LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857462/3661/17

від 25.03.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 14 січня 2021 року про відмову у роз`ясненні судового ріше…

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 462/3661/17 пров. № А/857/2726/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Іщук Л. П., Шевчук С.М.; за участю секретаря судового засідання Смолинця А. В.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 14 січня 2021 року про відмову у роз`ясненні судового рішення в справі № 462/3661/17 (головуючий суддя Румілова Н. М., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: 14 січня 2020 року Залізничним районним судом м. Львова було зареєстровано заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про роз`яснення судового рішення в справі № 462/3661/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування вимог заяви вказано, що з судового рішення незрозуміло, чи слід застосовувати при перерахунку пенсії ОСОБА_1 постанову КМУ від 13.07.1998 року, від 07.03.2001 року №225 «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб`єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів», так як встановлено максимальну величину суми оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу у розмірі 1000,00 грн. на місяць у розрахунку на кожного працюючого, з яких відповідно до законів України справляються збори (внески) до Фондів соціального страхування, Пенсійного фонду, (до лютого 2001 р. включно та з березня по листопад 2001 року - 1600.00 грн.), програмним забезпеченням застосовано вищевказану постанову, і як наслідок, проведення перерахунку пенсійної виплати за рішенням суду не призвело до збільшення розміру пенсії. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14 січня 2021 року в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було оскаржено його в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки відповідачу не є зрозуміло як слід виконувати рішення суду та чи підлягає застосуванню постанова КМУ від 13.07.1998 року, від 07.03.2001 року №225 «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб`єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів». 23 березня 2021 року Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстровано клопотання представника позивача адвоката Лебідко Ю. І. про відкладення слухання справи у зв`язку із карантином, який є перешкодою для явки до суду. Колегія суддів звертає увагу, що явка сторін в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася, сторони не позбавлено було права подати додатково письмові пояснення по суті справи або повідомити про наявність інших доказів правомірності своїх дій, які не були раніше подані до суду, якщо б вважали це за необхідне. Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до рішення Ради суддів України № 19 від 17.03.2020 затверджено Рекомендації щодо встановлення особливого режиму судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких рекомендовано, зокрема здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін. Отже, беручи до уваги, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів та пояснень, враховуючи можливість розгляду справи без надання усних пояснень представниками сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін. Додатково слід зазначити, що поверхневі та загальні покликання на умови карантину не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Також рекомендація Ради суддів України (лист №9рс-186/20 від 16.03.2020) не вказує на припинення судами розгляду справ, а лише встановлює особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі сторонами не наведено, клопотань про їх витребування або долучення тощо не заявлено. В протилежному випадку відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи. Відтак, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав. Встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07 травня 2018 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перерахунок пенсії задоволений частково: зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 10 лютого 2017 року з урахуванням заробітної плати за період з 1 липня 2000 року по 30 листопада 2001 року, з якої сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування ВАТ Іскра та Товариством Політрейд. Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Згідно з п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правилами КАС України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема,

мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. Встановлено, що рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 травня 2018 року є чітким за змістом, ясним та зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та роз`яснення не потребує, а наведені відповідачем обставини не можуть бути підставами для роз`яснення судового рішення в порядку статті 254 КАС України. З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для роз`яснення судового рішення у даній справі немає. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду першої інстанції, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 248,254, 256, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 14 січня 2021 року про відмову у роз`ясненні судового рішення в справі № 462/3661/17 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий суддя С. П. Нос судді Л. П. Іщук С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 31 березня 2021 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»