Постанова Запорізький апеляційний суд № 330/2368/20

Дата документу 29.03.2021 Справа № 330/2368/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 330/2368/20 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/705/21 Федорець С.В. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кухаря С.В. Онищенка Е.А. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Заболотної Римми Валентинівни на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,посилаючись на те, що відповідач звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 28 грудня 2012 року, чим підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею і Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Вказував, що відповідно до виявленого бажання відповідача, їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним лімітом відповідач отримала кредитну картку. У подальшому кредитний ліміт був збільшений до 9 000 грн. Посилався на те, що відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом. Також зазначав про те, що в редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01 березня 2019 року, починаючи з 181 дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від неповернутого в строк кредиту на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, які встановлені у розмірі 86,4 % від простроченої суми заборгованості - для картки «Універсальна», у розмірі 84,0 % - для картки «Універсальна Голд». У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, станом на 03 вересня 2020 року утворилась заборгованість - 73 115 грн. 31 коп., яка складається з наступного: 31 322 грн. 07 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 10 944 грн. 76 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, 30 848 грн. 48 коп. - нарахована пеня. На підставі викладеного, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 28 грудня 2012 року у розмірі 73 115 грн. 31 коп., яка складається з наступного: 31 322 грн. 07 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 10 944 грн. 76 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, 30 848 грн. 48 коп. - нарахована пеня, та судові витрати у розмірі 2 102 грн. судового збору. Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 28 грудня 2012 року у розмірі 10 848 грн. 24 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 315 грн. 30 коп. У іншій частині позову - відмовлено. У апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк» - Заболотна Р.В. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду прийнято без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Висновки суду щодо недоведеності позовних вимог банку, а саме, що надані банком докази не підтверджують укладення кредитного договору та наявності заборгованості, не відповідають фактичним обставинам справи. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 28 грудня 2012 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір у вигляді підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який неодноразово збільшувався та зменшувався. Підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилася у письмовому вигляді та зобов`язалася регулярно ознайомлюватися із змінами «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті банку www.рrіvаtbаnk.uа, що підтверджується її особистим підписом у анкеті-заяві. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за зазначеним кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 03 вересня 2020 року складає 73 115 грн. 31 коп., яка складається з наступного: 31 322 грн. 07 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 10 944 грн. 76 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, 30 848 грн. 48 коп. - нарахована пеня. Задовольняючи частково позовні вимоги банку, суд першої інстанції виходив з того, що вважав доведеним факт отримання відповідачем кредиту у розмірі 10 848 грн. 24 коп., відмовляючи в задоволенні решти вимог, суд виходив з недоведеності банком факту укладання договору позики саме на тих умовах, на які посилається позивач. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно з ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Із матеріалів справи вбачається, що Умови та правила надання банківських послуг, надані позивачем, ОСОБА_1 не підписані. Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», наданий банком, стосується типів кредитного продукту - кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Контракт» та «Універсальна Голд», умови використання яких є відмінними. Виходячи із змісту анкети-заяви, колегія суддів не може зробити висновок яку саме карту просив надати та отримав відповідач. В анкеті-заяві відсоткова ставка не вказана взагалі. Розрахунок, який АТ КБ «ПриватБанк» надав на підтвердження суми боргу, здійснений виходячи з плаваючої річної відсоткової ставки в розмірі 30%, 34,8%, 40,8%, 42%, 43,2%, 84%. Отже колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що банком не доведено належними доказами з якими саме умовами погоджувалась відповідач. Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Умови та правила надання банківських послуг мають мінливий характер, а тому їх редакцію, надану позивачем, не можна вважати частиною спірного кредитного договору. Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17. У зв`язку із зазначеним, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано відхилено позовну вимогу про стягнення процентів за користування кредитом, як недоведену належними доказами. Також колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги банку, щодо помилкового незастосування судом першої інстанції положень ст. 1048 ЦК України, оскільки звертаючись до суду з позовом, банк зазначеної вимоги не пред`явив, відповідних розрахунків не надав. Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Щодо суми основної заборгованості за кредитним договором, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про безпідставність нарахування банком заборгованості відповідачу в розмірі 31 322 грн. 07 коп. Так, колегія суддів приходить до висновку, що розмір заборгованості за тілом кредиту є необґрунтованим. З аналізу розрахунку заборгованості (а.с. 10-43) та виписки по рахунку відповідача (а.с. 53-58, 72-82), наданих банком, вбачається, що банк самостійно збільшував розмір основної заборгованості, списуючи з рахунка відповідачки наступні суми: проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, пеня за прострочку за кредитом, пеня за прострочку за кредитом на суму понад 100 грн., комісія за обслуговування (членський внесок), страховий платіж за договором «Страхування кредитного ліміту», списання відсотків за використання кредитного ліміту. Отже, списуючи вказані платежі з кредитного ліміту, банк штучно збільшував заборгованість відповідача. Також банк в апеляційній скарзі посилається на оформлення відповідачем послуги «Миттєва розстрочка», а саме зазначає, що згідно порядку оформлення банк надає можливість клієнтам, які мають кредитну карту, оформити послугу «Миттєва розстрочка» без відвідування відділення, за допомогою своєї діючої кредитної карти. Це споживчий кредит, який надається в межах встановленого кредитного ліміту шляхом зарахування коштів на картку. Також банк зазначає, що відповідач оформила декілька таких послуг, а саме: 20 березня 2018 року на суму 2 000 грн., 20 березня 2018 року на суму 2 000 грн., 24 квітня 2018 року на суму 5 000 грн., 24 квітня 2018 року на суму 3 000 грн., 24 квітня 2018 року на суму 2 000 грн., 24 квітня 2018 року на суму 2 000 грн., 24 квітня 2018 року на суму 2 000 грн. Таким чином, банк зазначає, що при кредитному ліміті, станом на 20 березня 2018 року, в 5 000 грн., банк в період 20 березня - 24 квітня 2018 року надав відповідачу кредитні кошти в загальному розмірі 18 000 грн. Також банк зазначає, що виплата за послугою «Миттєва розстрочка» мала відбуватись щомісячними платежами в розмірі 200 грн., 300 грн. та 500 грн. відповідно розміру послуги, в той час як з виписки по рахунку відповідача вбачається списання банком сум в оплату послуги «Миттєва розстрочка» в розмірі 268 грн. 32 коп., 402 грн. 48 коп., 670 грн. 80 коп. Тобто доводи банку не узгоджуються з доказами, наданими ним до матеріалів справи. Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 30 848 грн. 48 коп., колегія суддів вважає її необґрунтованою, оскільки право на її нарахування банком не підтверджено жодними належними доказами. Окрім того, як вбачається з виписки по рахунку, долученої банком до апеляційної скарги (а.с.72-82), 23 жовтня 2020 року позивачем були перераховані на рахунок відповідача кошти в розмірі 30 848 грн. 48 коп., призначення платежу вказується «відміна штрафів за минулі періоди згідно рішення банку». У зв`язку із даним перерахуванням, під час розгляду справи в суді першої інстанції, банком зменшено розмір заборгованості відповідача за кредитом до 42 266 грн. 83 коп., проте даний факт жодним чином не вплинув на розмір позовних вимог АТ КБ «Приватбанк», нового розрахунку банком не надано, а отже вбачається невідповідність розрахунків заборгованості матеріалам справи, у зв`язку з чим колегія вважає докази позивача неналежними. Інші докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Заболотної Римми Валентинівни залишити без задоволення. Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2020 року вцій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчисляються з дня складання повного тексту постанови. Повна постанова складена 29 березня 2021 року. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар Е.А. Онищенко