Постанова Одеський апеляційний суд № 519/947/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/3143/21 Номер справи місцевого суду: 519/947/16-ц Головуючий у першій інстанції Барановська З. І. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.03.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М., з участю секретаря Воронової Є.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Южного міського суду Одеської області від 31 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Барановської З.І., по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб ТОВ «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 , ДП «Сетам» про визнання незаконними дій заступника начальника Южненського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Свір В.О., - в с т а н о в и в: У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання незаконними дій заступника начальника Южненського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Свір В.О., в якій з урахуванням уточнених вимог просив визнати неправомірними дії заступника начальника Южненського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Свір В.О. у зведеному виконавчому провадженні №50563468 щодо оцінки, уцінки та продажу на електронних торгах майна - квартири АДРЕСА_1 , скасувати акт від 29.04.2016 про уцінку вартості квартири АДРЕСА_1 на 5% та акт від 13.07.2016 року про уцінку зазначеної квартири на 40%, поновити строк на оскарження дій заступника начальника Южненського міського відділу ДВС ГТ`УЮ в Одеській області Свір В.О. та Актів уцінки майна від 29.04.2016 року та 13.07.2016 року, зазначаючи в якості заінтересованих осіб ТОВ «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 . В обґрунтування своєї скарги зазначив, що 21 лютого 2008 року між ним та банком був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав йому 300 000 грн. із сплатою 16% річних за користування коштами, строком до 20 лютого 2018 року. В якості забезпечення кредиту був укладений іпотечний договір від 21 лютого 2008 року, предметом іпотеки була двокімнатна квартира АДРЕСА_2 . Також в якості забезпечення кредиту між кредитором, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 був підписаний договір поруки від 21 лютого 2008 року. Южним міським судом Одеської області 14 жовтня 2009 року було винесено рішення по справі №2-269/2009 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ЗАТ «АКПІБ» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Южне Одеської області» заборгованості в розмірі 312136,69 грн. 27 жовтня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС Южненського міського управління юстиції Терещенко Н.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Южним міським судом Одеської області про стягнення на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» грошової суми у розмірі 312 136,69 грн. В подальшому майно було передано на реалізацію державному підприємству «Сетам». 28 вересня 2016 року переможцем торгів визнано учасника №5 - ОСОБА_2 за ціною лота 352687,36 грн. 14 листопада 2016 року ОСОБА_1 стало відомо, що його квартиру продано з аукціону, коли за допомогою працівників Національної поліції в присутності нового власника, його було виселено з квартири без відповідних правових підстав. Скаржник вважає, що результати електронних торгів, акт про проведення торгів з продажу предмету іпотеки та видане на їх підставі свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів є недійсними, з огляду на допущені при їх проведенні численних порушень діючого законодавства щодо підготовки та процедури проведення торгів. Він вважає, що є всі підстави стверджувати, що він ОСОБА_1 недоотримав грошові кошти від реалізації нерухомості, оскільки вони будуть перераховані кредитору у меншій сумі ніж він міг розраховувати і за ним залишиться частина боргу, а отже порушені його майнові права та інтереси. Судом до участі у справі, в якості заінтересованої особи було залучено ДП «Сетам». Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 31 січня 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи , недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими , невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи , порушення норм матеріального та процесуального права. У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції було порушено право скаржника на звернення до суду зі скаргою, відповідно до ст. 447 ЦПК України, а також, що оскаржуваними діями суб`єкта оскарження Южненського міського відділу ДВС порушено права та свободи апелянта та суперечать Конституції, цивільному та житловому кодексам України. У своєму відзиві ОСОБА_2 зазначила, що при винесенні ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх норм законодавства діючих на той час. Процедуру повідомлення за ст. 448 ЦПК України не було передбачено, тому обов`язок суду лише дотримання встановленого законом строку такого повідомлення. Відносно того, що судом було порушено право скаржника на звернення до суду зі скаргою, зазначила, що наведені підстави апеляційної скарги не підлягають розгляду, оскільки були детально розглянуті судом першої інстанції. У своєму відзиві заступник начальника Южненського міського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Свір В.О. зазначив, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не обґрунтована та просить суд ухвалу суду залишити без змін. Сторони про розгляд справи на 24 березня 2021 року були сповіщені належним чином (а.с. 37-45 т. 3). В судове засідання ОСОБА_1 , його представник - адвокат Гупало П.М., представники Южненського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області, а також представник ДП «Сетам» не з`явилися. На адресу суду від в.о. начальника Южненського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області, представника ДП «Сетам» надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 46-48, 56-61 т. 3). Від адвоката Гупало П.М., представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладання розгляду справи, в зв`язку з тим, що з ним було укладено договір лише 23 березня 2021 року (а.с. 65-68 т. 3). Колегія суддів, з урахуванням клопотань, прийшла до висновку про те, що підстав для відкладання розгляду справи не має, з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до суду у листопаді 2016 року, 31.01.2020 року судом винесено ухвалу, на яку 23 березня 2020 року подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 (а.с. 1 т.1, а.с. 206-214, 218-224 т. 2). Судом апеляційної інстанції провадження відкрито 13 травня 2020 року, та справу 04.08.2020 року призначено у судове засідання на 24 березня 2021 року (а.с. 236-237 т. 2, а.с. 34-35 т. 3). Судову повістку про розгляд справи 24 березня 2021 року, ОСОБА_1 отримав 10.02.2021 року (а.с. 37 т. 3). Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 клопотань про відкладання розгляду справи не заявляв. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 , дослідивши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у ВДВС Южненського МУЮ Одеської області перебувало виконавче провадження №В-3/1002 № перереєстрації В-3/3/2016 (номер за ЄДРВП 49119369) за виконавчим листом №2-269/2009 від 10.11.2009 року, виданим Южним міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АКПІБ» грошової суми у розмірі 312 136,96 грн. У виконавчому листі №2-269/2009 від 10.11.2009 року, виданому Южним міським судом Одеської області, та відповідно в постанові про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2015 року зазначено адресу боржника: АДРЕСА_3 . Постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2015 року боржник ОСОБА_1 отримав за вказаною адресою 30.10.2015 року, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення, яке міститься у виконавчому провадженні (т.1 а.с.130). Таким чином боржнику було відомо про здійснення виконавчих дій за вищевказаним виконавчим документом. Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 05.11.2013 року замінено сторону в виконавчому провадженні №В-4/1499 по виконанню виконавчого листа №2-269/2009 виданого Южним міським судом Одеської області 10.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АКПІБ» грошової суми у розмірі 312 136,96 грн., зі стягувача ПАТ «АКПІБ» на ТОВ «Кредитні ініціативи» (т.1 а.с.126-127). 05.11.2015 року державним виконавцем ВДВС Южненського МУЮ Одеської області Терещенко Н.В. складений акт опису і арешту майна, відповідно до якого описано та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка належала боржнику на праві приватної власності в присутності представника боржника ОСОБА_4 , представника стягувача ОСОБА_5 та понятих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Копію даного акту представник боржника отримала, зауважень від неї не надходило (т.1 а.с.149-154). Відмовляючи у задоволені скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій заступника начальника Южненського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Свір В.О., суд першої інстанції виходив з наступного. Положеннями статті 51 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною сьомою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні статті 48 ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до статті 41 ЗУ «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. Згідно із ч.1ст.61 ЗУ «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Таким чином, норми ЗУ «Про виконавче провадження» та норми ЗУ «Про іпотеку» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя. Судом встановлено, що державним виконавцем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні 15.12.2015 року та направлено всі матеріали для проведення експертної оцінки. 11.02.2016 року суб`єктом оціночної діяльності було зроблено висновок про вартість майна двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Ринкова вартість об`єкту оцінки склала 592 105 грн. В матеріалах виконавчого провадження міститься лист відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції від 17.02.2016 року № в-3/3/702, яким скаржник повідомляється про результати оцінки арештованого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_4 . Надіслання скаржнику копії звіту про оцінку майна підтверджується також списком рекомендованої кореспонденції поданих до ВПЗ м. Южне, ОЦПЗ №3 та фіскальним чеком від 19.02.2016 року. Аналіз ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, у тому числі і боржник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України № 2658-ІІІ. З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що дії державного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням ч.ч.1-3,5 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження». Водночас судом враховано, що у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна. Судом вірно встановлено, що залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, державний виконавець діяв відповідно до положень ЗУ «Про виконавче провадження» та, відповідно до положень цього ж Закону, має визначити ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна. Судом вірно зазначено, що скаржником не заявлялась вимога про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності. 18.03.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про приєднання даного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №50563468 відносно ОСОБА_1 , відповідно ст.33 ЗУ «Про виконавче провадження». 18.03.2016 року начальником відділу ДВС ОСОБА_8 було підготовлено та передано документи до ДП «Сетам» для виставлення вище зазначеного майна на торги. Судом зазначено, що на 19-21.04.2016 року о 09.00 було призначено електронні торги, про що було сповіщено боржника, стягувача та ДВС та проведені публікації в засобах масової інформації. ДП «Сетам» 21.04.2016 року було винесено протокол №159193 про те, що торги не відбулися в зв`язку з відсутністю учасників. 29.04.2016 року заступником начальника відділу ДВС Свір В.О. було винесено акт уцінки майна та зменшено вартість майна на 5%, після переоцінки вартість майна склала 562499,75 грн., який був направлений всім учасникам виконавчого провадження 29.04.2016 року. На 31.05-21.06.2016 року було призначено другі електронні торги, про що було сповіщено боржника, стягувача та ДВС та проведені публікації в засобах масової інформації. ДП «Сетам» 02.06.2016 року було винесено протокол №171076 про те, що торги не відбулися в зв`язку з відсутністю учасників. 15.07.2016 року заступником начальника відділу ДВС Свір В.О. було винесено акт уцінки майна та зменшено вартість майна на 40%, після переоцінки вартість майна склала 337499,85 грн., який був направлений всім учасникам виконавчого провадження 19.07.2016 року. 19.07.2016 року заступником начальника відділу ДВС Свір В.О. було винесено постанову виправлення описки в акті уцінки майна від 15.07.2016 року. Розпорядженням начальника відділу № 9 на заступника начальника відділу Свір В.О. покладено виконання обов`язків пов`язаних з веденням резонансних ВП, в свою чергу і ВП 43119369. Відповідно до листа начальника відділу ГТУЮ в Одеській області від 13.10.2017 року, повідомлено, що ОСОБА_9 15.07.2016 року обіймав посаду заступника начальника Южненського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області та перебував на роботі. Відповідно до ч.5 ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинний на дату проведення торгів) не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна. Акти уцінки майна винесенні у відповідності до ч.5 ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» та права боржника під час їх складання заступником начальника відділу ДВС не порушено. Судом встановлено, що ДП «Сетам» було проведено треті електронні торги арештованим майном з реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_4 за номером лоту №169790 (попередньо уцінені лоти №146089 та № 137207). Торги відбувалися з 26.09.2016 року по 28.09.2016 року за наслідками яких складено протокол про проведення електронних торгів №201377, в якому переможцем торгів став Учасник №5 - ОСОБА_2 , яка запропонувала за майно найвищу ціну у розмірі 371 249,85 грн. Відповідно до порядку «Реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» від 22.12.2015 року № 2710/5 (далі положення) розділу 4, пункту 2 - для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо за формою, розміщеною на Веб-сайті, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора. Гарантійний внесок вважається сплаченим з моменту зарахування його на рахунок Організатора. Організатор розміщує повні реквізити для сплати гарантійного внеску в інформаційному повідомленні про електронні торги стосовно кожного лота. Згідно порядку розділу 5 пункту 5 переможцем електронних торгів у формі аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною. Зазначені вимоги ОСОБА_2 , як учасником (переможцем) електронних торгів були виконані. Відповідно порядку розділу 10 пункту 4, 8 після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів, який надійшов на електронну адресу, державний виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. 20.10.2016 року Южненським відділом ДВС ГТУЮ в Одеській області було складено акт про реалізацію предмета іпотеки. На підставі акту про реалізацію предмета іпотеки, приватним нотаріусом було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року. Відповідно до ч.6 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинного на момент проведення оцінки спірного майна та виставлення його на торги) звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Судом вірно зазначено про безпідставність вимог скарги, так як спірне майно було передане на реалізацію в момент, коли висновок про оцінку майна був чинним, строк його дійсності закінчився після передачі майна на реалізацію та законом не передбачено проведення повторної оцінки. За змістом статей 12, 33 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №711/650/13-ц. Відповідно до ст.447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Відповідно до статті 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Також судом вірно встановлено, що скарга ОСОБА_1 надійшла до суду 22.11.2016 року, тобто з пропущенням строків, оскільки 30.10.2015 року йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на повідомленні про вручення поштового листа. Відповідно до ч.3 ст.451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. На підставі вищевикладеного, суд з`ясувавши всі обставини справи, за наявними у справі доказами, прийшов до вірного висновку про відмову у задоволені скарги ОСОБА_1 за безпідставністю та необґрунтованістю вимог скарги, оскільки порушень, що могли вплинути на права та законні інтереси скаржника підчас виконання рішення судом виявлено не було. З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції було порушено право скаржника на звернення до суду зі скаргою, відповідно до ст. 447 ЦПК України, а також, що оскаржуваними діями суб`єкта оскарження Южненського міського відділу ДВС порушено права та свободи апелянта та суперечать Конституції, цивільному та житловому кодексам України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані доводи зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи, проте повноваження суду апеляційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03). Зазначені доводи не вказують на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на незаконність судового рішення, і не є визначальними при ухваленні рішення, за ненаданням до суду доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги, та заявлених вимог. Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню. Нових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надано не було. Судом при прийнятті рішення були взяті до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності. Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі. За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України). При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій. Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Южного міського суду Одеської області від 31 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 30 березня 2021 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Л.А. Гірняк ______________________________________ С.М. Сегеда