Постанова 4819 № 766/1473/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2020 року м. Херсон справа № 766/1473/17 провадження № 22-ц/819/657/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого ( суддя-доповідач)Чорної Т.Г., суддів:Пузанової Л.В., Склярської І.В. секретарГеленко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Майдан С.І. від 15 листопада 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» про визнання наказів про зміну істотних умов праці та звільнення незаконними та їх скасування, ВСТАНОВИВ: У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» про визнання наказів про зміну істотних умов праці та звільнення незаконними, їх скасування та відшкодування моральної шкоди. Позов обґрунтований тим, що він працював на посаді доцента кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин ім. В.П. Коваленка Державного вищого навчального закладу « Херсонський державний аграрний університет» на 0,75 ставки. Відповідно до наказу від 23.09.2015 року №600/3 щодо приведення численності науково-педагогічних працівників у відповідність до навчального навантаження на 2015-2016 р.р. його попереджено про зміну істотних умов праці, а саме встановлення зменшеного розміру ставки з 23 листопада 2015 року до 0,15 ставки. Наказом №782/3 від 28.12.2015 року його було звільнено з займаної посади на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України з 12 січня 2016 року. Посилаючись на незаконність наказу про зміну істотних умов праці та наказу про звільнення, позивач просив суд визнати ці накази незаконними та їх скасувати, а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди за заявою позивача залишено без розгляду. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 15 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» про визнання наказів про зміну істотних умов праці та звільнення незаконними, та їх скасування, відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і постановити нове судове рішення, яким задовольнити заявлені ним вимоги. В обгрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на відсутність підстав для зміни істотних умов праці, чим порушено його право на оплату праці, а відтак його звільнення є незаконним. У відзиві на апеляційну скаргу Державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет» просить залишити без змін оскаржуване судове рішення, посилаючись на те, що рішення суду є законним, обгрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Державним вищим навчальним закладом «Херсонський державний аграрний університет» працював на посаді доцента кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин ім. В.П. Коваленка біолого-технічного факультету на 0,75 ставки. Згідно витягу із протоколу №7 вченої ради Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» від 07.07.2015 року затверджено навантаження НПП на 2015-2016 навчальний рік. Згідно до наказу Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» від 23.09.2015 року №600/3 з метою приведення чисельності науково-педагогічних працівників у відповідність до навчального навантаження на 2015-2016 навчального року та на підставі ст.32 КЗпП України, ОСОБА_1 попереджено про зміну істотних умов праці, а саме встановлення зменшеного розміру ставки з 23 листопада 2015 року із 0,75 на 0,15. Також в наказі працівнику роз?яснено, що у разі його незгоди на продовження роботи за новими умовами праці трудові відносини будуть припиненні на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України. Із зазначеним наказом позивач був ознайомлений 12.11.2015 року, про що свідчить його підпис в наказі. Наказом Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» №782/3 від 28.12.2015 року ОСОБА_1 к.с.г.н., доцента кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин ім. В.П. Коваленка на 0,75 ставки звільнено 12.01.2016 року у зв`язку з відмовою від роботи внаслідок зміни умов праці, п.6 ст.36 КЗпП України. 14.01.2016 року ОСОБА_1 звернувся до комісії з трудових спорів ХДАУ з заявою щодо правомірності дій роботодавця по його звільненню. Згідно витягу з протоколу №5 засідання комісії з трудових спорів Херсонського ДАУ від 08.02.2016 року комісія з трудових спорів на звернення ОСОБА_1 від 20.11.2015 року повідомила, що роботодавець зобов`язаний попередити працівника про зміну істотних умов праці за 2 місяці, що 12.11.2015 року відділом кадрів університету і було зроблено, а у відповідності до наказу від 28.12.2015 року №782/3 ОСОБА_1 було звільнено 12.01.2016 року згідно п.6 ст.36 КЗпП України. У зв`язку з цим комісія з трудових спорів не вбачає у діях адміністрації Херсонського ДАУ порушення трудового законодавства України відносно ОСОБА_1 . В березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет», про визнання незаконним рішення комісії з трудових спорів від 08.02.2016 року та скасування наказу про звільнення №782/3 від 28.12.2015 року та поновлення його на роботі з попереднім навантаженням. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24 січня 2017 року у справі №667/1815/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» про поновлення строку на оскарження рішення комісії по трудовим спорам, визнання зазначеного рішення незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення ОСОБА_1 на роботі, відмовлено. Рішення суду обґрунтовано тим, що оскільки позивач був 12.11.2015 року ознайомлений з наказом про зміну істотних умов праці, йому було роз`яснено наслідки відмови, він відмовився від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, на момент винесення наказу про звільнення та звільнення позивача наказ від 23.09.2015 року щодо попереджнення про зміну істотних умов праці був чинним, суд вважає, що звільнення відповідача за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП Україниз виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку згідно зі ст. 44 КЗпП Українивідбулося відповідно до вимог чинного законодавства, а тому правові підстави для скасування наказу від №782/3 від 28.12.2015 року про звільнення позивача та поновлення його на роботі відсутні і в задоволенні зазначених позовних вимог необхідно відмовити за необґрунтованістю. Що стосується позовних вимог в частині оскарження рішення комісії по трудовим спорам щодо відмови у скасуванні наказу про звільнення, то суд вважає, необхідним відмовити і й цій частині позовних вимог, так як до компетенції комісії з трудових спорів не входить вирішення питання про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі працівника, а тому оскаржуване рішення комісії по трудовим спорам від 08.02.2016 року не має правових наслідків для позивача, відповідно відсутні підстави для визнання його протиправним. Рішення суду у справі набрало чинності. Отже законність та обґрунтованість звільнення позивача було предметом судового розгляду за наслідками якого винесено судове рішення яке набрало чинності. Суд апеляційної інстанції дослідив матеріали цивільної справи №667/1815/16-ц, з якої вбачається, що ОСОБА_1 подав позов до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» про скасування наказу про звільнення №782/3 від 28.12.2015 року, суд досліджував обставини справи та підстави законності звільнення. Звернувшись до суду з даним позовом, позивач знову порушив питання про скасування наказу про звільнення №782/3 від 28.12.2015 року. Отже дана вимога про скасування наказу про звільнення №782/3 від 28.12.2015 року подана до тієї ж самої сторони, про той самий предмет і з тих самих підстав. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підставою позову як елемента його змісту є факти матеріально-правового характеру (обставини), якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). У відповідності до вимог ч.1 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255та 257цього Кодексу. Враховуючи, що вимога, заявлена позивачем у даній справі щодо визнання незаконним та скасування наказу про звільнення №782/3 від 28.12.2015 року була предметом розгляду у цивільній справі № 667/1815/16-ц, за результатами розгляду якої прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, колегія суддів, дійшла висновку що рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 листопада 2019 року в частині відмови у задоволенні вимог про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування слід скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким провадження в цій частині закрити на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України. В іншій частині рішення суду залишити без змін, оскільки підставою для звільнення зазначений наказ Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» від 23.09.2015 року №600/3, правомірність звільнення доведена судовим рішенням, яке набрало чинності. Керуючись ст. ст. 367, 377,382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 листопада 2019 року в частині відмови у задоволенні вимог про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення. Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування. В решті рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Т.Г.Чорна Судді: Л.В.Пузанова І.В.Склярська Повний текст постанови складено 17 липня 2020 року Суддя Т.Г. Чорна