Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 161/19210/18
від 02.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 161/19210/18 пров. № А/857/1687/21 Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М., за участю секретаря Галаз Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Волинської митниці Держмитслужби на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2020 року (ухвалене головуючим суддею Ковтуненко В.В. у м. Луцьку) у справі № 161/19210/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови у справі про порушення митних правил. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що в матеріалах справи немає жодного доказу, який би свідчив про наявність саме її вини, як директора ТзОВ «Укрвіпавто» у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України (далі МК України), тобто відповідачем невірно встановлено особу, що підлягає притягненню до відповідальності, зазначає, що усі дані, що вносились до митної декларації грунтувались на наданих іноземним контрагентом відомостях в межах міжнародного контракту. В обґрунтування позову посилається на порушення своїх процесуальних прав, оскільки для надання пояснень та безпосередньо розгляд справи, винесення постанови про порушення митних правил посадова особа митниці позивачку не викликала. Вказує, що у зв`язку з цим при складанні протоколу та винесенні постанови їй не було роз`яснено права, передбачені ст. 498 МК України. Також позивач звертає увагу, що з приводу подання до митного оформлення декларації типу ІМ40 ДЕ № 20510000/2015/000409 Волинська митниця ДФС уже виносила постанову про притягнення її до відповідальності за ст. 485 МК України №4 225/20500/17 від 20.12.2017. Така постанова митниці була оскаржена позивачкою до суду та скасована Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 161/1475/18 від 23.05.2018, а справа направлена на новий розгляд після чого будь-яких нових доказів провини позивача не здобуто, жодних процесуальних дій не вчинено. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.10.2020 адміністративний позов задоволено повністю. Постанову в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Є.С. про порушення митних правил №4225/20500/17 від 17.10.2018 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 41234, 01 грн - визнати протиправною та скасовано. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил відбулося без належного повідомлення про розгляд справи, а також складання протоколу про порушення митних правил, тобто без повного та належного з`ясування всіх обставин справи, а тому оскаржувану постанову винесено з порушенням процесуальних норм, у зв`язку з чим її слід скасувати. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що ТзОВ «Укрвіпавто» при здійсненні митного оформлення Волинській митниці ДФС заявлено недостовірні відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу, що призвело до заниження суми митних платежів. Вказує, що правопорушення вчинено Директором ТзОВ «Укрвіпавто» ОСОБА_1 за посередництвом брокера ПП «Прайд Сервіс» ОСОБА_2 . Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що постановою в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Є.С. про порушення митних правил №4225/20500/17 від 17.10.2018 притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 41234, 01 грн. Позивач вважаючи прийняту постанову відповідача протиправною, звернулася до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Положеннями ст. 486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до ст. 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Відтак, склад правопорушення, викладений у даній нормі, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. При цьому за змістом ч. 1 ст. 467 МК України (в редакції на момент вчинення порушення митних правил) якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Диспозиція ст. 485 вказаного Кодексу передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони правопорушення, і порушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові митного органу щодо позивача (заявлення з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру в митних деклараціях, що подавались у лютому 2015 року, неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості), у даному випадку, не носить триваючого характеру, адже час можливого вчинення останнього як такого безпосередньо пов`язаний з поданням відповідної декларації. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 28.12.2018 у справі № 640/3257/17, від 09.07.2020 у справі № 640/20172/16-а, від 24.12.2020 у справі № 461/3117/17. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 20.12.2017 постановою заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. за № 4225/20500/17 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 41234, 01 грн. Як вбачається з оскаржуваної постанови, склад адміністративного правопорушення полягав у внесенні недостовірних даних до митної декларації від 03.02.2015 типу ІМ40 ДЕ №20510000/2015/000409. Підставою для винесення постанови від 20.12.2017 слугували матеріали, отримані від митних органів Королівства Нідерланди. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 161/1475/18 від 23.05.2018 постанову про порушення митних правил № 4225/20500/17 від 20.12.2017 заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 41234,01 грн було скасовано та направлено справу на новий розгляд. 23.06.2018 постанова набрала законної сили. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи постанова в.о. Начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Є.С. від 17.10.2018 № 4225/20500/17 винесена в межах того ж провадження в справі про порушення митних правил та стосується недостовірних даних, заявлених ОСОБА_1 як Директором ТзОВ «Укрвіпавто» в митній декларації від 03.02.2015 типу ІМ40 ДЕ №20510000/2015/000409. Як наслідок, постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 161/1475/18 від 23.05.2018 встановлено ряд процесуальних порушень, допущених Волинською митницею ДФС при складенні протоколу про порушення митних правил № 4225/20500/17 та інформуванні особи, що притягується до адімінстративної відповідальності про права та обов`язки, передбачені статтею 498 Митного кодексу України. Крім цього, зі змісту відзиву Волинської митниці ДФС після скасування Луцьким міськрайонним судом Волинської області первинно винесеної постанови Волинської митниці ДФС про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, новий протокол в справі про порушення митних правил № 4225/20500/17 не складався та після постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.05.2018 ОСОБА_1 не спрямовувався. В обгрунтування надіслання протоколу про порушення митних правил особі, що притягується до адміністративної відповідальності відповідач посилається на супровідний лист від 17.11.2017 №ФОП-2460/20/03-70-20-01. Неналежність такого доказу уже була встановлена судом в межах розгляду справи № 161/1475/18. Так, Луцьким міськрайонним суду Волинської області у справі № 161/1475/18 встановлено що з матеріалів адміністративної справи слідує, що доказів належного повідомлення позивача про складання протоколу та розгляд справи не вбачається, оскільки за адресою, по якій надсилались повідомлення, остання не проживає та знята з реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. А тому, обставини, які встановлені постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.05.2018 у справі № 161/1475/18, яка набрала законної сили не підлягають доказуванню. Відтак враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил відбулося без належного повідомлення про розгляд справи, а також складання протоколу про порушення митних правил, тобто без повного та належного з`ясування всіх обставин справи, а тому оскаржувану постанову винесено з порушенням процесуальних норм, в результаті чого є підстави для її скасування. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Відтак колегія суддів вважає за доцільне змінити рішення суду першої інстанції шляхом доповнення його резолютивної частини абзацом такого змісту: «Справу про адміністративне правопорушення - закрити». Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України). Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби задовольнити частково. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2020 року у справі № 161/19210/18 змінити в резолютивній частині шляхом доповнення абзацом такого змісту: «Справу про адміністративне правопорушення - закрити». В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга Р. М. Шавель Повний текст постанови складено у строк встановлений частиною 3 статті 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 26 березня 2021 року у зв`язку із тим що суддя Шавель Р.М. з 04 березня 2021 року по 25 березня 2021 року був відсутній у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.