Постанова Чернігівський апеляційний суд № 748/198/21

Справа № 748/198/21 Головуючий у 1 інстанції Меженнікова С. П. Провадження № 33/4823/163/21 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 березня 2021 року місто Чернігів Суддя судової палати в кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду Короїд Ю.М., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Хайтова П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2021 року, В С Т А Н О В И В: Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2021 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 гривні 00 копійок. Судом першої інстанції встановлено, що 24 січня 2021 року об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , в с.Буди Чернігівського району по вул. Шевченка, 59 керував автомобілем марки "ВАЗ -2101" державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівника поліції відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, в зв`язку з чим відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та направити справу на новий розгляд. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що постанова місцевого суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не було встановлено та досліджено всіх обставин справи. Вказує, що жоден документ в матеріалах справи не містить достатніх та належних доказів того, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а саме не викладена фабула правопорушення у відповідності до ч.1 ст.130 КУпАП. Вважає, що викладені в протоколі обставини суперечать п.2.5 ПДР. Вказує, що на місці зупинки співробітники поліції не зазначили про можливість проходження огляду на стан сп`яніння, а наполягали виключно на проходженні огляду в лікарській установі. Зазначає, що в присутності двох свідків він не відмовлявся від проведення даного огляду саме на місці зупинки. Вказує, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом. Вважає, що з наявних матеріалів справи незрозуміло від якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 . Висловлює сумніви щодо додержання працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП при проведенні огляду та Інструкції. Вважає, що при розгляді справи допущено неповноту та однобічність. ОСОБА_1 та його захисник у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та зазначили, що працівники поліції допустили порушення при складанні протоколу та проведенні медичного огляду і фактично скориставшись юридичною необізнаністю водія сприяли його відмові від медичного огляду у лікарні. Заслухавши учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав. Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, допитаний в судовому засіданні інспектор ВРПП ЧРУП в Чернігівській області ОСОБА_2 , який склав адмінпротокол щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, пояснював, що причиною зупинки водія ОСОБА_1 було те, що той не був пристебнутим паском безпеки. Оскільки у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння - почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу "Драгер" або в медичному закладі, але водій в присутності двох свідків відмовився проходити огляд як на місці зупинки так і в медичному закладі. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснював, що у його присутності водій, від якого було чутно різкий запах алкоголю, відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі. Водій ніяких заперечень щодо ознак алкогольного сп`яніння та порядку проходження огляду на стан сп`яніння не висловлював, з усім погоджувався, пояснював, що випив пива. Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні стверджував, що від водія було чутно запах алкоголю, що говорив водій працівникам поліції він на даний час не пам`ятає. Підтверджує свої пояснення, які надавав при складанні відносно водія протоколу за ст.130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 підтверджується також даними протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.3), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які зазначили, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі (а.с.4,5). Таким чином, свідки підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду як за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі. Погодився з викладеним і ОСОБА_1 , власноруч зазначивши в протоколі про адміністративне правопорушення, що з викладеними у ньому даними він згоден, в лікарню їхати відмовляється, оскільки поспішає, жодних зауважень не висловив. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 також підтвердив, що він відмовився від проходження медичного огляду у лікарні, пояснивши це юридичною необізнаністю. Працівниками поліції в присутності двох свідків складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому належним чином зафіксовано дії водія та ознаки сп`яніння, а тому даний протокол є належним доказом по справі. За таких обставин, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про порушення процесуального законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол, який складений відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема в ньому зазначене місце складання протоколу та місце і дата вчинення правопорушення, суть правопорушення. Згідно вимог, викладених у статтях 245, 280, 283 КУпАП, обставини правопорушення судом повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Судовий розгляд даної адміністративної справи судом першої інстанції відбувся з додержанням вказаних норм законодавства, всебічно, повно і об`єктивно досліджені докази по справі і зроблений висновок, виходячи із сукупності всіх зібраних доказів та підтверджених в суді апеляційної інстанції. Адміністративне стягнення накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням ступеню та характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового та сімейного стану, за відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. За таких обставин та з огляду на те, що порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, постанова суду відповідає вимогам закону, а тому має бути залишена без змін. Керуючись ст. ст. 23, 33, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяЮ. М. Короїд