LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805295/3315/20

від 31.03.2021 ·

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/3315/20 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М. Категорія 39 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Галацевич О.М., суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», на рішення Богунського районного суду м. Житомира, ухвалене 21 грудня 2020 року суддею Чішман Л.М. у м. Житомирі, повний текст рішення складено 28 грудня 2020 року, у справі №295/3315/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : У березні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду із позовом у якому, посилаючись на невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № б/н від 15 січня 2018 року, просило стягнути з останнього заборгованість станом на 04 березня 2020 року в сумі 132 866,62 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредита. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21 грудня 2020 року позовну заяву Банка задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банка заборгованість по тілу кредита за договором № б/н від 15 січня 2018 року в розмірі 110000грн. В задоволенні решти вимог - відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі представник Банка, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення в частині незадоволених позовних вимог Банка, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог Банка в цій частині в повному обсязі, а в іншій частині рішення залишити без змін. На його думку, суд першої інстанції не врахував інформацію, яка міститься у виписці по рахунку, з якої вбачається, що перевищення встановленого кредитного ліміту за карткою відповідача відбулося у зв`язку з тим, що позичальник скористався послугою «Оплата частинами» та «Миттєва розстрочка», не здійснював внесення грошових коштів на погашення заборгованості за придбаний товар понад кредитного ліміту, у зв`язку з чим проводились щомісячні списання грошових коштів до повного розрахунку за товар за рахунок тіла кредиту. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Із матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», на підставі якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку (а.с. 49). 24 січня 2018 року ним було підписано Заявку на актуалізацію даних по преміальній картці, де зазначено суму ліміту по картці «Platinum» в розмірі 100000 грн (а.с. 118). 15 квітня 2019 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, в якому передбачено, зокрема, проценту ставку, порядок повернення кредиту (а.с. 116-117). Відповідно до довідки Банка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , позичальнику встановлений кредитний ліміт з 15 квітня 2019 року 110000 грн (а.с. 47). Строк дії картки до 29 лютого 2020 року (а.с. 48). Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Банком на обґрунтування своїх позовних вимог, розмір заборгованості за договором від 15 січня 2018 року станом на 04 березня 2020 року складає 132866,62 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредита (а.с. 114-115). Звертаючись до суду з даним позовом, Банк просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредита в розмірі 132 866,62 грн, посилаючись на те, що відповідач не повернув отримані в кредит кошти. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягуючи заборгованість у межах кредитного ліміту в сумі 110000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів збільшення кредитного ліміту до 132866,62 грн. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду, оскільки суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи. Так, інформація наявна у виписці по рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом та відображає зняття позичальником з карткового рахунку кредитних коштів та їх погашення, свідчить про те, що ОСОБА_1 скористався послугою «Оплата частинами» та «Миттєва розстрочка». При цьому, він не здійснював внесення грошових коштів на погашення заборгованості понад кредитного ліміту, тому Банк проводив щомісячне списання грошових коштів до повного розрахунку за придбаний позичальником товар за рахунок тіла кредита, у зв`язку із чим відбулося перевищення кредитного ліміту (а.с.10-46). Проте, на зазначені докази суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача 110000 грн тіла кредиту в межах кредитного ліміту. Тому, рішення суду слід змінити, збільшивши суму заборгованості з 110000 грн до 132866,62 грн та збільшивши суму судових витрат з 1582 грн до 2102грн. Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в сумі 3153 грн. Дана справа є малозначною, оскільки визначена у ній ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Тому, відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 грудня 2020 року змінити, збільшивши суму стягнення з 110000 грн до 132866,62 грн, а суму судового збору з 1582 грн до 2102 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул.Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570) 3153 грн судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 31 березня 2021 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»