Постанова 4851 № 520/14874/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2021 р.Справа № 520/14874/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Єгупенко В.В.) від 16.12.2020 року по справі № 520/14874/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і карток відмови, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Велотрейд, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від №UA807000/2020/002231/2 від 19.10.2020 року; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA807170/2020/01168 від 16.10.2020 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/002284/2 від 22.10.2020 року; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA807170/2020/01203 від 22.10.2020 року. В обґрунтування позовних вимог вказує, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) позивачем було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством.Проте, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, згідно з якими, основний метод визначення митної вартості товару не застосовується, а митна вартість ввезеного товарувизначена з використанням резервного методу- другорядного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України. Підставою коригування митної вартості відповідачем вказано, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також не надано на вимогу митного органу додаткових документів. Оскільки рішенням відповідача митна вартість була скоригована, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення повідомлено про відмову у митному оформленні автомобіля.На думку позивача, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, контролюючий орган діяв з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки надані на митне оформлення документи не містять жодних розбіжностей та в повному обсязі підтверджують ціну товару, визначену контрактом. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці ДМС України № UA 807000/2020/002231/2 від 19.10.2020 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці ДМС України №UA807170/2020/01168 від 16.10.2020 року. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці ДМС України № UA 807000/2020/002284/2 від 22.10.2020 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці ДМС України №UA807170/2020/01203 від 22.10.2020 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 8408 грн. Відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, а також невірно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права. Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про їх обґрунтованість. Зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень, слугував встановлений митним органом, за наслідками проведеного контролю заявленої позивачем митної вартості товару, факт невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару встановленим умовам, оскільки використані декларантом відомості не підтверджують в повному обсязі числові значення складової митної вартості, а саме, містять розбіжності. Вказані обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до положень частини 1 статі 54 МК України та обумовлювали необхідність письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Оскільки додаткових документів не було надано, це було підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови контролюючого органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Додатково зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію про митне оформлення подібних товарів. Представник позивача надав до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що між ТОВ Велотрейд та TIANJIN TIGERBIKE CO., LTD, Китай, укладено зовнішньоекономічну угоду Договір поставки №04/05-2020 від 04.05.2020 року. З метою митного оформлення придбаних товарів, уповноваженою особою ТОВ Велотрейд 16.10.2020 року подано до митного поста ВМО Центральний Слобожанської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA807170/2020/054146на товар: Частини велосипедів: рами велосипедні окрашені, без колес, без навісних пристроїв, без керма, без передньої вилки, без гальмівної системи, без кривошипно-шатунного механізму, з вкрученими крепіжними елементами, з сталі: FRA-F33:-100шт. FRA- F30:-100шт. FRA-F22:-100шт.FRA-F35:-100шт.FRA-F55:-100шт. FRAF56:-100iht. FRA-I00:-96шт. FRA-H99:-200шт. FRA-110:- 192шт. FRA-113:- 100шт. FRA-I25:-100шт. FRA-I31 :-96шт.FRA-F19:-200mT.FRA-F25:-100шт. FRA-F30:-100шт. FRA-F22:100шт.FRA-F13:-100шт. FRA-F38:-100.FRA-F41:-100шт. FRA-F43:-100шт. FRA-F46:-100шт. FRA-F48:96nrr. FRA-F53:- 100шт. FRA-F52:-100шт. з нанесеним надписом "Discovery". Виробник: "TIANJINTIGERBIKE CO., LTD" Торговельна марка: нема даних Країна виробника CN.Митна вартість товарів обчислена за основним методом - за ціною договору. На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом подано: за кодом d0271 - пакувальний лист №HY-CK-202065 PL від 10.08.2020; за кодом 0380 - рахунок-фактура (інвойс) (Commercialinvoice) №HY- СК-202065 від 10.08.2020; за кодом 0380 - рахунок-фактура (інвойс) (Commercialinvoice) №HY- СК-202066 від 10.08.2020; за кодом d0705 - коносамент (Billoflading) №TPL202008089B від 15.08.2020; за кодом 0862 - декларація про походження товару (DECLARATION OF ORIGIN) №HY-CK-202065 від 10.08.2020; за кодом 0862 - декларація про походження товару (DECLARATION OF ORIGIN) №HY-CK-202066 від 10.08.2020; за кодом d2721 - залізнична накладна для внутрішнього сполучення №41929241 від 14.10.2020; за кодом 03004- рахунок-фактурапронаданнятранспортно-експедиційнихпослугвід виконавця договору(контракту)протранспортно-експедиційні послуги №3950 від 02.10.2020; закодом03004- рахунок-фактура пронадання транспортно-експедиційнихпослугвідвиконавцядоговору(контракту)про транспортно-експедиційні послуги №3951 від 02.10.2020;за кодом d3007- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №0210-2 від 02.10.2020;за кодом d3007- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 0210-3 від 02.10.2020; закодом 3016-висновокпровартісніхарактеристики товару, підготовленийспеціалізованою експертною організацією від 08.10.2020 №08/10/2020/03;за кодом3016-висновок про вартісні характеристики товару,підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 08.10.2020 №08/10/2020/04; за кодом 3022 - некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість від 14.09.2020 серт.ССРІТ №201200А0/005108; за кодом3022 - некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість від 14.09.2020 серт. за кодомd4104 зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого виробник товарів, декларуються, подання якого для митного оформлення супроводжується 04/05 2020 від 04.05.2020; за кодом d4207 - договір про надання послуг митного брокера №22 від 25.07.2017; за кодом 4301 договір про перевезення №204018-119 04.01.2018; за кодом d9000 інші некласифіковані документи- тех опис від 16.10.2020; за кодом d9610 - копія митної декларації країни відправлення №021720200000249361 від 10.08.2020. Відповідачемприйнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/002231/2 від 19.10.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807171/2020/01168 від 16.10.2020 року. 19.10.2020 року у зв`язку із коригуванням даних в митній декларації, позивачем була складена нова митна декларація № UA807170/2020/054518, відповідно до якої товари були випущені у вільний обіг. 22.10.2020 року позивачем до митного органу було подану митну декларацію №UA807170/2020/055575 разом з документами на підтвердження митної вартості товару. Слобожанською митницею Держмитслужби 22.10.2020 року прийнято рішення №UA807000/2020/002284/2та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/01203. Як встановлено під час розгляду справи, юридичною підставою для прийняття оскаржених рішень контролюючий орган посилається на положення ст.ст. 54-64 МК України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про непідтвердження платником податків підстав для застосування основного методу визначення митної вартості товару та наявність в розпорядженні митного органу цінової інформації про інший (вищий) рівень цін на товар, що імпортувався. Не погоджуючись із правомірністю рішень про коригування митної вартості товарівта карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що надані позивачемпри митному оформленні документи в повному обсязі підтверджують визначену декларантом ціну товару за основним методом, а тому висновок відповідача про наявність підстав для визначення митної вартості за другорядним (резервним) методомє недоведеним, а оскаржувані рішення протиправними. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування. Відповідно ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. В силу приписів ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України). В свою чергу, відповідно до положень ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України). Згідно із вимогами ч.ч. 4,5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положеньчастини десятоїцієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. У відповідності до положень частин 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. З аналізу вказаних положень Кодексу вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. В свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);в) не впливають значною мірою на вартість товару;2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положеньчастини десятоїцієї статті;4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені упункті 2 частини першої статті 57цього Кодексу. Згідно ч.ч. 4-6 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно дочастини сьомоїстатті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9цього Кодексу;4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України. Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. Окрім того, відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу. Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаютьсядокладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.02.2019 року по справі №810/5436/15. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Як зазначено відповідачем, за результатом аналізу та співставлення вказаних документів встановлено, шо задекларований рівень митної вартості товару нижчим, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями Держмитслужби раніше. Подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, специфікація, платіжне доручення щодо оплати попередніх партій висновок, сертифікат ССРІТ, довідка та рахунок щодо транспортних витрат) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості. Не надано переклад та не зроблено експортної митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-еп. Номер коносаменту, вказаний митній декларації країни відправлення не співпадає зномером коносаменту поданим до митного оформлення. Аналізуючи висновки про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 08.10.2020 №08/10/2020/03 від 08.10.2020 №08/10/2020/04, а саме абз. 2 розд.4 Об`єкт оцінки, загальні відомості, опис об`єкту оцінки: огляд об`єкту не проводився у присутності замовника в світлий час доби. Підставою для запиту у декларанта додаткових документів, як вказує відповідач, стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. У зв`язку з цим була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Враховуючи наведене, декларанта було повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товарів. Натомість, декларант повідомив про відсутність можливості надання інших документів. Як вбачається з матеріалів справи, у митній декларації країни відправлення №021720200000268815 вказано номер інвойсів № HY-CK-202068/70, а також номери контейнерів MRKU4500760. Так як номера інвойси є ідентичні окрім останніх 2 цифр, тому вказані цифри й проставлені через дріб; в митній декларації КНР №021720200000268815 вказано номер лінійного коносамента №204253209 і номер контейнера MRKU4500760, у домашньому коносаменті вказано також номери контейнера MRKU4500760 та номер коносамента, який є billoflading №TPL202008154B. Вказаний номер коносамента визначений в переліку документів, що містяться в Картці відмови, зокрема у п. 5 Коносамент (Billoflading) TPL202008154B від 27.08.2020. Номер контейнера також вказано в документах, що підтверджують транспортні витрати, та в митній декларації 807170/2020/055608 на МД-6 (сторінці 2 і Графі 3), а саме MRKU4500760. Таким чином, розбіжності у коносаменті та митній декларації КНР відсутні, оскільки номер контейнера, судно, яке перевозило Товар, вага Товару збігаються як в лінійному, так й в домашньому коносаменті, що був поданий до митного органу. Вказані документи свідчать, що був перевезений Товар в контейнері, який вказаний у всіх документах, що можуть це підтверджувати - МД країни відправника, лінійному коносаменті, домашньому коносаменті, транспортних документах, МД, що подавалась для розмитнення Товару. Крім того, у МД країни відправлення№21720200000268815 вказано 2 контейнери, їх загальна вага становить 23577,200 кг, що підтверджено додатково також в Лінійному коносаменті №204253209. По контейнеру MRKU4500760 вага у Лінійному коносаменті вказана 5657,00 кг. Ця ж вага по цьому ж контейнеру вказана у Домашньому коносаментів TPL202008154B. Таким чином, в даному випадку, будь-які розбіжності відсутні. Крім того, позивачем до митного органу було подано звіт про оцінку майна 08/10/2020/07 від 08.10.2020 Регіонального торгівельно-виробничого підприємства Гранід у формі ТОВ, з аналізу Висновку якого слідує, що Вартість об`єкту незалежної оцінки, частини та комплектуючі велосипедів в асортименті, країна походження Китай, та належить ТОВ Велотрейд, на момент оцінки 08.10.2020 року з округленням складає згідно медіанного (середньоарифметичного) значення та інформації наданої замовником на умовах доставки FOB-XINGANG (Китай). У звіті зазначено, що ринкова вартість відповідає вартості Товару, заявлена позивачем до митного оформлення, оскільки саме ринкова вартість приймає значення отримане при розрахунку за порівняльним підходом, оскільки цей підхід достатньо повного мірою відображає специфічні особливості об`єкту оцінки: враховує комплектність, загальний фізичний та технічний стан, запас ресурсу, знос об`єкту оцінки і може виступати в якості ринкової вартості. Доводи відповідача стосовно правомірності проведеного розрахунку під часкоригування, з огляду наобставини того, що такий розрахунок здійснено із розрахунку не окремої одиниці товару, як це було зроблено платником податків під час подання ВМД, а із розрахунку вартості одного кілограму товару, без урахуваннятого, що кожна окрема одиниця товару має власні повністю індивідуалізовані характеристики, котрі і впливають на ціну. Застосування відповідачем з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, враховуючиобставини того, що самі по собі відомості зазначеної системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для висновку про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача. Щодо посилань відповідача на те, що декларантом подавався висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, однак даний документ не можна вважати належним підтвердженням заявленої митної вартості товару, оскільки жодна експертна організація не має повноважень визначати митну вартість товару, колегія суддів зазначає наступне. Дані посилання відповідача жодним чином не впливають на вирішення справи по суті, оскільки, як встановлено судом вище, товариством, було надано достатньо документів, які свідчать про вартість товарів. При цьому, діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами. Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторінДоговору,за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено. У зв`язку із чим, необґрунтованими є доводи митниці про те, що відомості про митну вартість товарів були неповними, не конкретизовані, не зазначено, які витрати як складові митної вартості товарів не підтверджені або не включені. Таким чином, не подання або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює для нього негативних наслідків, оскільки, у даному випадку, були подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів. Колегія суддів зазначає, що відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень та заперечуючи проти заявленого позову, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.08.2018 року по справі №804/1755/17. Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого підприємством товару. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, що є предметом оскарження позивачем. Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності відмови митного органу у визнанні задекларованої позивачем за основним методом митної вартості товару та визначенні митної вартості за резервним методом, та як наслідок обґрунтованостізаявлених позовних вимог щодо скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи те, що рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року по справі №520/14874/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 25.03.2021 року