Постанова 4855 № 2540/3116/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2540/3116/18 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу представника Слєпченка Сергія Анатолійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В: 23.12.2020 представник позивача Слєпченко С.А. звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з клопотанням, в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом визначеного судом строку подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 по справі № 2540/3116/18. Клопотання вмотивоване тим, що судове рішення від 25.10.2018 у справі № 2540/3116/18 набрало законної сили 22.01.2019, проте не виконується боржником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, якого було замінено з Ріпкинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 р. у задоволенні даного клопотання відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представником позивача Слєпченком С.А. подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, якою просить ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 р., якою у задоволенні клопотання про встановлення контролю за виконанням боржником рішення суду у справі № 2540/3116/18 було відмовлено, скасувати. Апеляційну скаргу обгрунтовано доводами аналогічними клопотанню. Відзив на апеляційну скаргу відповідач не подавав. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга обґрунтована, підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 по справі № 2540/3116/18, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправними дії Ріпкинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо невиплати за період з 04.07.2015 по 31.08.2018 ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов`язано Ріпкинське об`єднане управління Пенсійного фонду України виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 04.07.2015 по 31.08.2018 в розмірі 183144,81 грн. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у виконавчому провадженні ВП № 58558841, відкритому на підставі виконавчого листа № 2540/3116/18, виданого 11.02.2019 Чернігівським окружним адміністративним судом, було замінено боржника Ріпкинське об`єднане управління Пенсійного фонду України його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 за клопотанням ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі № 2540/3116/18. 21.12.2020 у зв`язку з невиконанням боржником рішення у справі № 2540/3116/18 представником позивача подано до суду клопотання, яким просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом визначеного судом строку подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі № 2540/3116/18. Відмовляючи у задоволенні даного клопотання, суд першої інстанції виходив із того, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 вже вирішено питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 2540/3116/18, вважаючи, що клопотання, яке розглядається, подане представником позивача з тих же підстав, що й попереднє клопотання, тому відсутні підстави для задоволення клопотання представника позивача Слєпченка С.А. про встановлення судового контролю за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2018. Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Процедура судового контролю у рамках адміністративного судочинства визначена статтею 382 КАС України. За приписами частин першої-другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Водночас, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Інститут судового контролю полягає у здійсненні судом саме контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. Так, з 15 грудня 2017 року з набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). При цьому, за правилами статті 383 КАС України вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення належить до повноважень того суду, який ухвалив таке рішення. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року). У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). З матеріалів справи вбачається, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 по справі № 2540/3116/18 досі не виконано. З пояснень Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення також вбачається не виконання боржником рішення суду, зокрема, пенсійний фонд сам зазначає, що на виконання рішення суду відповідачем було поновлено виплату пенсії позивачу, в результаті чого грошові кошти в сумі 183144,81 грн., нараховані позивачу за період з 04.07.2015 по 30.08.2018, але на даний час залишаються не виплаченими. Отже, боржник сам підтверджує не виконання ними судового рішення. При цьому, колегія суддів зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області дійсно вже було зобов`язано ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 р., яка набрала законної сили 02 березня 2020 року, подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі № 2540/3116/18 у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали. Копію даної ухвали пенсійним фондом було отримано ще 17 січня 2020 року. Станом на грудень 2020 року звіту на виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 р. від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до суду не подано. Отже, при встановлених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мав вже самостійно відповідно до приписів частини другої статті 382 КАС України (зокрема, в разі неподання такого звіту) розглянути дане питання та прийняти одне з рішень: чи встановити новий строк подання звіту, чи накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не відмовляти заявнику у задоволенні клопотання. Відтак, з огляду на те, що судом першої інстанції досі не прийнято заходів за наслідками встановленого судового контролю у справі № 2540/3116/18, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не може бути визнана законною та обґрунтованою, як того вимагає ст. 242 КАС України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду. При ухваленні даної постанови колегія суддів врахувала позицію Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2019 у справі № 2а-2663/11/0170/5. Повний текст постанови складено 29.03.2021р. Керуючись ст.ст. 382, 242, 243, 251, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Слєпченка Сергія Анатолійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 р.- задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 р. про відмову у задоволенні клопотання представника позивача Слєпченка С.А. про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо судового контролю з урахуванням висновків апеляційного суду. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель