Постанова 4855 № 753/18865/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 753/18865/20 Суддя (судді) першої інстанції: Коренюк А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - адвоката Чабаненко А.Л. на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Мазур Ольги Анатоліївни про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2020 року, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 через уповноваженого представника - адвоката Чабаненко А.Л. звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольги Анатоліївни, в якому просить: - скасувати постанову Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про накладення адміністративного стягнення №8/04-36-07-18 від 28.10.2020 року; - справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (позивач та його представник повторно (втретє) не з`явилися в судове засідання). Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем через уповноваженого представника - адвоката Чабаненко А.Л. подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 03 лютого 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що стороною позивача вжито усіх можливих заходів для сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню обставин у справі, дотримано обов`язку добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно дотримуватися процесуальних обов`язків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України. Зокрема, до суду направлялися заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 06.01.2021 року, а також про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням позивача поза межами України з додаванням підтверджуючих документів (авіаційних квитків). Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на поважність причин неможливості прибуття позивача в судові засідання, а вирішуючи питання про неможливість проведення судового засіданні у режимі відеоконференції, зазначив, що приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5-а не обладнано системою відеоконференцзв`язку. Водночас, позивач та її представник вважають, що судом першої інстанції поверхово розглянуто можливість проведення відеоконференції, а також необґрунтовано залишено позов без розгляду, без урахування поважних причин неявки позивача в судові засідання. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі №753/18865/20, призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 березня 2021 року. Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, сторони та їхні уповноважені представники в судове засідання 24..03.2021 року не з`явилися, що не перешкоджає розглядові апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, з наступних підстав. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Колегією суддів встановлено, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15.12.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Мазур Ольги Анатоліївни про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2020 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку адміністративного судочинства, призначено справу до розгляду в судовому засіданні у приміщенні суду на 14.01.2021 року о 12:00. Користуючись правом, передбаченим частиною четвертою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України представником позивача направлено на адресу суду заяву від 06.01.2021 року про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, у якій просила надати можливість участі у призначеному засіданні в системі відеоконференцзв`язку EASYCON, проте у задоволенні заяви судом відмовлено, зазначено що в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця,5-А, зал №118, у якому проводиться розгляд справ даним складом суду, не обладнано системою відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим технічні можливості не дозволяють провести судове засідання у такому режимі. У цій частині колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції поверхово досліджено питання щодо забезпечення можливості участі позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки в ухвалі від 11 січня 2021 року зазначено лише, що системою відеоконференцзв`язку не обладнано зал судових засідань №118, в якому суддя розглядає справи. При цьому чи розглядалася судом першої інстанції можливість розгляду справи із застосуванням відеоконференції в інших залах суду, або в інших приміщеннях Дарницького районного суду міста Києва, в ухвалі не зазначено. Водночас, відповідно до частин першої, другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно - телекомунікаційну систему. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом (ч.6 ст. 195 КАС України). Отже, право, передбачене частиною четвертою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу не забезпечено, питання можливості проведення судового засідання із застосуванням системи відеоконференцзв`язку судом першої інстанції належно не досліджено. Надалі, оскільки судом першої інстанції відмовлено позивачу у задоволенні заяви від 06.01.2021 року, уповноваженим представником направлено на електронну адресу суду заяву про відкладення розгляду справи від 13.01.2021 року з причини неможливості прибуття позивача у зазначену дату до суду. Також, представник позивача у період часу з 26.01. по 06.02.2021 року включно знаходилася поза межами країни та не мала можливості прибути до Дарницького районного суду міста Києва, у зв`язку з чим направила на адресу суду заяву від 25.01.2021 року про відкладення розгляду справи, до якої додала скан-копії авіаквитків. Судове засідання перенесено судом на 03.02.2021 року, тобто на дату, коли представник позивача все ще знаходилася поза межами України, що вбачалося з доданих скан-копій авіаквитків, у зв`язку з чим позивач направила до суду чергову заяву від 01.02.2021 року про відкладення розгляду справи. Проте, ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року, як вже зазначалося вище, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції вказав, що у призначені судові засідання, які відбулися 14 січня, 26 січня, 03 лютого 2021 року, позивач повторно (втретє) не з`явився, та звернув увагу, що позивач має представника, проте ані позивач, ні його представник в судове засідання повторно (втретє поспіль) не заявилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотними повідомленнями рекомендованих листів, вручених під особистий підпис, а також поданими заявами, відтак суд першої інстанції оцінив таку процесуальну поведінку, як зловживання правом. Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується та зазначає, що наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Наведена норма кореспондується з положеннями пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено що позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду з указаних підстав, суди мають враховувати, що застосування наведених норм передбачає наявність таких обов`язкових умов: позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів. Разом з тим, судом не взято до уваги обставини повідомлення позивачем про поважність причин неможливості прибуття до суду у призначені дати з додаванням належних доказів (скан-копій авіаквитків). Наведені позивачем причини не вказують на наявність обставин зловживання процесуальними правами, або про відсутність зацікавленості у розгляді справи, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є помилковим, оскільки матеріали справи свідчать, що неявка позивача в судові засідання обґрунтована поважними причинами. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.04.2010 року у справі «Меньшакова проти України» зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке згідно з практикою Суду включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом (рішення у справі «Куртіч проти Хорватії). Отже, вищенаведених обставин судом першої інстанції не враховано, не оцінено належним чином, у зв`язку з чим допущено порушення норм процесуального права шляхом винесення ухвали від 03 лютого 2021 року про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду. Відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Ураховуючи, що доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції від 03 лютого 2021 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 243, 244, 250, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача - адвоката Чабаненко А.Л задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року у справі №753/18865/20 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина Судді Л.О. Костюк О.Є. Пилипенко