Постанова 4857 № 260/2337/20
від 25.03.2021 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/2337/20 пров. № А/857/356/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Іщук Л. П., Шевчук С. М.; розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 260/2337/20 (головуючий суддя Дору Ю. Ю., м. Ужгород, повне судове рішення складено 18 листопада 2020 року) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень - рішень,- ВСТАНОВИВ: 26 червня 2020 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Закарпатській області від 24.02.2020 №0001080505 про застосування штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в розмірі 17000 грн. та від 24.02.2020 №0001090505 про застосування штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 1 грн. В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, щооскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними, адже посадові особи податкового органу під час проведення перевірки підприємницької діяльності ОСОБА_1 здійснили ряд порушень, а саме: в день закінчення перевірки не склали акт та не ознайомилиз ним позивачку, не врахували пояснення позивача по справі та надані в ході проведення перевірки оригінали документів, не долучили до акту перевірки фотодокази, на які посилались в акті перевірки під час проведення такої, непред`явили службові посвідчення та документи, що дають право на проведення перевірки. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16листопада 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 24.02.2020 №0001080505 про застосування штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в розмірі 17000 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 24.02.2020 №0001090505 про застосування штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 1 грн. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Закарпатській області подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що відповідно до рахунку № НОМЕР_1 в ресторані «Елізіум» здійснено реалізацію 25 грам коньяку «Болград» за ціною 17,50 грн, однак сума даної реалізації не відображена ні в Z-звіті, ні в X-звіті. Щодо знаходження в приміщенні ресторану пляшки коняку «Athenos» без марки акцизного податку, то вказаний факт визнано позивачем в позовній заяві та у запереченні на відзив, а отже штрафна позивача накладено законно та обґрунтовано. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанціїзалишити без змін з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень №182/05-05 та №182/05-05 від 27.01.2020 у період з 08.01.2020 року 06.02.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Закарпатській область проведено фактичну перевірку господарської одиниці ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт №000255 від 06.02.2020 року. Згідно вказаного акту перевірки посадовими особами контролюючого органу зафіксовано факт непроведення розрахункової операції через РРО та не видання відповідного розрахункового документу під час реалізації підакцизних товарів; факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, а саме: в ресторані «Елізіум» в холодильній вітрині виявлено одну пляшку коньяку «Athenos», об`ємом 0,7 л., міцністю 38% без марки акцизного податку. На підставі акту перевірки №000255 від 06.02.2020 Головним управління ДПС у Закарпатській області винесено податкове повідомлення-рішеннявід 24.02.2020 №0001080505 про застосування до власника ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в розмірі 17000 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 №0001090505 про застосування штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 1 грн. Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначеноЗаконом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР). Згідно з частиною четвертою статті 11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством. Підпунктом 14.1.107 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Отже марками відповідного зразка є марки, які відповідають сумі акцизного податку на дату розливу продукції. Приписами підпункту 226.1 статті 226 ПК України передбачено, що в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. У відповідності до пункту 226.2 статті 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. За змістом пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Як зазначено в пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (далі - Положення № 1251), вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Згідно з пунктом 226.11 статті 226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються. Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (абзац 15 частини другої статті 17 Закону № 481/95). Зміст вказаної норми свідчить, що законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. При цьому згідно із наведеними вище положеннями законодавства немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не було сплачено або було сплачено не в належному розмірі (на момент розливу) акцизний податок, алкогольні напої з підробленими марками акцизного податку або марковані з відхиленням від визначених законом вимог. Метою застосування вищевказаних штрафів є відповідальність за ухилення від сплати акцизного податку. Встановлено, що Головне управління ДПС в Закарпатській області застосувало до ОСОБА_1 фінансові санкції на підставі абзацу 15 частини другої статі 17 Закону № 481/95 за зберігання алкогольного напою без марок акцизного податку. Також встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що підтверджують факт зберігання позивачкою алкогольного напою без марок акцизного податку. Колегія суддів звертає увагу, що в пункті 4.5 акту перевірки №000255 від 06.02.2020 зазначено про долучення до акту фотокопій на 7 сторінках, однак дані фотокопії в матеріалах справи відсутні. Також в даному пункті акту перевірки зазначено про долучення до акту в якості доказу письмових пояснень ОСОБА_2 , однак дані пояснення не підписані, а отже не можуть вважатись належним та допустимим доказом. Крім того, згідно п. 80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки. Колегія суддів апеляційного суду зазначає про відсутність в матеріалах справи копії наказу про проведення перевірки підприємницької діяльності ОСОБА_1 чи доказів вручення їй/її працівникам копії такого наказу, що є порушенням п.80.2 ст.80 ПК України. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Закарпатській області від 24лютого 2020 року № 0001080505 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Що стосується правомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Закарпатській області від 24лютого 2020 року № 0001090505, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пунктів 1-2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); Пунктом 1 ст.17 вказаного Закону передбачено, що у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції. Під час контрольної розрахункової операції до оплати особам, які проводили перевірку, надано рахунок №2784 на загальну суму 61,50 грн. Вказаний рахунок сформовано 28.01.2020 о 13 год. 59 хв., однак відповідно до копії чеку 50 грам коньяку «Болград» реалізовано 28.01.2020 о 15 год. 08 хв. З наведеної різниці в часі проведення операції посадовими особами податкового органу зроблено висновок про непроведення розрахункової операції через РРО та невидачу розрахункового документу під час реалізації коньяку «Болград». З матеріалів справи вбачається, що о 15 год. 08 хв працівником ОСОБА_1 було зроблено РРО-звіт із зазначенням про продаж 50 грам коньяку «Болград 5 зір.» за ціною 35 грн. із номером DI=00000799 (а.с.12). Крім того,операцію з продажу 50 грам коньяку «Болград 5 зір.» належно відображено у фіскальному чеку від 28.012020, що спростовує доводи податкового органу про непроведення розрахункової операції через РРО та невидачу розрахункового документу під час реалізації коньяку «Болград» (а.с. 108). Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 24.02.2020 №0001090505 є протиправним і вірно скасоване судом першої інстанції. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених вище правових норм, колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 260/2337/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя С. П. Нос судді Л. П. Іщук С. М. Шевчук