Ухвала КЦС ВС № 761/46573/18

Ухвала 29 березня 2021 року м. Київ справа № 761/46573/18 провадження № 61-3193св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року у складі судді Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В., ВСТАНОВИВ: У грудні 2018 року Генеральна прокуратура України (після зміни назви Офіс Генерального прокурора) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест» (далі - ТОВ «Будінвест»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт - Плюс»(далі - ТОВ «Граніт - Плюс»), Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Граніт - Інвест»(далі - ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Граніт - Інвест»), ОСОБА_1 , треті особи: Прокуратура м. Києва, Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_2 , про визнання недійсними правочинів та зобов`язання вчинити дії. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Короткий зміст доводів касаційної скарги У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора Офісу Генерального прокурора, у якій він просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року і постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц та постанові Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 592/10359/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (частина третя статті 411 ЦПК України). Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2020 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребувано матеріали справи. Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 02 квітня 2020 року. Нормативно-правове обгрунтування За змістом частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд приходить до висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Щодо виклику у судове засіданні учасників справи Касаційна скарга прокурора Офісу Генерального прокурора містить клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участі представника Офісу Генерального прокурора. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Таким чином, питання виклику учасників справи у судове засідання суд вирішує з урахуванням конкретних обставин справи та встановленої необхідності надання пояснень учасниками справи. Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. При обговоренні доповіді судді-доповідача про проведені підготовчі дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність необхідності виклику у судове засідання учасників справи для надання ними пояснень та про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, суд інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною другою статті 127 частиною п`ятою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні прокурора Офісу Генерального прокурорапро розгляд справи за участю представника Офісу Генерального прокурора відмовити. Справу за позовом Генеральної прокуратури України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт - Плюс», Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Граніт - Інвест», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Прокуратура м. Києва, Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 рокупризначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак