Постанова 4856 № 560/163/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/163/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 24 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м. Хмельницький) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом громадської організації "Об`єднання осіб з інвалідністю, учасників бойових дій та ветеранів "Рівні права" до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов, В С Т А Н О В И В : В січні 2021 року Громадська організація "Об`єднання осіб з інвалідністю, учасників бойових дій та ветеранів "Рівні права", звернулась до суду з позовом до першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якому просила: - визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бухтоярова А. М. від 24.11.2020 ВП №63549258 про накладення штрафу в розмірі 5 100 гривень за невиконання рішення суду; - визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бухтоярова Анатолія Миколайовича від 14.12.2020 ВП №63549258 про накладення штрафу в розмірі 10 200 гривень за повторне невиконання рішення суду; - стягнути з першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь Громадської організації "Об`єднання осіб з інвалідністю, учасників бойових дій та ветеранів "Рівні права" судові витрати. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бухтоярова А.М. від 24.11.2020 ВП №63549258 та від 14.12.2020 ВП №63549258. Стягнуто на користь Громадської організації "Об`єднання осіб з інвалідністю, учасників бойових дій та ветеранів "Рівні права" судові витрати в розмірі 4204 грн. за рахунок бюджетних асигнувань першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що хвороба керівника громадської організації "Об`єднання осіб з інвалідністю, учасників бойових дій та ветеранів "Рівні права" є підставою для невиконання рішення суду та є поважною причиною щодо скасування постанов про накладення штрафу. Апелянт вказує, що поважними причинами невиконання рішення суду відповідно до чинного законодавства, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Враховуючи вказане, апелянт зазначив про правомірність прийняття постанов про накладення штрафів від 24.11.2020 та 14.12.2020, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову. До початку судового засідання від сторін надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження. Судова колегія, враховуючи достатність наявних в матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та той факт, що явка сторін не визнавалась судом обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за відсутності сторін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, до Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на примусове виконання пред`явлено наказ Господарського суду Хмельницької області №924/1036/19 від 28.10.2020: "Зобов`язати Громадську організацію "Об`єднання осіб з інвалідністю, учасників бойових дій та ветеранів "Рівні права" усунути перешкоди в користуванні адміністративним будинком загальною площею 696,9 квадратних метрів, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 6810100000:06:003:0093 для Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Луч", шляхом забезпечення безперешкодного доступу". Державним виконавцем Бухтояровим А.М. 09.11.2020 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63549258 та направлено боржнику за вих №103930. Державним виконавцем Бухтояровим А.М. 23.11.2020 проведено перевірку виконання рішення боржником - Громадською організацією "Об`єднання осіб з інвалідністю, учасників бойових дій та ветеранів "Рівні права", встановлено, що рішення суду не виконано, про що складено акт державного виконавця від 23.11.2020. 23.11.2020 до державного виконавця Бухтоярова А.М. з заявою звернувся представник боржника (згідно ордеру), щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання копій постанов. 24.11.2020 головним державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Громадську організацію "Об`єднання осіб з інвалідністю, учасників бойових дій та ветеранів "Рівні права" в якій зазначена вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Постанову про накладення штрафу за вих №107915 24.11.2020 направлено боржнику. 26.11.2020 відповідачем засобами поштового зв`язку від керівника боржника отримано заяву від 24.11.2020 про відкладення виконавчих дій у зв`язку з хворобою керівника підприємства боржника на підставі ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження". Будь-якого реагування на вказану заяву зі сторони державного виконавця не встановлено. 11.12.2020 державним виконавцем повторно проведено перевірку виконання рішення суду боржником та встановлено, що рішення суду не виконано, приміщення визначені рішенням суду не звільнені, про що складено акт державного виконавця від 11.12.2020. На підставі ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" 14.12.2020 державним виконавцем надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. 15.12.2020 відповідачем засобами поштового зв`язку від керівника боржника отримано заяву від 11.12.2020 про відкладення виконавчих дій у зв`язку з хворобою керівника підприємства боржника на підставі ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження". 14.12.2020 головним державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Громадську організацію "Об`єднання осіб з інвалідністю, учасників бойових дій та ветеранів "Рівні права" за повторне невиконання рішення суду, в якій зазначена вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. 24.12.2020 до державного виконавця звернулись сторони та повідомили, що рішення суду виконано 23.12.2020 о 19:25, про що сторони склали акт. Державним виконавцем Бухтояровим А.М. 24.12.2020 складено акт про виконання рішення суду. Позивач, не погоджуючись з постановами державного виконавця про накладення штрафу від 24.11.2020 та від 14.12.2020, звернувся з адміністративним позовом до суду. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи позивачем доведено поважність причин невиконання рішення суду у строк, визначений чинним законодавством, у зв`язку з чим вказані обставини є підставою для задоволення адміністративного позову та скасування оскаржуваних постанов. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Згідно з вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VІІІ). Відповідно до ст. 1 Закону № № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII). Згідно ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VІІІ встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом. Згідно п.1 ч.3, абз.1 ч.4 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). В свою чергу, частинами 1, 2, 3 статті 63 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого ч. 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Статтею 75 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Правовий аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Тобто, враховуючи вказане, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника у порядку та розмірі визначеному Законом №1404- VIII. При цьому, статтею 32 Закону № 1404-VІІІ визначено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову. Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII . Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Повторним невиконанням судового рішення в розумінні ст. 64-1 Закону №1404-VІІІ є встановлений відповідним актом факт кожного наступного невиконання боржником судового рішення після складення акту про невиконання такого рішення вперше та винесення відповідної постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 року у справі №640/11079/19. Як вбачається з матеріалів справи, відносно позивача головним державним виконавцем першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) прийнято постанову від 24.11.2020 за невиконання рішення суду та постанову від 14.12.2020 про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду. Вказані постанови були прийняті на підставі актів державного виконавця від 23.11.2020 та від 11.12.2020 відповідно. При цьому, судом встановлено, що 24.11.2020 та 11.12.2020 головою правління громадська організація "Об`єднання осіб з інвалідністю, учасників бойових дій та ветеранів "Рівні права" ОСОБА_1 подавались заяви про відкладення вчинення виконавчих дій строком на 10 робочих днів, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, що підтверджується відповідними документами. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази належного реагування головним державним виконавцем на подані заяви про відкладення виконавчих дій з поважних причин, що прямо передбачено ст. 32 Закону № 1404-VІІІ. До того ж, зі змісту оскаржуваних постанов вбачається відсутність вмотивованого обгрунтування державним виконавцем факту визнання причин не виконання рішення суду неповажними. Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №1918 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в реабілітаційному відділенні ХОГВВ з 30.10.2020 по 16.11.2020. Також, у період з 24.11.2020 по 30.11.2020 та з 01.12.2020 по 19.12.2020 керівник позивача ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності, копії яких містяться в матеріалах справи. При цьому, судом першої інстанції правомірно враховано, що боржником у виконавчому провадженні є громадська організація "Об`єднання осіб з інвалідністю, учасників бойових дій та ветеранів "Рівні права", яка має статус юридичної особи. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником юридичної особи - позивача та особою, що має право вчиняти дії від імені юридичної особи є ОСОБА_1 . Інших осіб, що мають право вчиняти дії від імені юридичної особи позивача відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містять. Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що позивачем доведено наявність поважних причин, які не залежали від його власного волевиявлення та які унеможливили виконання рішення у строк, визначений чинним законодавством. Таким чином, враховуючи положення ст. 32 Закону №1404-VIII, а також подані керівником позивача заяви про відкладення виконавчих дій та докази його перебування на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що з урахуванням обов`язку державного виконавця щодо здійснення перевірки виконання боржником рішення суду, а також причин поважності його невиконання, відповідач при прийнятті постанов про накладення штрафу неправомірно не врахував надані керівником позивача медичні документи, які свідчили про неможливість вчасного виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 28.10.2020 №924/1036/19 та дійшов помилкового висновку про відсутність поважних причин для невиконання рішення суду боржником. Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, надаючи оцінку встановленим обставинам, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем не доведена помилковість висновків суду першої інстанції, як не доведена і правомірність та обґрунтованість власних дій та рішень, у зв`язку з чим, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м. Хмельницький) залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 4 ст.272, 328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 24 березня 2021 року. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.