Ухвала КЦС ВС № 643/5556/14-ц

УХВАЛА 30 березня 2020 року м. Київ справа № 643/5556/14-ц провадження № 61-11131сво19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: судді-доповідача - Сімоненко В. М., суддів: Висоцької В. С., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Червинської М. Є., розглянув справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Довгаля Д. О., заінтересовані особи: Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, акціонерна компанія «Харківобленерго», за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 08 травня 2019 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б., ВСТАНОВИВ: У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, у якій просила визнати неправомірними дії державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Московський ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області) Довгаля Д. О. щодо винесення постанови від 25 липня 2017 року про відкриття виконавчого провадження № 54379429 на підставі виконавчого листа Московського районного суду міста Харкова у справі № 643/5556/14-ц та зобов`язати Московський ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області скасувати постанову державного виконавця Довгаля Д. О. від 25 липня 2017 року про відкриття виконавчого провадження № 54379429 на підставі виконавчого листа Московського районного суду м. Харкова № 643/5556/14-ц про зобов`язання ОСОБА_1 відновити становище, яке існувало до порушених прав та законних інтересів акціонерної компанії «Харківобленерго» (далі - АК «Харківобленерго»), а саме: про звільнення охоронної зони повітряної лінії електропередачі 35 Кв ТЕЦ № 3-ХПИ шляхом знесення будівлі (кафе), що знаходиться в охоронній зоні повітряної лінії 35 Кв ТЕЦ №3-ХПИ у межах опор № 29-30 на АДРЕСА_1 . Скарга мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 21 січня 2015 року зобов`язано ОСОБА_1 відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів АК «Харківобленерго», а саме: звільнити охоронну зону повітряної лінії 35 кВ ТЕЦ № 3-ХПИ шляхом знесення будівлі (кафе), що знаходиться в охоронній зоні повітряної лінії 35 кВ ТЕЦ № 3-ХПИ у межах опор № 29-30 на АДРЕСА_1 . Для виконання вказаного рішення 21 лютого 2017 року Московським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист, а 25 липня 2017 року постановою державного виконавця Московського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області Довгаля Д .О. відкрито виконавче провадження № 54379429. ОСОБА_1 вважала вказану постанову незаконною, оскільки згідно зі статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, строк пред`явлення виконавчого документа становив один рік, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Рішення суду у цій справі набрало законної сили 21 січня 2015 року, а тому кінцевим строком з`явлення його до примусового виконання є 21 січня 2016 року. У виконавчому листі неправильно зазначено, що строк його пред`явлення до виконання спливає 21 січня 2018 року, оскільки такий строк встановлено у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», який набрав законної сили 05 жовтня 2016 року, тобто, вже після спливу строку для примусового виконання рішення суду у справі № 643/5556/14-ц. Стягувач не звертався із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, будь-які рішення суду з цього приводу відсутні. Тобто державний виконавець повинен був відмовити стягувачу у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом у зв`язку із закінченням строку його пред`явлення до виконання. Посилаючись на зазначене, просила суд скаргу задовольнити. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Довгаля Д. О. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 54379429 на підставі виконавчого листа Московського районного суду міста Харкова № 643/5556/14-ц. Зобов`язано Московський ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області скасувати постанову державного виконавця Довгаля Д. О. про відкриття виконавчого провадження № 54379429 на підставі виконавчого листа Московського районного суду міста Харкова № 643/5556/14-ц про зобов`язання ОСОБА_1 відновити становище, яке існувало до порушених прав та законних інтересів АК «Харківобленерго», а саме - звільнити охоронну зону повітряної лінії 35 Кв ТЕЦ № 3-ХПИ шляхом знесення будівлі (кафе), що знаходиться в охоронній зоні повітряної лінії 35 Кв ТЕЦ № 3-ХПИ у межах опор № 29-30 на АДРЕСА_1 . Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення суду у цій справі набрало законної сили 21 січня 2015 року, а тому кінцевим строком пред`явлення його до примусового виконання є 21 січня 2016 року. Визначений у виконавчому листі строк пред`явлення його до виконання до 21 січня 2018 року не має юридичної сили, оскільки Законом України «Про виконавче провадження», який діяв як на момент вступу рішення суду у законну силу, так і на момент закінчення строку для його примусового виконання, передбачено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання один рік. Стягувач не звертався із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, будь-які рішення суду з цього приводу відсутні, а тому державний виконавець неправомірно відкрив виконавче провадження. Постановою Харківського апеляційного суду від 08 травня 2019 року ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 06 листопада 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що місцевий суд не вирішував питання щодо недотримання ОСОБА_1 та її представником встановленого процесуальним законом десятиденного строку на подачу скарги, як і не з`ясував обставини, на які посилається представник АК «Харківобленерго», стверджуючи про своєчасне звернення до суду із заявою про видачу виконавчого листа та неможливістю його отримання протягом 2015-2016 років у зв`язку із знаходженням матеріалів цивільної справи в суді касаційної інстанції. Посилаючись на положення пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважав, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду і вирішення зазначених питань у відповідності із законом. У червні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 08 травня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд зробив помилковий висновок про те, що судом першої інстанції повно та всебічно не досліджено обставин дотримання стягувачем строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки ці обставини не є предметом скарги та не впливають на правильність і законність ухвали місцевого суду. Апеляційний суд вийшов за межі апеляційних скарг, неправильно застосував положення пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України та, скасувавши ухвалу місцевого суду, безпідставно направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки ухвала Московського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2018 року не перешкоджає подальшому провадженню у справі. Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 02 липня 2019 року справа № 643/5556/14-ц надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із наступного. У справі, яка переглядається, постановою Харківського апеляційного суду від 08 травня 2019 року ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 06 листопада 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції з посиланням на положення пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 521/8746/18 (провадження 61-6960св19) (предметом судового розгляду було питання про забезпечення позову) дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції має право скасовувати лише ті ухвали, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. Апеляційний суд, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції, порушив вимоги статті 374 ЦПК України. Разом із тим, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 19 квітня 2019 року у справі № 398/3248/18 (провадження 61-7185ск19) (предметом судового розгляду було питання про забезпечення позову) дійшов висновку про те, що скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу до районного суду для продовження розгляду питання щодо забезпечення позову, апеляційний суд правильно виходив із того, що суд першої інстанції у порушення вимог цивільно-процесуального законодавства належно не обґрунтував необхідність вжиття заходів забезпечення позову, у наведений вище спосіб, і не встановив, чи є обраний вид забезпечення співмірним із заявленими позовними вимогами, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм процесуального права. Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 02 листопада 2018 року у справі № 752/7812/16-ц (провадження № 61-35214ск18) (предметом судового розгляду було питання про оскарження дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачеві) відмовляючи у відкритті касаційного провадження виходив з того, що суд апеляційної інстанцій, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції належним чином не з`ясовано фактичні обставини справи та не надано належної оцінки в ухвалі суду про те чи відмовлялася ОСОБА_2 від добровільного вселення у квартиру, не перевірено, чи свідчать її дії щодо неявки в призначений державним виконавцем час виконання рішення суду про перешкоджання провадженню виконавчих дій. Верховний Суд у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 12 червня 2019 року у справі № 161/7459/15-ц (провадження № 61-7933ск19) (предметом судового розгляду було питання про заміну сторони виконавчого провадження) відмовляючи у відкритті касаційного провадження дійшов висновку, що скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для розгляду до суду першої інстанції. Встановивши, що вказаний процесуальним законом порядок розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження судом додержано не було, що призвело до постановлення помилкової ухвали, без з`ясування питання про виникнення у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права вимоги до ОСОБА_3 як боржника, відповідно до укладеного договору поруки та постановленого у справі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року, апеляційний суд обґрунтовано направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвала суду касаційної інстанції про передачу справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, мотивована існуванням різного підходу до розуміння та застосування норм процесуального права між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо можливості скасування апеляційним судом ухвал місцевого суду, які не перешкоджають подальшому провадженню в справі та у зв`язку з цим, направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що вирішення цих правових питань викликає необхідність формування єдиної правозастосовчої практики, що підлягає вирішенню Об`єднаною судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень. Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. З огляду на вказане справа розглядатиметься Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Прийняти до розгляду справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Довгаля Д. О., заінтересовані особи: Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, акціонерна компанія «Харківобленерго», за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 08 травня 2019 року. Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. М. Сімоненко Судді: В. С. Висоцька Д. Д. Луспеник Є. В. Синельников М. Є. Червинська