Постанова Київський апеляційний суд № 755/19106/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №755/19106/20 Головуючий у 1 інстанції: Галаган В.І. Провадження №22-ц/824/4054/2021 Суддя доповідач: Гаращенко Д.Р. 15 березня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі: головуючого Гаращенка Д.Р. суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А., розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою адвоката Кравця Дмитра Миколайовича представника ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на малолітню дитину,- ВСТАНОВИЛА У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на малолітню дитину. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на малолітню дитину передано до Ірпінського міського суду Київської області за територіальною підсудністю. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Кравець Д.М. представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ОСОБА_1 починаючи з 08 жовтня 2011 року постійно значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з паспорту ОСОБА_1 , довідок про реєстрацію місця проживання особи №3002836 від 11 квітня 2019 року та №13917708 від 11 січня 2021 року. Висновок суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду спростовуються наявними у справі доказами. ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не подала. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне. Передаючи справу за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зареєстрованим по м. Києву не значиться, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року визнано позивача такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 , предметом спору становлять вимоги позивача про стягнення додаткових витрат на малолітню дитину, а тому розгляд даної справи підлягає визначенню за правилами альтернативної підсудності - за встановленим постійним місцем проживання позивача разом із малолітньою дитиною. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. Статтями 27, 28, 30 ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності. За загальним правилом територіальної підсудності, яке визначене в ч. 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом. З аналізу статті 27 ЦПК України вбачається, що пред`явлення позову можливе лише в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача. Головна відмінність місця проживання від місця перебування в тому, що перше відповідає житловому об`єкту, в якому людина проживає постійно, друге - відображає факт тимчасового проживання громадянина в житловому приміщенні. В обох випадках людина може зареєструватися за адресою житлового приміщення - оформивши, відповідно, прописку або тимчасову реєстрацію. Реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла. При цьому, статтею 28 ЦПК України визначено випадки підсудності за вибором позивача (альтернативна підсудність). Зокрема, згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. У відповідності до частин 6-10 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року відкрито провадження в справі. Згідно відомостей електронного реєстру територіальної громади м.Києва «ГІОЦ/КМДА» ОСОБА_1 зареєстрованим по м. Києву не значиться. (а.с. 114) Однак, як вбачається з копії паспорта ОСОБА_1 , долученого позивачем до позовної заяви, відповідач 08.10.2011 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 103) Крім того, ОСОБА_2 також долучено власний паспорт, згідно якого позивач 25.05.2013 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 101-102) Висновок суду першої інстанції про те, що даний спір не може розглядатися Дніпровським районним судом м. Києва, оскільки ОСОБА_2 визнано такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 , а остання проживає за адресою: АДРЕСА_3 , не ґрунтується на вимогах закону. Згідно приписів статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Відповідно до абзацу 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. У абзаці 17 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування. Враховуючи наведене, законодавством чітко встановлений порядок реєстрації, як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов`язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що місце проживання/перебування ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано у визначеному законом порядку, та що позивач знята з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, судом першої інстанції не було направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи з проханням надати інформацію про місце проживання/перебування позивача ОСОБА_2 . Та обставина, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_3 , не є підставою для передачі справи на розгляд іншому суду, так як фізична особа може мати декілька місць проживання, проте реєстрації підлягає тільки одне місце проживання або перебування фізичної особи, саме тому законодавець визначив, що підсудність цивільних справ залежить від реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання/перебування фізичної особи. Відповідачем до суду апеляційної інстанції на підтвердження реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , надано копію паспорта ОСОБА_3 (дата реєстрації місця проживання 08.10.2011), копії довідок Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА №3002836 від 11.04.2019 та №13917708 від 11.01.2021 (місце проживання зареєстровано з 08.10.2011 по теперішній час). Суд першої інстанції не звернув уваги на вищевказані обставини та дійшов передчасного висновку про передачу справи за територіальною підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА Апеляційну скаргу адвоката Кравця Дмитра Миколайовича представника ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді Т.О. Невідома А.А. Пікуль