LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4875922/3252/20

від 26.03.2021 ·

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" березня 2021 р. Справа № 922/3252/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І. за участю секретаря судового засідання Пархоменко О.В. та представників: позивача - Стриж Л.А. (посвідчення №2161 від 25.10.2017, ордер серія АХ№1038571 від 01.02.2021); відповідача - Орлов О.О. (посвідчення №2168 від 22.11.2017, довіреність б/н від 04.01.2021); розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (вх.№112Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 (суддя І.П. Жигалкін, повний текст рішення складено 14.12.2020) у справі №922/3252/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель", м. Харків; до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест", м. Харків про стягнення коштів, - ВСТАНОВИЛА: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Будінвест" штрафу в розмірі 420000,00 грн. за порушення п. 6.8. кредитного договору №23019/ЮКР/0 від 06.12.2019 р. - не повідомлення про наявні претензії з боку третіх осіб, а також суму судового збору за подання позову. Рішенням господарського суду Харківської області від 08.12.2020 у справі №922/3252/20 позов задоволено повністю. ТОВ "Завод Будінвест" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 у справі №922/3252/20 повністю і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що податкова заборгованість була сформована ще до укладення кредитного договору. Таким чином кредитор, проаналізувавши усі ризики пов`язані з наданням кредиту, прийняв рішення надати кредит. Також зазначає, що для встановлення правопорушення у тому числі порушення умов кредитного договору позивачу необхідно довести, яким чином відбулось порушення, дату порушення умов кредитного договору, час, коли відповідач дізнався про існування податкового зобов`язання та протягом якого часу відповідач зобов`язаний був вчинити певні дії (повідомити позивачу). Вважає, що позивачем недоведена вина Відповідача у порушенні умов договору. Посилається, що судом взагалі не враховано та не вирішувалось питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню з боржника, оскільки відповідачем заявлялось відповідне клопотання про зменшення розміру штрафу. Апелянт зазначає, що позивачем не доведено, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу є фактичними, неминучими, що їх розмір є обґрунтованим та що зазначені витрати мають розумний характер. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2021 для розгляду справи №922/3252/20 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 у справі №922/3252/20 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі п. 2 ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу та надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. ТОВ "Завод Будінвест" подав заяву про усунення недоліків (вх.№534 від 18.01.2021) в якій просить долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення від 15.01.2021 №18 на суму 9450,00 грн. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Завод Будінвест" на рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 у справі №922/3252/20. Встановити строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу. Призначено справу до розгляду на 22.02.2021 об 11:30 01.02.2021 від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (вх.№1270). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено до 22.03.2021. В судовому засіданні 22.03.2021 оголошено перерву до 25.03.2021 до 12:45 год. Представником позивача подано додаткові пояснення до відзиву (вх.№3533 від 24.03.2021). В судовому засіданні 25.03.2021 оголошено перерву до 26.03.2021 до 10:45 год. В судовому засіданні 26.03.2021 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, якими в позові відмовити повністю. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення суду першої інстанції в силі. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 06.12.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Будінвест" (Позичальником) та Акціонерним товариством "Акціонерний Банк "Радабанк" (Первісним кредитором) було укладено кредитний договір № 23019/ЮКР/0, згідно п. 1.1. якого кредитор, за наявності вільних грошових коштів, зобов`язується на умовах цього договору надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальні відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 8400000,00 грн. зі зменшенням ліміту кредитування згідно п. 1.2. договору зі сплатою процентів в розмірі 22% річних в порядку, визначеному даним договором. Згідно п. 3.1. кредитного договору, видача кредиту здійснюється шляхом перерахування всієї суми кредиту або його окремої частини на поточний рахунок позичальника. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання з надання кредиту, перерахувавши на поточний рахунок Відповідача кошти в сумі 8326130,12 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 38949 від 06.12.2019. Відповідно до п. 12.3. договору, кредитор має право в будь-який час відступити свої права та обов`язки за цим договором третій особі, при цьому підписанням цього договору позичальник надає згоду на таке відступлення та додаткове погодження угоди про відступлення позичальником не потрібне. 26.06.2020 між Акціонерним товариством "АБ "Радабанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" було укладено договір про відступлення права вимоги № ВПВ-26/06/20-Ст, згідно п. 1.1. якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор - ТОВ "КУА "Фінекс-капітал" зобов`язаний сплатити на користь первісного кредитора ціну договору та прийняти в повному обсязі належні первісному кредитору права вимоги до боржника, іпотекодавця - ТОВ "Завод Будінвест" та поручителя - громадянка України ОСОБА_1 за кредитним договором № 23019/ЮКР/0 від 06.12.2019, укладеним між первісним кредитором та ТОВ "Завод Будінвест" до договорами забезпечення, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, Іпотекодавця та поручителя, їх спадкоємців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника, іпотекодавця та поручителя або які зобов`язані виконати їх обов`язки за кредитним договором та договорами забезпечення з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, щодо належного виконання боржником, іпотекодавцем та поручителем зобов`язань за кредитним договором та договорами забезпечення, сплати заборгованості та/або процентів та/або комісії та/або пені та/або штрафів та/або неустойки, в т.ч. право нарахування яких виникло у первісного кредитора до укладання цього договору, передачі предметів забезпечення (іпотеки) в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором та договорами забезпечення, в т.ч. права сторони/учасника в будь-яких судових та виконавчих провадженнях, а також права процесуального правонаступництва по всіх судових справах та провадженнях, що існують або можуть виникнути в майбутньому. П. 3.1. визначено, що за відступлення права вимоги, в обсязі, встановленому п. 1.3. договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору ціну договору за домовленістю сторін в розмірі 9238656,49 грн. 26.06.2020 Позивач здійснив повну оплату за договором відступлення права вимоги № ВПВ-26/06/20-Ст від 26.06.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26.06.2020 Первісний кредитор за актом приймання-передачі передав Позивачу документи, що підтверджують право вимоги до Відповідача. Відповідно п. 1.4. договору відступлення права вимоги № ВПВ-26/06/20-Ст від 26.06.2020 р., за взаємною домовленістю сторони встановили, що право вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення розповсюджується в повному обсязі включаючи: право нового кредитора нараховувати та вимагати сплати процентів, комісії, неустойки, штрафів, пені за весь час прострочення боржником та/або іпотекодавцем та/або поручителем своїх зобов`язань відповідно до умов кредитного договору та договорів забезпечення за весь час дії кредитного договору та договорів забезпечення, в т.ч. і до моменту укладання цього договору. Отже, з 26.06.2020 позивач набув права вимоги погашення заборгованості за кредитним договором, права нарахування процентів за користування кредитними коштами, права нарахування комісії, неустойки, штрафу та пені за весь час прострочення Відповідачем виконання зобов`язань за кредитним договором. 16.07.2020 позивачем повідомлено Відповідача про заміну кредитора у зобов`язанні та про платіжні реквізити для погашення кредиту, сплати процентів та інших платежів листом № 1607. П. 6.2. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується сплачувати кредитору окремо від встановленої процентної ставки за користування кредитом штрафні санкції, передбачені розд. 9 даного договору, за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за цим договором. Ч. 2 п. 9.2. кредитного договору визначено, що за невиконання та/або неналежне виконання позичальником обов`язків, передбачених будь-яким з пунктів 6.3., 6.6.-6.9., 6.11. цього договору, позичальник зобов`язується сплатити на користь та на вимогу кредитора штраф в розмірі 5% від суми кредиту, вказаної в п. 1.1. договору за кожен факт порушення. П. 6.8. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується повідомити кредитора протягом трьох робочих днів від дати отримання відповідних відомостей про претензії та позови з боки третіх осіб до позичальника, якщо їх сума перевищує 10 процентів від суми кредиту, вказаної в п. 1.1. договору, з наданням за вимогою кредитора всіх необхідних документів. Позивач вказує, що йому стало відомо з відкритих даних оприлюднення Державною податковою службою України - "Інформація про суб`єктів господарювання, яка мають податковий борг", що станом на 01.06.2020, ТОВ "Завод "Будінвест" має податковий борг на загальну суму 949415,00 грн., з яких: борг перед державним бюджетом становить 327126,00 грн., борг перед місцевим бюджетом становить 622290,00 грн. У зв`язку з цим, на адресу Головного управління ДПС у Харківській області був надісланий адвокатський запит № 10/07-1 від 10.07.2020 р. про надання інформації з приводу того, чи направлявся на адресу Відповідача вимога (претензія), податкова вимога про факт виникнення податкового зобов`язання на суму 949415,00 грн., з яких борг перед державним бюджетом становить 327126,00 грн., борг перед місцевим бюджетом - 622290,00 грн. 23.07.2020 Головним управлінням ДПС у Харківській області надано відповідь, в якій зазначалось, що у зв`язку з виникненням 30.10.2019 податкового боргу та на виконання вимог ст. 59 Глави 4 розд. ІІ Податкового кодексу України, на підставі даних інформаційно-тедекомунікаційних систем контролюючих органів - інтегрованої картки платника ТОВ "Завод Будінвест" 04.11.2019 в автоматичному режимі було сформовано податкову вимогу №71807-58 на суму 261704,29 грн., який складався з наступних нарахувань: - 218025,11 грн. у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9245237716 від 21.10.2019; - 4916,85 грн. у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань згідно податкового розрахунку земельного податку № 9024675906 від 18.02.2019; - 38726,33 грн. у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань згідно податкового розрахунку земельного податку № 9025799943 від 19.09.2019. Податкова вимога № 71807-58 від 04.11.2019 надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ТОВ "Завод Будінвест". Так, Відповідачем не було повідомлено у встановлені п. 6.8. кредитного договору строки кредитора про наявну податкову вимогу та наявну заборгованість з податків на загальну суму 955364,14 грн., а отже, оскільки зазначена сума складає більше ніж 10 процентів від суми кредиту, вказаної в п. 1.1. кредитного договору, це свідчить про те, що Відповідачем грубо порушено п. 6.8. кредитного договору. Відтак, позивач вважає, що за таке порушення кредитним договором передбачений штраф в розмірі 5 % від суми кредиту, вказаної в п. 1.1. договору, то Відповідач повинен нести відповідальність в розмірі 420000,00 грн. Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Проте, судова колегія вважає помилковими такі висновки місцевого господарського суду, з огляду на таке. На підставі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України. Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України). Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до ч. 4 ст. 230 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №23019/ЮКР/0 укладено між ТОВ "Завод Будінвест" та АТ "Акціонерний банк "Радабанк" 06.12.2019, згідно умов якого кредитор за наявності вільних грошових коштів надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 8400000,00 грн. Тобто та податковий борг та податкова вимога (від 04.11.2019) вже існували на момент укладення кредитного договору. За таких обставин, судова колегія приймає до уваги доводи відповідача, що не може бути покладена в якості порушення обставина, яка існувала ще до укладання кредитного договору та була відомою первісному кредитору. Таким чином, висновки місцевого суду в цій частині є помилковими та не відповідають обставинам справи. Крім того, як вказує відповідач, за умовами договору про відступлення прав вимоги від 26.12.2020 №ВПВ-26/06/20-Ст, позивач може вимагати від Відповідача лише ті вимоги, які були передані первісним кредитором. Відтак, оскільки у відповідача вже були наявні податкові зобов`язання до укладання кредитного договору, після укладання кредитного договору даний факт не може визнаватись як порушення. З огляду на наведене, судова колегія не приймає посилання представника позивача, що податковий борг збільшився після укладення кредитного договору та станом на 01.05.2020 перевищив 10% від суми кредиту і саме з цього моменту у відповідача виник обов`язок щодо повідомлення позивача відповідно до пункту 6.8 Договору. За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 420000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта що місцевим судом взагалі не надано жодної оцінки та не розглянуто клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 100,00грн. в порядку ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України, що є порушенням норм процесуального права. Крім того, за результатами розгляду справи місцевим судом розглянуто та задоволено клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 22000,00 грн. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22000,00 грн. також підлягає скасуванню. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 у справі №922/3252/20 з прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову. Керуючись статтями 129, 269, п. 2 ч.1 ст.275, п. 3 4 ч.1 статті 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" задовольнити повністю. Рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 у справі №922/3252/20 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 30.03.2021. Головуючий суддя П.В. Тихий Суддя В.І. Сіверін Суддя О.І. Терещенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»