Постанова 4819 № 658/2739/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2021 року м. Херсон Справа: 658/2739/17 Провадження: 22-ц/819/650/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач) судді: Базіль Л.В. Приходько Л.А. секретар судового засідання: Дундич А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20 січня 2021 року, постановлену під головуванням судді Под`ячевої І.Д., у справі за заявою Каховського державного агротехнічного коледжу про відстрочення виконання судових рішень у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Каховського державного агротехнічного коледжу про відшкодування збитків, завданих порушенням виконання зобов`язання, В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року Каховський державний агротехнічний коледж звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 серпня 2017 року, ухваленого у справі №658/2739/17. Заява мотивована тим, що згідно рішення суду від 31 серпня 2017 року, частково скасованого та зміненого постановою Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2020року з Каховського державного агротехнічного коледжу на користь ОСОБА_1 стягнуто заподіянні збитки, завданні порушенням зобов`язання, у розмірі 1957518,20грн. та 12759,44грн. в рахунок відшкодування судового збору. Заявник зазначив, що за час виконання вищевказаного судового рішення коледж не має можливості провести інші виплати, навіть по захищеним статтям. Через нестачу коштів коледж вимушено припинив здійснення платежів із заробітної плати, сплати податків та інших зобов`язань. Пославшись на положення ст. 435 ЦПК України, Каховський держаний агротехнічний коледж просив відстрочити виконання рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 серпня 2017 року строком на один рік, з дня ухвалення судового рішення. Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20 січня 2021 року заява Каховського державного агротехнічного коледжу про відстрочення виконання судових рішень задоволена частково. Відстрочено виконання постанови Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2020 року та рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 серпня 2017 року на 9 місяців з моменту постановлення ухвали суду, тобто до 21 жовтня 2021 року. Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив ухвалу суду від 20 січня 2021 року cкасувати та прийняти у справі нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Каховського державного агротехнічного коледжу про відстрочення виконання постанови Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2020 року та рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 серпня 2017 року. Апеляційна скарга мотивована тим, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Саме в рамках цих правових норм діє Державна казначейська служба України, яка забезпечує стягнення з боржника коштів у межах відповідних бюджетних призначень та асигнувань. Зазначив, що кошти списані з рахунків боржника на виконання судового рішення не є цільовими коштами з обмеженим використанням, а отже їх стягнення не пов`язано, серед іншого, із виплатою заробітної плати працівникам коледжу, фінансування якої здійснюється із Державного бюджету України. Суд першої інстанції не встановив реальний розмір сплачених стягувачу коштів, помилково вказавши, що станом на січень 2021 року із коледжу на користь ОСОБА_1 стягнуто понад 300000,00грн., проте фактично на користь позивача казначейською службою списано у безспірному порядку лише 198139,23грн. Вказав, що зменшення фінансових надходжень за надані коледжем платні послуги, є недоведеними та не можуть бути підставою, з якою закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення. Також заявником не доведено наявність обставин, за яких після закінчення періоду відстрочки, рішення суду буде виконано на його користь. У відзиві на апеляційну скаргу Каховський державний агротехнічний коледж просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду від 20 січня 2021 року залишити без змін, як таку, що є законною та обґрунтованою, відповідає встановленим та перевіреним судом фактичним обставинам справи. Боржник вказав, що виконання судового рішення є фактично неможливим у зв`язку із тяжким фінансовим станом та відсутністю значних надходжень прибутків чи оплат під час запровадження карантину на території України, що виключає вину коледжу у невиконанні рішення суду. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити, з підстав викладених у скарзі. Пояснив, що понад 10 років, з 2008 року, боржник не виконував судове рішення про стягнення з коледжу на користь ОСОБА_1 921 967,70грн. вартості поставлених товарів за договором, що стало підставою прийняття у 2020 році рішення про стягнення з Каховського державного агротехнічного коледжу збитків у розмірі 1 957 518,20грн., заподіяних порушенням виконання грошового зобов`язання. Недобросовісна поведінка боржника по виконанню зобов`язань протягом тривалого часу дає підстави вважати, що рішення суду знов не буде виконуватися, що впливає на права ОСОБА_1 . Представники Каховського державного агротехнічного коледжу - проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вказавши на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду. Пояснили, що у зв`язку із виконанням рішення суду про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 , працівники коледжу не отримують заробітну плату за надані ними додаткові платні послуги. Запровадження карантинних обмежень та дистанційне навчання звільнило студентів від здійснення оплати за проживання у гуртожитку, за навчання, що негативно вплинуло на фінансовий стан коледжу. Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 03 липня 2008 року стягнуто з Каховського державного аграрного технікуму на користь ОСОБА_1 збитки у сумі 541503 грн. та судові витрати. Додатковим рішенням суду від 04 вересня 2008 року було усунуто неточності в арифметичному підрахунку розміру заподіяного позивачу збитків, а саме судом постановлено стягнути з Каховського державного аграрного технікуму на користь ОСОБА_1 вартість 75 тон фосфорного добрива у сумі 570000,00 грн., вартість 31 тони дизельного палива у сумі 261103,70 грн., а також вартість 720 л базограна у сумі 81864,00 грн., вартість біопрепарату 200 л у сумі 9000,00 грн., всього 921967,70 грн. Ухвалою суду від 17 вересня 2013 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника Каховський державний аграрний технікум на Каховський державний агротехнічний коледж. Виконавчий лист, виданий Дніпровським районним судом м. Херсона 23 вересня 2008 року на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 04 вересня 2008 року (справа № 2-1991/08), був звернутий стягувачем до примусового виконання. Відповідно до відміток і записів, здійснених державним виконавцем Каховського МР ВДВС, виконавчий лист неодноразово повертався стягувачу: 06 квітня 2009 року, 31 грудня 2009 року, 09 листопада 2011 року, 14 грудня 2012 року, 08 серпня 2013 року, у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. Згідно довідки Каховського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Херсонській області №13.12-31/13870 вбачається, що на теперішній час виконавчі листи з приводу виконання рішення Дніпровського районного суду м. Херсона №2-1991/08 на виконанні в Каховському МВ ДВС не перебувають. Зазначені обставини встановлені рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, а тому в силу положень ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають. У серпні 2017 року ОСОБА_1 , у зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем рішення про стягнення на його користь боргу у розмірі 921967,70 грн., звернувся до суду із позовом про відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов`язань у порядку ст. 625 ЦК України. Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 серпня 2017 року стягнуто з Каховського державного агротехнічного коледжу на користь позивача збитки, завдані порушенням зобов`язань, у розмірі 2977880,50 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2020 року апеляційну скаргу Каховського державного агротехнічного коледжу задоволено частково, рішення суду від 31 серпня 2017року в частині загальної стягнутої суми з Каховського державного агротехнічного коледжу на користь ОСОБА_1 змінено, шляхом її зменшення з 2977880,50грн. до 1957518,20грн. Змінено суму стягнутих судових витрат, шляхом стягнення з Каховського державного агротехнічного коледжу на користь ОСОБА_1 12759,44грн. в рахунок відшкодування судового збору. Постановляючи ухвалу про задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання судових рішень, суд першої інстанції виходив з існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду відповідачем. Суд вказав, що ненадання відстрочки виконання рішення може призвести до припинення роботи коледжу, в першу чергу до невиплати зарплати працівникам, що є неприпустимим в умовах карантинних обмежень. Проте погодитись із висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного. Згідно частин 1, 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Аналогічне право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо). Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Судом встановлено, що підставою відстрочення виконання рішення суду Каховський державний агротехнічний коледж зазначив запровадження на території України карантину для запобігання поширенню коронавірусної хвороби, у зв`язку з чим значно знизилась робота коледжу пов`язана з освітнім процесом, який на сьогодні проходить здебільшого в дистанційному режимі, що призводить до фінансових втрат учбовим закладом в частині надання платних послуг студентам, через що коледж має велику заборгованість, зокрема по виплаті заробітної плати працівникам, кредиторську заборгованість за платежами до бюджету, податковий борг та інших. Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Вказана вище правова позиція є відображенням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 р. у справі № 796/43/2018. Отже, при вирішенні заяви сторони у справі про відстрочення виконання судового рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Крім того, під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача. Так, згідно положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах «Бурдов проти Росії», «Горнсбі проти Греції». Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. При цьому, відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Ураховуючи наведене, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності виняткових обставин, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вищенаведені заявником обставини не є підставою для відстрочення виконання рішень в розумінні статті 435 ЦПК України. Доводи заявника про те, що необхідність виконання рішення суду зумовлює фактичне припинення роботи підприємства, в тому числі виплату заробітної плати його працівникам, колегія суддів оцінює критично, оскільки заявником не надано доказів про наявність причинно-наслідкового зв`язку між вказаними обставинами та наявністю заборгованості по заробітній платі. Також боржником не підтверджено належними та допустимими доказами настання покращення фінансового стану коледжу за період відстрочки, яке призведе до виконання судового рішення на користь стягувача. Крім того, слід звернути увагу, що спірні правовідносини між сторонами тривають понад 12 років, зокрема з моменту ухвалення рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 липня 2008 року та додаткового рішення цього ж суду від 04 вересня 2008 року, якими стягнуто з Каховського державного аграрного коледжу на користь ОСОБА_1 збитків у розмірі 921967,70грн. Це рішення тривалий час боржником не виконувалося. За повідомленням представника стягувача остаточно рішення виконано за рахунок коштів держави. Наведені обставини свідчать про довготривалість цих правовідносин, а тому відстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, повторно призведе до порушення прав та законних інтересів стягувача ОСОБА_1 , що суперечитиме принципу обов`язковості виконання судових рішень та принципу правової визначеності. Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відстрочення виконання зазначених вище судових рішень до 21 жовтня 2021 року є помилковими. Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відстрочення виконання рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в порядку ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з прийняттям у справі нової постанови про відмову у задоволенні заяви Каховського державного аграрного коледжу про відстрочку виконання рішень суду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20 січня 2021 року скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою у задоволенні заяви Каховського державного агротехнічного коледжу про відстрочення виконання судових рішень у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Каховського державного агротехнічного коледжу про відшкодування збитків, завданих порушенням виконання зобов`язання - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складений 26 березня 2021 року. Головуючий: В.О. Бездрабко Судді: Л.В. Базіль Л.А. Приходько