LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС805/1698/16-а

від 03.10.2022 · Адміністративна

УХВАЛА 03 жовтня 2022 року м. Київ справа №805/1698/16-а адміністративне провадження №К/990/25578/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року по справі № 805/1698/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, установив: У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод» (далі - ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод») звернулося до суду з позовом, в якому просило: - визнати протиправними дії Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод» від 29 липня 2015 року № 6, від 14 вересня 2015 року № 2 протягом операційних днів в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправною і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод» від 29 липня 2015 року №6 протягом операційного дня 07 червня 2016 року; - визнати протиправною і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод» від 14 вересня 2015 року №2 протягом операційного дня 07 червня 2016 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, у задоволені позовних вимог ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод» до Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особаПублічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат «ім.Ілліча» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року зазначені вище рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року, позов задоволено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

1. Сплата судового збору Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. В порушення зазначених вимог документ про сплату судового збору скаржником до касаційної скарги не додано. Водночас в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке. Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Ураховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється ставка судового збору - 1 розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (станом на день подання позовної заяви) у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі 1 378 грн. Позовна заява подана юридичною особою у 2016 році, з двома вимогами немайнового характеру. Розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 5512 грн (2756 грн (ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) *200%, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) Символ звітності банку - 207 Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).

2. Строк на касаційне оскарження Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 06 грудня 2021 року у відкритому судовому засіданні, в повному обсязі складено 06 грудня 2021 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду через «Електронний суд» 20 вересня 2022 року. Водночас в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого останній посилається на фінансову неспроможність здійснити вчасну сплату судового збору у зв`язку з тимчасовим блокуванням рахунків ДПС. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Водночас зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав. Крім того, Верховний Суд зауважує, що недостатність бюджетних асигнувань, необхідних для спати судового збору, може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень. Отже, скаржнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, та надати відповідні докази. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків. Керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд ухвалив: У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року по справі № 805/1698/16-а залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Шишов Судді І. В. Дашутін М. М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»