Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/7690/20

30.03.21 33/812/83/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі судді Міняйла М.П., за участі: секретаря судового засідання Цуркан І.І., особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Бевко О.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Бевко О.А. в інтересах ОСОБА_2 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичну особу-підприємця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 1700 грн. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454, 00 грн. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04.11.2020 року, 01.11.2020 року о 01 год. 30 хв. на перехресті вул. Спаської та вул. Соборної ОСОБА_1 здійснив постріл з пристрою для відстрілу гумових куль "Форт-12Р", 9 мм. № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , дозвіл № НОМЕР_3 , вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 174 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження та постанову суду скасувати та закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв`язку з вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони. Не погоджується з постановою суду та вважає її незаконною, винесеною з порушенням норм процесуального права, та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.4. ч.1 ст. 247 КУпАП. Зазначає, що у резолютивній частині рішення ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 191 КУпАП. Звертає увагу на те, що дії ОСОБА_1 були вчинені в стані необхідної оборони, що відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням. Зазначає, що справа була розглянута за відсутності ОСОБА_1 та без належного його повідомлення, що позбавило його права на захист. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Бевко O.A. на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Порядок звернення до суду за судовим захистом у справах про адміністративні правопорушення врегульований чинним КУпАП. Так, відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутнім при винесенні оскаржуваної постанови. Зазначені обставини свідчать про те, що оскільки ОСОБА_1 не було відомо про прийняте судом рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 174 КУпАП; копію вищевказаної постанови ним отримано не було, свідчать про те, що строк на апеляційне оскарження був пропущений апелянтом з поважних причин, тому підлягає поновленню. При цьому, апеляційний суд зазначає, що апеляційний перегляд судового рішення гарантовано учасникам справи п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, статтею 6 Європейської Конвенції «Про права людини і основоположних свобод» та практикою Європейського суду по правам людини. Що стосується суті апеляційної скарги, то апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозагтису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. За змістом ст. 280 КУпАГІ, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції відбувся з дотриманням принципів повноти, всебічності та об`єктивності, докази були досліджені об`єктивно та безсторонню, жодних порушень прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або потерпілої особи, допущено не було, внаслідок чого суд дійшов законного та обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП. Відповідно до ст.174 КУпАП стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку, тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і бойових припасів. Таким чином, для встановлення об`єктивної сторони вказаного правопорушення є встановлення саме стрільби з пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в невідведених для цього місцях. Зазначені обставини не спростовані матеріалами справи, однак як заявив суду ОСОБА_1 він був змушений застосувати зброю, в даному випадку пристрій для відстрілу патронів, спорядженого гумовими кулями, з метою зупинення конфлікту. Крайня необхідність - це вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам з метою усунення загрожуючої небезпеки, якщо вона в даній обстановці не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є рівнозначною або менш значною, ніж шкода відвернена. Проте, матеріали справи не мають доказів того, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, з метою припинення серйозного конфлікту. Крім того, дане твердження також спростовується додатково наданими матеріалами ГУНП в Миколаївській області відділення поліції №1 Миколаївського РУП, а саме письмовими поясненнями ОСОБА_3 , згідно яких в ніч з 31.10.2020 року на 01.11.2020 року він знаходився зі своїми друзями на перехресті вул. Спаська та вул. Соборна. В цей час до компанії молодих людей неподалеку підійшли якісь люди та стали цікавитись хто стріляв. Оскільки бесіду вели на підвищених тонах, то вони з друзями підійшли дізнатись що сталось. В цей час до них підійшов раніше не відомий йому чоловік та теж поцікавився хто стріляв, коли йому відповіли, що не знають, він дістав предмет, схожий на пістолет з внутрішнього карману та здійснив один постріл вгору, після чого свідок відразу ж викликав поліцію. Згідно рапорту працівника поліції ОСОБА_4 вбачається, що він в складі екіпажу патрульної поліції 01.11.2020 року прибув на виклик ОСОБА_3 на перетин вулиць Спаська та Соборна, де заявник вказав на ОСОБА_1 , як на особу, яка здійснила постріл вгору. З підстав викладеного, апеляційний суд не вбачас правових підстав для скасування оскаржуваної постанови суду і закриття провадження у справі у зв`язку з вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони, як про те ставить питання в апеляційній скарзі адвокат Бевко O.A. який діє в інтересах ОСОБА_1 .. Крім викладеного, слід зазначити, що ст. 23 КУпАГІ передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Також, апеляційний суд зазначає, що за змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивнез ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності ззаконом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявленняпричин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Аналізуючи виїцевикладені обставини в їх сукупності, а також те, що суд першої інстанції застосував до ОСОБА_1 мінімальну міру покарання, передбачену санкцією статі 174 КУпАП, апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують оскаржуваної постанови суду, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - залишити без змін. Твердження апелянта про те, що в резолютивній частині постанови суд, визнаючи ОСОБА_1 винним, вказав ст. 191 КУпАП відповідає дійсності. Апеляційний суд вважає, що зазначена неточність є опискою, оскільки в описово мотивувальній частині постанови, при викладенні фактичних обставин адміністративного правопорушення, його правову кваліфікацію з посиланням на положення і статтю КУпАП зазначена, як стрільба зі зброї, а не як порушення правил зберігання, носіння чи перевезення зброї. До того ж, адміністративне стягнення до ОСОБА_1 застосовано відповідно до санкції ст.174, а не ст.191 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Поновити захиснику Бевко О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2021 року. Апеляційну скаргу захисника Бевко О.А. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Міняйло М.П.