Ухвала КАС ВС № 480/473/20

УХВАЛА 29 березня 2021 року Київ справа №480/473/20 адміністративне провадження №К/9901/8963/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі № 480/473/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс» до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії, установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шанс» звернулося до суду з позовом, в якому просило зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні, складені: № 96 від 23 листопада 2019 року, № 97 від 25 листопада 2019 року, № 98 від 25 листопада 2019 року, № 99 від 26 листопада 2019 року, № 100 від 26 листопада 2019 року. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, позов задоволено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

1. Сплата судового збору Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. В порушення зазначених вимог документ про сплату судового збору скаржником до касаційної скарги не додано. Водночас в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Розглянувши зазначене клопотання, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке. Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Ураховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який на 01 січня 2020 року становить 2102,00 грн. Позовна заява подана юридичною особою у 2020 році, а судовий збір за подання позову до адміністративного суду складав 2102 грн. Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 4204 грн (2102 грн (ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) *200%, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) Символ звітності банку - 207 Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).

2. Строк на касаційне оскарження Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 02 листопада 2020 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 11 березня 2021 року. Водночас в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого останній зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто, що не позбавляє права на повторне звернення з касаційною скаргою. Крім того, скаржник просить врахувати досить великий рівень захворюваності серед співробітників ДПС гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою корона вірусом SARS-CoV-2. Суд звертає увагу скаржника на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Як зазначено скаржником, останній вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року було повернуто. Як убачається з відомостей реєстраційної картки поштового відправлення (провадження № К/9901/32976/20), копію ухвали Верховного Суду від 20 січня 2021 року про повернення касаційної скарги скаржником отримано 26 січня 2021 року. Однак вдруге касаційну скаргу у цій справі подано засобами поштового зв`язку лише 11 березня 2021 року, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до касаційного суду з касаційною скаргою. Наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є об`єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав. При цьому скаржником не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що причини пропуску строку на касаційне оскарження зумовлені обмеженнями, впровадженими державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що повернення раніше поданої касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом. Також Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 339 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд ухвалив: У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі № 480/473/20 залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Шишов Судді І. В. Дашутін М. М. Яковенко