Постанова 4823 № 737/958/20

Справа № 737/958/20 Головуючий у 1 інстанції Рубаненко Н. Ю. Провадження № 33/4823/152/21 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 березня 2021 року місто Чернігів Суддя судової палати в кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду Короїд Ю.М., за участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2021 року, В С Т А Н О В И В: Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 07 грудня 2020 року близько 1 години 24 хвилини в м. Чернігові, напроти буд. 3 по вул. Дьошина, керував автомобілем «ВАЗ-21093», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Аклотест 6820 Драгер» в присутності двох свідків. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на порушення, допущені судом, зокрема розгляд справи у його відсутність, попри подану ним заяву про відкладення через перебування на лікуванні, що призвело до порушення норм КУпАП та гарантованих конституційних прав на захист. Вказує, що при накладенні стягнення судом не було враховано його сімейний та майновий стан, зокрема перебування на утриманні 16-річної дитини, а також матері похилого віку, яка потребує сторонньої допомоги, а позбавлення його права керування транспортним засобом позбавить можливості її навідувати, та, можливо, втрату ним роботи, що позбавить сім`ю засобів до існування. Також вказує, що судом порушено презумпцію невинуватості, оскільки у резолютивній частині постанови без визнання його винним зазначено про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, вказує, що на офіційному сайті Верховної Ради України диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП містить положення про керування у стані сп`яніння річковим, морським або маломірними суднами або за відмову від проходження огляду, тобто на момент розгляду справи адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння була скасована, тому провадження по справі підлягало закриттю на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП. В суді апеляційної інстанції апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити та закрити провадження у справі. Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Згідно вимог, викладених у статтях 245, 280, 283 КУпАП, у справі обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Судовий розгляд даної адміністративної справи судом першої інстанції відбувся з додержанням вказаних норм законодавства всебічно, повно і об`єктивно. Суд, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 3), даними приладу „Драгер Алкотест 6820, за результатами якого вміст алкоголю виявився 1,11 % (а.с. 4) та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5), поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які засвідчили, що у їх присутності ОСОБА_1 проходив тест на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Драгер», з результатом якого ОСОБА_1 погодився та у їх присутності було складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 8, 9), актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (а.с. 11), відеозаписом із нагрудної камери поліцейських (а.с. 12). За таких обставин, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Постанова суду відповідає вимогам, які до неї ставляться ст. 283 КУпАП, у тому числі і її резолютивна частина. Доводи апелянта про упередженість суду та порушення норм матеріального та процесуального права, спростовуються дослідженими доказами. Щодо доводів про закриття провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність суд не знаходить підстав для задоволення таких вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, який діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. 01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким посилена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння з адміністративної до кримінальної відповідальності. Разом з тим, 03 липня 2020 року положення Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року та Закону України № 321-ІХ від 03.12.2019 року були декриміналізовані Законом № 720-ІХ від 17.06.2020 року з одночасним повторним запровадженням адміністративної відповідальності за їх вчинення. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд першої інстанції не міг застосовувати редакцію частини 1 статті 130 КУпАП відповідно до Закону № 2617- VIIІ, як те про те просить апелянт, оскільки така редакція не діяла на час вчинення правопорушення. За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається. Не може стати підставою для скасування рішення суду розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до відповідальності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він був повідомлений про день та час розгляду справи і неодноразові клопотання про відкладення через перебування на лікуванні, а також уникнення від отримання судової кореспонденції за адресою, вказаною ним же для направлення матеріалів на розгляд відповідного районного суду, обґрунтовано розцінено судом як зловживання особою процесуальними правами. Суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, який не був позбавлений можливості викласти пояснення по суті правопорушення письмово, чим дотримано баланс між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи щодо строків її розгляду та строків накладення адміністративного стягнення у разі доведеності вини, з чим погоджується і апеляційний суд. Крім того, з метою дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності йому була надана можливість надати пояснення особисто в суді апеляційної інстанції, чим останній скористався. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається. За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, а тому скасуванню не підлягає. Керуючись ст. ст. 23, 33, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяЮ. М. Короїд