Постанова Луганський апеляційний суд № 428/9469/20

Головуючий суду 1 інстанції - Баронін Д.Б. Доповідач -Коновалова В.А. Справа № 428/9469/20 Провадження № 22-ц/810/133/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 22 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Коновалової В.А., суддів: Луганської В.М., Карташова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Перишкіна Т.М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 січня 2021 року, ухвалене у складі судді Бароніна Д.Б. в м. Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , який перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримував пенсію за віком за місцем реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 . На території вказаного населеного пункту діяльність державних органів влади України, в тому числі органів пенсійного фонду України припинена та фактично не здійснюється. Через припинення їх роботи на території м. Кадіївка, де був зареєстрований та мешкав ОСОБА_3 , з 01 липня 2014 року по момент смерті, пенсію останній не отримував. У зв`язку із хворобою та відсутністю коштів ОСОБА_3 не зміг виїхати на територію держави Україна для поновлення пенсійних виплат у встановленому на той час порядку. Після смерті чоловіка, позивачка у встановленому законом порядку звернулася до приватного нотаріусу Сєвєродонецького міського нотаріального округу Глаговської О.В. із заявою про прийняття спадщини. Встановлюючи обсяг спадкового майна, нотаріус звернулася із письмовим запитом до відповідача, витребувавши відомості, щодо суми недоотриманої пенсії, які належали померлому чоловіку позивача. За результатами звернення, відповідачем 30 жовтня 2019 року надана відповідь № 22069/03-22, згідно якої сума недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 121259,68 грн. За результатами отримання зазначеної відповіді нотаріусом відкрито спадкову справу та надано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом. 23 жовтня 2019 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою та свідоцтвом про право на спадщину за законом щодо виплати позивачу недоотриманої пенсії її чоловіка. 12 лютого 2020 року недоотримана пенсія їй була виплачена у розмірі 119622,71 грн, тобто за 27 місяців 09 днів до дня звернення, а саме з 23 жовтня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (місяць смерті), а не за весь період неотримання пенсії. Решту недоотриманої пенсії за період з 01 липня 2014 року по 22 жовтня 2016 року, тобто за 27 місяців 22 дні, відповідач не нарахував та не надав відомості про її розмір нотаріусу. Свідоцтво про спадщину за законом від 23 жовтня 2019 року, зареєстроване в реєстрі за № 1318, з вини відповідача, не містить повної інформацію щодо розміру недоотриманої пенсії, а саме з 01 липня 2014 року по 22 жовтня 2016 року, на яку мав право ОСОБА_3 та яка належала йому, як спадкодавцю за життя. ОСОБА_1 просила суд зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити нарахування сум пенсії на виплату яких мав право ОСОБА_3 , але не отримав за життя, а саме за період з 01 липня 2014 року по 22 жовтня 2016 року, сформувати та направити приватному нотаріусу Сєвєродонецького міського нотаріального округу Глаговській О.В. відповідну довідку, для включення до складу спадщини суми недоотриманої пенсії. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що вимоги про нарахування суми пенсії за період з 01 жовтня 2016 року по 22 жовтня 2016 року є необґрунтованими, оскільки пенсія за цей період була нарахована відповідачем померлому пенсіонеру ОСОБА_3 , що підтверджується копією пенсійної справи. Розмір пенсії за цей період був присуджений позивачу за рішенням суду у справі № 428/1731/20. Також, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування пенсії ОСОБА_3 припинилося з липня 2014 року і було відновлено лише з 01 жовтня 2016 року. ОСОБА_3 за життя у встановленому законом порядку не було оскаржено дії компетентного органу Пенсійного фонду України щодо не нарахування та невиплати йому пенсії, тому ненарахована пенсія не увійшла до складу спадщини, право на яку має позивач, у зв`язку з тим, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише нарахована пенсія. Право на нарахування пенсії та її виплату згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Позивач вказує на те, що у відповідача відсутні підстави для припинення пенсійних виплат, оскільки органами Пенсійного фонду не приймалися рішення про припинення пенсійних виплат. Також зазначила, що ОСОБА_3 пенсійні виплати призначенні безстроково, тому за життя він не втратив право на їх нарахування та отримання, а отже пенсійні виплати, які належали померлому за життя і не були ним отримані мають бути включені до складу спадщини. Позивачка вважає, що вона як спадкоємець, має право на отримання пенсійних виплат у порядку спадкування за законом відповідно до ст. 1227 ЦК України, але свідоцтво про право на спадщину від 23 жовтня 2019 року № 1318 з вини відповідача не містить повну інформацію щодо розміру недоотриманої пенсії, а саме за період з 01 липня 2014 року по 22 жовтня 2016 року. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Луганського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року відповідачу роз`яснювалося право подати до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області отримало 10 лютого 2021 року, про свідчить штамп вхідної кореспонденції Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (а.с.116). У відзиві на апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зазначає, що позивач зверталась з аналогічним позовом про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом недоотриманої суми пенсії за період з 01 липня 2014 року по 22 жовтня 2016 року, який рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 червня 2020 року, яке залишено без змін постановою Луганського апеляційного суду від 06 листопада 2020 року, задоволено частково та стягнуто з управління на користь ОСОБА_1 залишкову частину суми недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 жовтня 2019 року. Доказів на оскарження свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 жовтня 2019 року №1318 у судовому порядку позивачкою та її представником не надано. Також зазначило, що норми закону стосовно виплати спадкоємцям пенсії після смерті пенсіонера стосуються лише тієї пенсії, яка була нарахована пенсіонеру за час його життя, тобто належала пенсіонеру на час смерті та увійшла до складу спадщини на момент відкриття спадщини. ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 отримали копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі 11 лютого 2021 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 123,124). ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином і в порядку, передбаченому ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади. Учасники процесу в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку. Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримують. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що пенсія за період з 01 жовтня 2016 року по 22 жовтня 2016 року була нарахована відповідачем померлому пенсіонеру ОСОБА_3 , та присуджена позивачу за рішенням суду у справі № 428/1731/20. Суд першої інстанції вважав, що нарахування пенсії ОСОБА_3 припинилося з липня 2014 року і було відновлено лише за період з 01 жовтня 2016 року. ОСОБА_3 за життя у встановленому законом порядку не було оскаржено дії компетентного органу Пенсійного фонду України щодо не нарахування та невиплати йому пенсії, тому ненарахована пенсія не увійшла до складу спадщини, право на яку має позивач, у зв`язку з тим, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише нарахована пенсія. Право на нарахування пенсії та її виплату згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить. Вказані висновки суду першої інстанції підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам закону, зазначеному в тексті оскаржуваного рішення. Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу (ст. 1219 ЦК України). Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Системний аналіз положень статей 1219 ЦК України та статті 1227 ЦК України, при застосуванні до встановлених у цій справі обставин, дає підстави для висновку, що потрібно розрізняти: право на пенсію як об`єкт цивільних прав), яке нерозривно пов`язане із особою і яке, відповідно не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, яка мала таке право; та право на суми пенсії, які нараховані за життя спадкодавцю, тобто належали йому, але не отриманні ним за життя, які передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України). Згідно статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19 липня 2019 Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області. Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОВ № 616411, виданого 23 жовтня 2019 приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Глаговською О.В., спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії у сумі 121259,68 грн. Ця недоотримана пенсія належить ОСОБА_3 , згідно листа Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 10 жовтня 2019 року за № 22069/03-22. 13 лютого 2020 року представник позивача ОСОБА_2 звертався до відповідача з запитом щодо повідомлення підстав невиплати пенсії у повному обсязі з 01 липня 2014 року. Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської областілистом № 27/П-5 від 17 лютого 2020 року повідомило позивача про те, що у зв`язку з тим, що представник позивача звернувся до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 недоотримана пенсія ОСОБА_3 була виплачена за період з 23 жовтня 2016 року по 31 січня 2019 року, тобто за три роки до дня звернення. 18 лютого 2020 року представник позивача ОСОБА_2 звертався до відповідача з запитом щодо суми недоотриманої пенсії ОСОБА_3 за період з 2014 року по 22 жовтня 2016 року. Згідно листа Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області№ 32/П-5 від 21 лютого 2020 року недоотримана пенсія ОСОБА_3 була виплачена за період з 23 жовтня 2016 року по 31 січня 2019 року, тобто за три роки до дня звернення. Оскільки за життя ОСОБА_3 не виявив бажання поновити виплату пенсії та не звертався до управління з заявою щодо запиту пенсійної справи, пенсійна виплата не нараховувалася, відповідно надати розмір заборгованості з 01 серпня 2014 року по 22 жовтня 2016 року відповідач не має можливості. Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 червня 2020 року у справі № 428/1731/20, яке залишено без змін постановою Луганського апеляційного суду від 06 листопада 2020 року стягнуто з Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1 1636 гривень 97 копійок - залишкову частину суми недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 жовтня 2019 року. В постанові апеляційного суду зазначено, що право позивачки на спадщину у вигляді неотриманої пенсії спадкодавця за період до 23 жовтня 2016 року у встановленому законом порядку не підтверджене, документи на спадщину у вигляді недоотриманої спадкодавцем пенсії за вказаний період у позивачки відсутні. Встановивши, що нарахування пенсії ОСОБА_3 припинилось з липня 2014 року та за життяостаннім у встановленому законом порядку не було оскаржено дії компетентного органу Пенсійного фонду України щодо не нарахування та невиплати з липня 2014 року пенсії, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ненарахована пенсія не увійшла до складу спадщини, оскільки відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише нарахована пенсія. Слід зазначити, що спадкування є формою правонаступництва, що реалізується спадкоємцем у межах обсягу спадкової маси та не включає в себе процесуальні права та обов`язки спадкодавця, які ним не реалізовані за життя. Отже, у цій справі позивачка, пред`явила позовну вимогу про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити нарахування сум пенсії на виплату яких мав право ОСОБА_3 , але не отримав за життя, що не відповідає способу захисту її прав як спадкоємця. За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Щодо суті апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Щодо судових витрат Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на позивача. Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 січня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 25 березня 2021 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді В.М. Луганська О.Ю. Карташов