Постанова Київський апеляційний суд № 2-471/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2-471/12 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3013/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Мостової Г.І., Рейнарт І.М., за участю секретаря судового засідання Верес Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Наталі Олегівни на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року у складі судді Соколова О.М., у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Наталі Олегівни про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , стягувач: публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк»,- В С Т А Н О В И В : У жовтні 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Уманець Н.О. звернулась у суд із поданням, в якому просить постановити ухвалу про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, з необхідністю виконання рішення суду та для проведення опису та арешту квартири АДРЕСА_1 . Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Уманець Н.О. знаходиться виконавче провадження № 62898292 з виконання виконавчого листа №2-471/12, виданого 17.02.2014 року Печерським районним судом м. Києва, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 95 від 29.05.2007 року, в сумі 13 412 856 грн. 36 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить боржниці ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною продажу предмета іпотеки визначеною суб`єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження. Постановами приватного виконавця від 27.08.2020 року відкрито виконавче провадження № 62898292 та накладено арешт на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , відповідний запис внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження 37913216. 18.09.2020 року, 25.09.2020 року та 29.09.2020 року виходами за адресою: АДРЕСА_1 , з метою проведенням опису та арешту майна боржника, на неодноразові стуки та дзвінки, двері ніхто не відчинив, доступу до квартири надано не було, про що складено відповідні акти. Зазначено, що заборгованість станом на 30.09.2020 року боржником не погашена та становить 14754 711 грн., що складається з: 13 412 856 грн. 36 коп. - основного боргу, 13 412 856 грн. 63 коп. - основної винагороди приватного виконавця, та 569 грн. - витрат виконавчого провадження. Враховуючи зазначене, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Уманець Н.О. просила задовольнити подання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 . Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Н.О. про примусове проникнення до житла боржника відмовлено. В апеляційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Уманець Н.О. посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги подання. Так, приватний виконавець не погоджується з висновками суду, що останнім не надано доказів про вжиття будь-яких інших заходів щодо виконання рішення суду, акти складено з порушенням інструкції з організації примусового виконання рішень та те, що надання дозволу на примусове проникнення до житла, є передчасним та таким, яке може нести негативні правові та інші наслідки для третіх осіб у тому числі боржника, так як законом охороняються права та інтереси громадян України. Вказані висновки є не обґрунтованими, а позиція суду щодо незадоволення такого подання свідчить про негативне ставлення суду до системи примусового виконання рішень та зокрема до інституту приватних виконавців, що в свою чергу формує негативну практику в системі примусового виконання, а також усвідомлення боржниками того факту, що вони можуть роками, а часом і десятиліттями ухилятись від сплати боргів та не виконувати рішення судів, такі прецеденти можуть призвести до руйнування мети системи примусового виконання як в країні так і за її межами. В судове засідання боржник та стягувач не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку (а.с. 145), у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у їх відсутність, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Заслухавши приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Н.О., яка просила апеляційну скаргу задовольнити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як убачається з матеріалів справи на виконанні у приватного виконавця Уманець Н.О. перебувають матеріали виконавчого провадження № 62898292 з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва № 2-471/12 від 17.02.2014 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 95 від 29.05.2007 року в сумі 13 412 856 грн 36 коп.., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 6-36). 27.08.2020 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 62898292 (а.с. 10-11) та направлено сторонам до відома. Боржник особисто отримала вказану постанову 01.09.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 12). Постановою приватного виконавця від 27.08.2020 року накладено арешт на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 14-15), відповідний запис внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 37913216 (а.с. 16-22). На вимогу приватного виконавця Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією надано лист від 01.09.2020 року про те, що боржник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23-26). 18.09.2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 з метою проведення опису та арешту майна боржника, проте на неодноразові стуки та дзвінки, двері ніхто не відчинив, доступу до квартири надано не було, про що складено відповідний акт (а.с.27). 21.09.2020 року приватним виконавцем направлено вимогу боржнику, якою зобов`язано бути присутньою під час проведення виконавчих дій щодо опису та арешту квартири АДРЕСА_1 , а також зобов`язано надати приватному виконавцю безперешкодний доступ до вказаної квартири 25.09.2020 року об 10 год. (а.с. 28-29). 25.09.2020 року виходом приватного виконавця з метою проведення опису та арешту майна боржника, на неодноразові стуки та дзвінки, двері ніхто не відчинив, доступу до квартири надано не було, про що складено відповідний акт, вимогу приватного виконавця боржником не виконано, додатково було залишено вимогу якою зобов`язано божника надати доступ до квартири 29.09.2020 року об 13:30 год. (а.с. 32). 29.09.2020 року виходом до вказаної вище квартири з метою проведення опису та арешту майна боржника, на неодноразові стуки та дзвінки, двері ніхто не відчинив, доступу до квартири надано не було, про що складено відповідний акт, вимогу приватного виконавця боржником не виконано (а.с. 33). Приватний виконавець зазначає, що на станом на 30.09.2020 року боржником не погашено заборгованість та яка складає 14 754 711 грн , що складається з 13 412 856 грн 36 коп. основного боргу, 1 341 285 грн 63 коп. основної винагороди приватного виконавця та 569 грн. витрат виконавчого провадження. В судовому засіданні 18.11.2020 року приватним виконавцем було надано суду для доручення до матеріалів справи лист направлений на адресу приватного виконавця Подольською О.Ю., у якому вона зазначає, що 30.09.2020 року нею було отримано вимогу б/н від 25.09.2020 року про надання безперешкодного доступу до її квартири з якою ознайомилась та заперечує проти опису та арешту квартири АДРЕСА_1 , оскільки метою зазначених дій є оцінка квартири для проведення аукціону з її реалізації, за результатами якого, вона та особи у тому числі неповнолітні, які зареєстровані у вказаній квартирі, з високою вірогідністю, будуть позбавлені права на користування квартирою, яка є єдиним житлом, що є недопустимим. У вказаному листі також повідомила, що погоджується розглянути варіант реалізації квартири за умов попереднього надання пропозицій щодо рівноцінного житла (а.с. 51). Відмовляючи в задоволенні подання, районний суд виходив з того, що відсутні законні підстави для надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, оскільки приватним виконавцем станом на час звернення з вказаним поданням не надано суду доказів, що нею вжито будь-яких інших заходів щодо виконання рішення суду, зокрема, довідок наявності чи відсутності грошових коштів у боржника в інших установах банку, цінних паперів, транспортних засобів. А також надання такого дозволу є передчасним та таким, яке може нести негативні правові та інші наслідки для третіх осіб в тому числі боржника, так як законом охороняються права та інтереси громадян України. Між тим, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду. За правилами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, виконавець має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб. Відповідно до положень ч. 1 ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду(пункт 4 частина третя статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з частиною восьмою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав. Отже, приватний виконавець зобов`язаний вживати всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішення суду. Статтею 28 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі, що і було вчинено приватним виконавцем. Матеріали справи свідчать, що на адресу боржника, вказану у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , було надіслано копію постанови від 27.08.2020 року про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 6289292 рекомендованим поштовим відправленням, яке повернулось з відміткою про його отримання (а.с. 12). Надалі виконавцем було встановлено факт приналежності житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , боржнику на праві власності, про що свідчить інформаційна лист Печерської районної в місті Києві державною адміністрацією № 105/01-4858/1 від 01.09.2020 року (а.с. 25). В результаті встановлення вищезазначених фактів, приватним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника. Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, 18.09.2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 з метою проведення опису та арешту майна боржника, проте на неодноразові стуки та дзвінки, двері ніхто не відчинив, доступу до квартири надано не було, про що складено відповідний акт (а.с.27). Також вбачається, що 21.09.2020 року приватним виконавцем направлено вимогу боржнику, якою зобов`язано бути присутньою під час проведення виконавчих дій щодо опису та арешту квартири АДРЕСА_1 , а також зобов`язано надати приватному виконавцю безперешкодний доступ до вказаної квартири 25.09.2020 року об 10 год. (а.с. 28-29). 25.09.2020 року виходом приватного виконавця з метою проведення опису та арешту майна боржника, на неодноразові стуки та дзвінки, двері ніхто не відчинив, доступу до квартири надано не було, про що складено відповідний акт, вимогу приватного виконавця боржником не виконано, додатково було залишено вимогу якою зобов`язано божника надати доступ до квартири 29.09.2020 року об 13:30 год. (а.с. 32). Після чого, 29.09.2020 року виходом до вказаної вище квартири з метою проведення опису та арешту майна боржника, на неодноразові стуки та дзвінки, двері ніхто не відчинив, доступу до квартири надано не було, про що складено відповідний акт, вимогу приватного виконавця боржником не виконано (а.с. 33). Отже, про дату та час проведення виконавчих дій боржниця була належним чином повідомлена, однак приймати участі в заходах примусового виконання рішення, умисно ухиляється, доступу до квартири не надає. Убачається, що в судовому засіданні 18.11.2020 року приватним виконавцем було долучено до матеріалів справи лист направлений ОСОБА_1 , на адресу приватного виконавця у якому боржник зазначає, що 30.09.2020 року нею було отримано вимогу б/н від 25.09.2020 року про надання безперешкодного доступу до її квартири з якою ознайомилась та заперечує проти опису та арешту квартири АДРЕСА_1 , оскільки метою зазначених дій є оцінка квартири для проведення аукціону з її реалізації, за результатами якого, вона та особи у тому числі неповнолітні, які зареєстровані у вказаній квартирі, з високою вірогідністю, будуть позбавлені права на користування квартирою, яка є єдиним житлом, що є недопустимим. У вказаному листі також повідомила, що погоджується розглянути варіант реалізації квартири за умов попереднього надання пропозицій щодо рівноцінного житла (а.с. 51). Отже, відповідно зо змісту листа, ОСОБА_1 володіє інформацією про наявність відкритого виконавчого провадження та необхідність його виконання в примусовому порядку, проте не сприяє виконанню судового рішення, чинить перешкоди. Відповідно до справи, отримала боржник 07.09.2020року й копію постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій відображено ідентифікатор доступу до виконавчого провадження 62898292 та надає можливість ОСОБА_1 ознайомлення з діями, які вчиняються приватним виконавцем, у онлайн-режимі, не ознайомлюючись з матеріалами виконавчого провадження на паперовому носії (а.с.10-13). Зазначені обставини мають істотне значення для вирішення подання приватного виконавця, проте залишилися поза увагою районного суду та належної оцінки у судовому рішенні. Окрім цього, не враховано судом і тривалість перебування виконавчого листа з примусового виконання судового рішення, який видано 17.02.2014року та суми заборгованості за кредитним договором (а.с.10). Відповідно до ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 5) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Частиною 8 вказаної норми закону встановлено, що особи, які беруть участь виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі вчинення виконавчих дій. Встановлено, що боржник не виконує рішення Печерського районного суду м. Києва, що суперечить нормам ст. 129-1 Конституції України, якою визначено, що рішення суду є обов`язковим до виконання, повністю ігнорує та уникає вчинення виконавчих дій щодо виконання зазначеного рішення. Матеріалами справи доведено, що всупереч ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник не допускає в установленому законом порядку приватного виконавця до вказаного житла, що належить йому на праві власності, для проведення виконавчих дій. Отже, ОСОБА_1 судові рішення про стягнення заборгованості на загальну суму 13 412 856 грн. 63 коп. у добровільному порядку не виконує, чинить перешкоди і в їх примусовому виконанні. Матеріалами справи підтверджено факт тривалого умисного невиконання рішення суду та відсутність у приватного виконавця можливості вчиняти інші виконавчі дії. Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції. Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. За таких обставин, колегія суддів вважає помилковими висновки районного суду про відсутність підстав до задоволення подання приватного виконавця. Відповідно до справи, приватний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення Печерського районного суду м. Києва року без примусового проникнення до житла. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права. Отже, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду першої інстанції й постановлення по справі нового судового рішення про задоволення подання приватного виконавця та надання дозволу приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Уманець Наталі Олегівні примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , у зв`язку з необхідністю виконання рішення суду та для проведення опису та арешту квартири АДРЕСА_1 . Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Наталі Олегівни задовольнити. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року скасувати. Постановити по справі нове судове рішення, яким подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Наталі Олегівни задовольнити. Дозволити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Уманець Наталі Олегівні примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , у зв`язку з необхідністю виконання рішення суду та для проведення опису та арешту квартири АДРЕСА_1 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 березня 2021 року. Суддя-доповідач: Судді: