокрема. Аналогічний правовий висновок, висловлено Верховним Судом в постанові від 03.07.2019 по справі №819/1381/16. Крім того, колегія суддів зазначає, що законодавчо не встановлено вимог щодо зазначення в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю та чеку зважування характеристик вимірювального зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю. При цьому, водій, під час проведення зважування транспортного засобу, не позбавлений права отримати для ознайомлення відповідні документи про сертифікацію вагового комплексу і про його періодичну повірку та пересвідчитись у їх відповідності нормам чинного законодавства. Разом з цим доказів звернення водія до інспекторів Укртрансбезпеки, які проводили зважування транспортного засобу з проханням надати для ознайомлення вищезазначені документи та відповідно відмови останніх у видачі таких документів ані до суду першої ані апеляційної інстанції не надано, як і не надано доказів відмови позивачу зробити фотознімки серійного номеру конструкції вагового комплексу, про що він вказує в апеляційній скарзі. Доводи позивача про безпідставність відмови суду першої інстанції у витребуванні доказів, які могли б підтвердити невідповідність серійних номерів вагового комплексу, є неприйнятними, оскільки залучення таких документів до матеріалів рейдової перевірки не передбачено чинним законодавством, а фотокартки без їх прив`язки до місця та обставин знімання не можуть бути використані як належні докази під час розгляду справи у суді. Колегія суддів зауважує, що під час розгляду питання про застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій за перевищення вагових параметрів вантажу має враховуватись мета цього виду відповідальності, а саме - підтримання доріг загального користування та дорожнього покриття у належному стані. Запровадження законодавцем вагово-габаритних нормативів покликане спонукати перевізників до здійснення контролю за їх дотриманням, а встановлення відповідальності за перевищення таких нормативів у вигляді застосування штрафних санкцій та стягнення плати за проїзд є компенсаційним засобом за шкоду, завдану дорожньому покриттю. З огляду на викладене, враховуючи, що позивач в даному випадку виступає як перевізник, який здійснив 04.07.2020 перевезення вантажів автомобілем, за наслідками контролю за яким виявлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме навантаження на одиничну вісь ТЗ - 11,93 т при допустимих 11т, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для застосування до позивача відповідного адміністративно-господарського штрафу. Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач довів належними та допустимими доказами факт вчинення відповідачем порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без отримання спеціального дозволу та правомірність застосування до ТОВ "АГРЕЙН ТРАНС" адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРЕЙН ТРАНС" залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 року по справі № 440/4928/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк