Постанова 4824 № 381/1079/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 грудня 2025 року місто Києва Справа № 381/1079/25 Провадження №22-ц/824/15503/2025 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: суддя-доповідач Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження ОСОБА_1 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, - В С Т А Н О В И В: У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2025 року вказану справу передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області. Водночас, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2025 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області. Ухвала мотивована тим, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що не відноситься за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2025 року цивільну справу № 381/1079/25 (провадження № 2/381/2058/25) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, передано на розгляд за підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва (03148, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 27а). Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що вона, як позивач, скористувалася своїм правом альтернативної підсудності, передбаченого ст. 28 ЦПК України. Зважаючи на предмет спору, фактичне місце проживання позивача: Київська область м. Фастів, вважає що справа помилково направлена до Святошинського районного суду м. Києва. Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року в складі колегії суддів відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті. Постановляючи оскаржувану ухвалу та передаючи справу за підсудністю до іншого суду суд першої інстанції виходив з того, що поданому до Фастівського міськрайонного суду Київської області позові, позивач посилається на положення вказаної процесуальної норми та зазначає адресу своєї реєстрації: АДРЕСА_2 . Зазначені обставини підтверджуються також витягом з реєстру територіальної громади, сформованого 23.02.2025, згідно з яким, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Аналогічні відомості містяться у відповіді №1501468 від 20.06.20.06.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 169). Крім того, в матеріалах справи наявна ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 04 вересня 2024 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Зі змісту цієї ухвали вбачається, що позивач зверталася з аналогічним позовом до Святошинського районного суду м. Києва за місцем своєї реєстрації, тобто за правилами альтернативної підсудності, як це передбачено ч. 1 ст. 28 ЦПК України, оскільки позивач з 18.05.2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, позивачці відомо, що підсудність цього спору визначена законом Святошинському районному суду м. Києва. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю і порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу. В позовній заяві та апеляційній скарзі, позивач зазначає, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з витягу з реєстру територіальної громади, сформованого 23 лютого 2025 року, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Аналогічні відомості містяться у відповіді №1501468 від 20 червня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 169). Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч.1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Встановивши, що позовну заяву подано з порушенням вимог ч. 1 ст. 27 та ч.1 ст. 28 ЦПК України суд першої інстанції правильно передав матеріали позовної заяви до суду за встановленою територіальною підсудністю. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що вона фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується належним чином засвідченою копією акту обстеження на факт проживання особи без реєстрації місця проживання, належним чином засвідченою копією довідки ОСББ «Затишок 2121», а тому скористувалася своїм правом альтернативної підсудності, передбаченого ст. 28 ЦПК України не заслуговують на увагу та відхиляються судом, як такі, що не гуртуються на вимогах закону, виходячи з наступного. Відповідно до п.п. 2.1 розділу ІІ Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів затвердженого Наказом МВС України 22.11.2012 № 1077 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за № 2109/22421 (далі - Порядок) громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Відповідно до п.п. 2.2 розділу ІІ Порядку для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру. Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку реєстрація місця перебування особи здійснюється за заявою про реєстрацію місця перебування особи, форму якої наведено в додатку 14 до цього Порядку, яка подається особою або її законним представником. Відповідно до п.1 розділу VІІІ Порядку відомості про місце проживання/перебування особи та інші персональні дані особи надаються адресно-довідковими підрозділами територіальних органів ДМС і підрозділами ДМС за запитами осіб, органів державної влади, підприємств, установ, організацій, закладів щодо доступу до персональних даних за формою, наведеною в додатку 18 до цього Порядку (далі - запити), та оформлюються відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» за умови згоди суб`єкта персональних даних, наданої володільцю бази персональних даних на обробку цих персональних даних, або відповідно до вимог закону. Згідно з витягом з реєстру територіальної громади, сформованого 23.02.2025, згідно з яким, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, докази надані ОСОБА_1 на підтвердження фактичного місця проживання, не можуть бути прийняті судом та відхиляються судом, як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на вимогах закону. Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2025 року - без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає . Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна