Постанова Київський апеляційний суд № 754/4689/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/4308/2021 Справа № 754/4689/17 П О С Т А Н О В А Іменем України 24 березня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., за участю секретаря Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва в складі судді Таран Н.Г., постановлену в м. Київ 28 травня 2019 року у справі за заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про заміну сторони її правонаступником у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, - в с т а н о в и в : В травні 2019 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Заяву мотивовано тим, що Деснянським районним судом м. Києва за заявою ПАТ «Київенерго» видано судовий наказ у справі № 754/4689/17 про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 603-18 та № 602-18, відповідно до яких ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло права грошової вимоги до боржника з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів), а також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством, додаткових грошових зобов`язань (неустойка, 3 % річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), в тому числі визначені рішеннями суду. Просив замінити стягувача у справі з ПАТ «Київенерго» на КП «Київтеплоенерго». Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року заяву КП «Київтеплоенерго» про заміну сторони її правонаступником задоволено, стягувача ПАТ «Київенерго» у справі за заявою ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 замінено на КП «Київтеплоенерго». ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі», не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та вважаючи, що його права порушено, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року та направити заяву для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалося на те, що воно є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов`язків, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією. Вказувало, що 28 лютого 2018 року між ПАТ «Київенерго» та ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі» було складено акт приймання-передачі судових рішень про стягнення заборгованості, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за спожиту електроенергію у розмірі 5917,23 грн., 3 % річних у розмірі 205,43 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 859,21 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 800 грн. згідно судового наказу було передано від ПАТ «Київенерго» до ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі». Таким чином, КП «Київтеплоенерго», ПАТ «Київенерго» та ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі» було складено відповідні акти приймання-передачі, відповідно до яких заборгованість ОСОБА_1 в частині стягнення боргу за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води було передано до КП «Київтеплоенерго», а заборгованість в частині стягнення боргу за спожиту електроенергію, а також судовий збір було передано до ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі». Зазначало, що ухвала суду першої інстанції унеможливлює подальше звернення ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі» до суду із заявою про заміну сторони стягувача у справі № 754/4689/17 в частині стягнення заборгованості за електричну енергію. Від заявника КП «Київтеплоенерго», надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Вказував, що 22 квітня 2019 року КП «Київтеплоенерго» звернулось до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про заміну сторони у справі № 754/4689/17 на стадії виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 винятково в частині боргу за послуг з централізованого опалення та послуги за централізоване постачання гарячої води, охопленої цим рішенням суду, про що свідчать додатки, додані до заяви, і ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року заяву задоволено. Зазначав, що ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі» мало в першу чергу звертатися до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про заміну сторони у справі в частині стягнення боргу за спожиту електричну енергію та судовим витратам, і після вчинення ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі» цих дій матеріали у справі № 754/4689/17 щодо стягнення заборгованості за спожиті послуги мали бути передані КП «Київтеплоенерго», однак ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі» вчасно своїм правом не скористалося і на даний час цілеспрямовано зловживає своїм правом. Вважав, що не відповідає дійсності твердження скаржника про те, що ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі» не було відомо про здійснення КП «Київтеплоенерго» заміни сторони у справі № 754/4689/17, оскільки ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі» було достовірно відомо, що між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» було укладено договори про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року. Заперечував щодо наявності права ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі» на оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року, оскільки воно не є стороною у цій справі. Вказував, що судом першої інстанції було належним чином повідомлено первинного кредитора ПАТ «Київенерго» про час та місце розгляду заяви, а оскільки обидві юридичні особи - ПАТ «Київенерго» та ПАТ «ДТЕК Київські тепломережі» - знаходились за однією адресою АДРЕСА_1 , то заявник не міг не знати про постановлення ухвали про заміну сторони на користь КП «Київтеплоенерго», однак своїм правом для вчасного оскарження ухвали не скористався. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Із матеріалів справи вбачається, що в квітні 2017 року ПАТ «Київенерго» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , посилаючись на те, що остання є споживачем електричної енергії, послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які постачає ПАТ «Київенерго», однак сплачує за надані послуги не в повному обсязі. На підставі вищевикладеного просило видати судовий наказ, яким стягнути на користь ПАТ «Київенерго» з ОСОБА_1 14948,71 грн. за надані послуги з центрального опалення, 31254,49 грн. за постачання гарячої води, 5917,23 грн. за спожиту електроенергію, 13140,07 грн. 3 % річних та інфляційну складову боргу, що складається з інфляційної складової та 3 % річних за спожиту електричну енергію 1064,64 грн. та 12075,43 грн. за послуги з центрального опалення, а також 800 грн. судового збору. 25 квітня 2017 року Деснянським районним судом м. Києва видано судовий наказ № 754/4689/17, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» суму заборгованості: 14948,71 грн. за надані послуги з центрального опалення, 31254,49 грн. за постачання гарячої води, 5917,23 грн. за спожиту електроенергію, 13140,07 грн. 3 % річних та інфляційну складову боргу. Стягнуто з боржника на користь стягувача судовий збір в розмірі 800 грн. (а. с. 22). В травні 2019 року КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про заміну сторони по справі, просило винести ухвалу про заміну стягувача у справі з ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», посилаючись на укладення між ними договорів про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, за якими КП «Київтеплоенерго» набуло право грошової вимоги до боржника. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року заяву КП «Київтеплоенерго» задоволено, замінено стягувача в судовому наказі Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/4689/17, боржником за яким є ОСОБА_1 , а саме ПАТ «Київенерго» замінено на його правонаступника КП «Київтеплоенерго» (а. с. 45 - 46). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом статті 512 ЦК України, та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13 та у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року №6-1355/10, яка була врахована судом першої інстанції. Разом із тим, задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції не звернув уваги на обсяг вимог, право за якими до боржника було передано на користь КП «Київтеплоенерго». Згідно наявного в матеріалах справи договору № 603-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» (а. с. 29), в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право грошової вимоги до споживачів (перелік яких визначений у додатках до договорів про відступлення права вимоги від 11 жовтня № 601-18, від 11 жовтня № 602-18) теплової енергії, комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в частині їх зобов`язання перед кредитором оплатити неустойку (пеня та/або штраф), 3 % річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або виникнути після дати укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачами обов`язків з оплати спожитої теплової енергії та/або комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є предметом судового розгляду або підтверджені судовими рішеннями як такі, що підлягають стягненню із споживачів. Перелік споживачів та склад вимог зазначаються у додатках № 1, № 2, № 3, № 4 до цього договору. Згідно додатку № 2 до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року № 603-18, в тому числі передано право вимоги до боржника ОСОБА_1 , № договору/особового рахунку - НОМЕР_1 , № справи 754/4689/17, борг за центральне опалення, гаряче опалення та водопостачання 52120,43 грн., інфляційні втрати 859,21 грн., 3 % річних 205,43 грн., всього без основного боргу 1064,64 грн. (а. с. 30). Також 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до споживачів щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Перелік договорів (особистих рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору. Згідно додатку № 1 до цього договору, передано в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 , № договору/особового рахунку - НОМЕР_1 , заборгованість за послуги централізованого опалення - 34073,23 грн. (а. с. 32). Отже, як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, за будь-яким із договорів про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року право вимоги про стягнення боргу за спожиту електроенергію і судових витрат до ОСОБА_1 не передавалось. За таких обставин судом першої інстанції безпідставно задоволено заяву КП «Київтеплоенерго» про заміну сторони виконавчого провадження в повному обсязі, не визначивши конкретні види заборгованості, вимога про стягнення яких може бути пред`явлена новим кредитором. Доводи КП «Київтеплоенерго» у відзиві на апеляційну скаргу про те, що суд першої інстанції обґрунтовано замінив стягувача на його правонаступника за зобов`язаннями, що були передані заявнику за відповідними договорами про відступлення права вимоги, і ухвала суду першої інстанції є законною, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Також апеляційний суд відхиляє доводи КП «Київтеплоенерго» у відзиві на апеляційну скаргу щодо обізнаності ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» про розгляд Деснянським районним судом м. Києва заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 754/4689/17 і зловживання ним своїми процесуальними правами, як необґрунтовані, такі, що ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені будь-якими доказами. Не можна погодитися із доводами відзиву на апеляційну скаргу про відсутність у ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» права на апеляційне оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року, оскільки, хоча заявник дійсно не брав участі в справі під час її розгляду судом першої інстанції, суд вирішив питання про його права та інтереси, що знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 352 ЦПК України ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» правомірно подано апеляційну скаргу. Вимога ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» в апеляційній скарзі про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції не підлягає до задоволення, оскільки ухвала суду першої інстанції про заміну сторони її правонаступником не є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. Ухвали, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, повинні бути розглянуті апеляційним судом з ухваленням відповідного рішення по суті. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 523/15202/18, провадження № 61-5461св20, від 02 грудня 2020 року у справі № 295/19747/14-ц, провадження № 61-20794св19, від 12 лютого 2020 року у справі № 426/5262/19, провадження № 61-20004св19, від 30 вересня 2020 року у справі № 344/5950/18, провадження № 61-13249св19 та постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 643/5556/14-ц, провадження № 61-11131сво19. Із доказів, наявних в матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку, що заява КП «Київтеплоенерго» про заміну сторони виконавчого провадження підлягала задоволенню лише в частині стягнення боргу за централізоване опалення в розмірі 10576,16 грн., боргу за постачання гарячої води в розмірі 23076,59 грн., 3 % річних та інфляційної складової боргу в розмірі 11179,82 грн. В іншій частині заява КП «Київтеплоенерго» про заміну сторони виконавчого провадження задоволена судом першої інстанції помилково, відтак в зазначеній частині ухвала не може залишатися в силі та підлягає скасуванню. За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції в частині заміни стягувача його правонаступником за вимогами про стягнення боргу за спожиту електроенергію в розмірі 5917,23 грн., 3 % річних та інфляційної складової боргу в розмірі 1064,64 грн. та судових витрат в розмірі 800 грн. відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України - скасуванню, оскільки викладені у ній висновки не відповідають обставинам справи, та оскільки вона постановлена із порушенням норм процесуального права, із прийняттям нової постанови про часткове задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження. В іншій частині ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і не підлягає скасуванню з підстав, зазначених в апеляційній скарзі. Згідно до ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову. Частиною 9 вказаної статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Апеляційний суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2270 грн., враховує той факт, що даний спір виник з приводу неправильних дій, вчинених повноважним представником КП «Київтеплоенерго», який подаючи в травні 2019 року заяву про заміну сторони виконавчого провадження не конкретизував, які конкретні права вимоги перейшли до підприємства, що призвело до порушення прав ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та потребувало судового захисту, подачі апеляційної скарги та сплати у зв`язку з цим відповідних судових витрат. Таким чином, судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 2270 грн., понесені ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», покладаються апеляційним судом на КП «Київтеплоенерго». Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» задовольнити частково. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року про заміну сторони її правонаступником скасувати в частині заміни Публічного акціонерного товариства «Київенерго» його правонаступником Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» за вимогами про стягнення боргу за спожиту електроенергію в розмірі 5917,23 грн., 3 % річних та інфляційної складової боргу в розмірі 1064,64 грн. та судових витрат в розмірі 800 грн. та прийняти в цій частині нову постанову, якою заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про заміну сторони виконавчого провадження залишити без задоволення. В іншій частині ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року залишити без змін. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (м. Київ пл. Івана Франка 5 код ЄДРПОУ 40538421) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (м. Київ вул. Новокостянтинівська 20 код ЄДРПОУ 41946011) судові витрати в розмірі 2270 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 25 березня 2021 року. Головуючий: Кашперська Т.Ц. Судді: Фінагеєв В.О. Яворський М.А.