Постанова Київський апеляційний суд № 369/7240/17

Справа № 369/7240/17 Головуючий в суді І інстанції Ковальчук Л.М. Провадження № 22ц-824/3625/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Мельника Я.С., суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В., за участі секретаря Примушка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру у Київській області про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, ВСТАНОВИВ: У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222481202:02:002:0011, загальною площею 0,1497 га, та житлового будинку, розташованого на цій земельній ділянці, а відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222481202:02:002:0017, загальною площею 0,1496 га. Зазначає, що 12 квітня 2014 року відповідач незаконно встановив уздовж своєї старої огорожі ще одну огорожу-сітку на його земельній ділянці на відстані 3,7 м від своєї старої огорожі на люк каналізації його житлового будинку, при цьому підведення газової труби до його будинку та частина системи каналізації опинились за цією огорожею-сіткою, чим, на його думку, відповідач створив йому перешкоди в користуванні значною частиною його ділянки, а також в користуванні та обслуговуванні систем каналізації та газопостачання, неправомірно зменшив площу земельної ділянки позивача на 0,0111 га (111 кв.м). У подальшому, у березні 2017 він звернувся до експерта із заявою про проведення земельно-технічного експертного дослідження, за наслідками проведення якого був складений висновок експертного дослідження, відповідно до якого розміри та площа належної ОСОБА_1 земельної ділянки АДРЕСА_2 не відповідають розмірам та площі (є більшими), ніж передбачено правовстановлюючими документами на цю земельну ділянку. Фактично ж площа ділянки становить 0,1515 га (є більшою на 19 кв.м), і розміри та площа належної ОСОБА_1 земельної ділянки АДРЕСА_2 , (суміжної земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_2 ), за її фактичним використанням, є більшими (0,1597 га) від розмірів та площі, визначеними правовстановлюючими документами на земельну ділянку № НОМЕР_1 (0,1496 га), тобто площа невідповідності становить 0,0111 га. Вважає, що внаслідок незаконних дій відповідача межі його земельної ділянки зменшились, через що просив суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222481202:02:002:0011, загальною площею 0,1497 га, що належить йому на праві власності, шляхом демонтажу власними силами та за власний рахунок огорожі-сітки між поворотними точками «2» (координата Х: 5 569 525.127, координата Y: 3 362 270.822) та «3» (координата Х: 5 569 488.776, координата Y: 3 362 237.894) довжиною 49,05 метрів, як це визначено у висновку експертного дослідження № 07/17 від 27.06.2017 року за результатами експертного земельно-технічного дослідження, облаштованої відповідачем на належній позивачу земельній ділянці АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222481202:02:002:0011, звільнивши частину земельної ділянки позивача № 4 площею 0,0111 га (111 кв. м); зобов`язати відповідача не чинити йому перешкоди у зведенні огорожі вздовж лінії між поворотними точками «2» (координата Х: 5 569 525.127, координата Y: 3 362 270.822) та «4» (координата Х: 5 569 491.025, координата Y: 3 362 235.525) по зведеним стовпчиках, визначених у висновку експертного дослідження № 07/17 від 27.06.2017 року за результатами експертного земельно-технічного дослідження; зобов`язати відповідача не чинити йому перешкоди в користуванні його земельною ділянкою. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року позов задоволено, зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222481202:02:002:0011, загальною площею 0,1497 га, що належить ОСОБА_2 , шляхом демонтажу власними силами та за власний рахунок огорожі-сітки між поворотними точками «2» (координата Х: 5 569 525.127, координата Y: 3 362 270.822) та «3» (координата Х: 5 569 488.776, координата Y: 3 362 237.894) довжиною 49,05 метрів, як це визначено у висновку експертного дослідження № 07/17 від 27.06.2017 року за результатами експертного земельно-технічного дослідження, облаштованої ОСОБА_1 на належній ОСОБА_2 земельній ділянці АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222481202:02:002:0011, звільнивши частину земельної ділянки ОСОБА_2 № 4 площею 0,0111 га (111 кв. м), зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у зведенні огорожі вздовж лінії між поворотними точками «2» (координата Х: 5 569 525.127, координата Y: 3 362 270.822) та «4» (координата Х: 5 569 491.025, координата Y: 3 362 235.525) по зведеним ОСОБА_2 стовпчиках, визначених у висновку експертного дослідження № 07/17 від 27.06.2017 року за результатами експертного земельно-технічного дослідження, зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222481202:02:002:0011, загальною площею 0,1497 га, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1920, 00 грн. судових витрат. Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи. У обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається зокрема на те, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на висновку судового експерта Савчак В. В., який є не обґрунтованим і зроблений на підставі неіснуючих документів та неіснуючого об`єкту нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3222481202:02:002:0017 та площею 0,1496 га, оскільки така ділянка перестала існувати у 2014 році і натомість було утворено нову ділянку з кадастровим номером 3222481202:02:002:0062, площею 0,1488 га, чого судом не враховано, крім того експерт Савчак В.В. при проведенні експертного дослідження не проводив виїзд на місце, що має значення для об`єктивного проведення експертизи, при цьому за інформацією Державного земельного кадастру будь-яка інформація щодо перетину меж земельних ділянок позивача і відповідача відсутня, через що вважає оскаржуване рішення необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 погоджується з висновками суду першої інстанції та вказує зокрема на те, що висновок експертного дослідження № 07/17 від 27 червня 2017 року складався судовим експертом Савчаком В.В. не тільки на підставі документів, а й на підставі обстеження земельних ділянок, в якому встановлено зменшення фактичної площі земельної ділянки позивача, а відповідач у свою чергу скористався не відповідністю меж земельних ділянок парної сторони АДРЕСА_2 за їх фактичним використанням та встановив вздовж своєї старої огорожі ще одну огорожу-сітку і поставив її на земельній ділянці позивача на відстані 3,7 метри від своєї старої огорожі, чим створив позивачу перешкоди у користуванні значною частиною належної позивачу земельної ділянки, у тому числі в користуванні і обслуговуванні систем каналізації та газопостачання. Крім того вказує, що відповідачем не було належним чином спростовано висновки експертних досліджень № 07/17 від 27 червня 2017 року та № 37/18 від 27 червня 2018 року, та у подальшому саме на підставі клопотання відповідача було призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проте КНДІСЕ повідомив про неможливість складення висновку такої експертизи у зв`язку з тим, що лише позивачем було надано згоду на продовження строків виконання судової експертизи та на залучення до проведення експертизи інженерів-геодезистів, проте відповідач ніяких погоджень та матеріалів не надав, не просив суд забезпечити докази. Поряд з цим вказує, що законність і обґрунтованість позову підтверджується поясненнями третіх осіб ГУ Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які також підтримали позовні вимоги, через що просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. У відзиві на апеляційну скаргу представник ГУ Держгеокадастру у Київській області також просить залишити оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки саме за рахунок встановлення відповідачем огорожі відбулось зменшення фактичної площі земельної ділянки позивача. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з висновків експертних досліджень № 07/17 від 27 червня 2017 року та № 38/18 від 27 червня 2018 року, складених судовим експертом Савчак В.В. , висновки яких не були спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, вбачається, що позивач, встановлюючи огорожу своєї земельної ділянки по вже існуючим межам сусідніх ділянок, не збільшив у розмірі свою ділянку та не зменшив у розмірі суміжні ділянки, в тому числі й відповідача, натомість після встановлення відповідачем нової огорожі-сітки земельна ділянка позивача була зменшена у розмірі на 0,0111 га, тобто координати меж земельних ділянок сторін та третіх осіб внесені до Державного земельного кадастру з похибкою, що призвело до того, що межі між їх ділянками змістились по фасадній стороні ділянок на 3,48 м і не відповідають їх дійсним межам, в яких було зведено належні сторонам та третім особам паркани, будинки, облаштовано комунікаційні мережі тощо, а відновлення меж земельних ділянок сторін та третіх осіб відповідно до даних Державного земельного кадастру призведе до знесення частини законних об`єктів, належних сторонам та третім особам, та потрапляння комунікаційних мереж позивача на територію земельної ділянки відповідача, яка огороджена, через що суд вважав, що для захисту прав позивача слід задовольнити його позовні вимоги, що дозволить встановити межі його ділянки по фактичному користуванню з подальшим внесенням змін до відомостей про межі земельних ділянок сторін та третіх осіб до Державного земельного кадастру відповідно до їх фактичного використання, і саме у такий спосіб можливо буде зберегти розміри та площі земельних ділянок сторін та третіх осіб відповідно до їх правовстановлюючих документів. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222481202:02:002:0011, загальною площею 0,1497 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також власником житлового будинку, розташованого на цій земельній ділянці. 25.02.2013 року приймальною комісією за участю представника ПАТ «Київоблгаз», Держгірпромнаглядохоронпраці України було прийнято внутрішню та зовнішню мережу системи газопостачання житлового будинку АДРЕСА_2 . Відповідач є власником земельної ділянки АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3222481202:02:002:0062, загальною площею 0,1488 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується рішенням Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 28.02.2006 року, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001723002018 від 25.06.2018 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 121193137 від 19.04.2018 року. До оформлення відповідачем права власності на дану земельну ділянку вона мала кадастровий номер 3222481202:02:002:0017 та площу 0,1496 га. 08.08.2014 року ТОВ «Експертний центр «ЗЕМСЕРВІСГРУП» було встановлено на місцевості межі земельної ділянки в присутності лише відповідача та передано відповідачу на зберігання межові знаки. ОСОБА_3 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1495 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. ОСОБА_4 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1495 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. 11.07.2014 року ТОВ «Інтер-Град» було складено акт прийому-передачі межових знаків земельної ділянки позивача на зберігання у присутності позивача, відповідача, третьої особи ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . У ході процедури відновлення меж земельної ділянки позивача на місцевості було встановлено, що має місце невідповідність меж ділянки фактичному використанню і що для приведення меж земельних ділянок парної сторони АДРЕСА_2 у відповідність до меж цих ділянок у Державному земельному кадастрі необхідно змістити кут огорожі кожної з ділянок вздовж лінії А на 3,48 м. З висновку експертного дослідження № 07/17 від 27.06.2017 року, складеного за результатами експертного дослідження судовим експертом Савчак В.В., вбачається, що: - розміри та площа належної власнику ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3222481202:02:002:0011), огородженої по периметру встановленим її власником ОСОБА_2 парапетом з бетонним фундаментом є меншими (площа становить 0,1467 га) від розмірів та площі цієї земельної ділянки, визначених правовстановлюючими документами (площа становить 0,1497 га). При цьому, більшість відхилень в даному випадку не перевищує норм допустимої похибки. Площа невідповідності становить 0,0030 га (за кв.м); - розміри та площа належної власнику ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3222481202:02:002:0011) за її фактичним використанням (по огорожі з трьох сторін встановленій її власником ОСОБА_2 парапетом з бетонним фундаментом, та з боку суміжної земельної ділянки № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_1 , по огорожі-сітці, встановленій власником цієї суміжної земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ) є меншими (площа становить 0,1386 га) від розмірів та площі, визначеними правовстановлюючими документами на земельну ділянку № НОМЕР_2 (площа становитиме 0,1497 га). Площа невідповідності становить 0,0111 га (111 кв.м); - фактичні розміри та площа земельної ділянки АДРЕСА_1 (суміжної земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_2 № 4), яка належить на праві власності ОСОБА_3 , є більшими від її розмірів та площі, передбачених правовстановлюючими документами на цю земельну ділянку № НОМЕР_3 . При цьому, більшість відхилень в даному випадку не перевищують норми допустимої похибки. Площа невідповідності становить 0,0014 га (14 кв.м); - фактичні розміри та площа земельної ділянки АДРЕСА_1 (суміжної земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_3 № 6), яка належить на праві власності ОСОБА_4 , є більшими від її розмірів та площі, передбачених правовстановлюючими документами на цю земельну ділянку № НОМЕР_4 . При цьому, більшість відхилень в даному випадку не перевищують норми допустимої похибки. Площа невідповідності становить 0,0020 га (20 кв.м); - розміри та площа належної ОСОБА_1 земельної ділянки АДРЕСА_2 (суміжної земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_2 № 4), огородженої з боку земельної ділянки ОСОБА_2 № 4 - парапетом з бетонним фундаментом, встановленим власником земельної ділянки № НОМЕР_2 ОСОБА_2 - не відповідають розмірам та площі (є більшими), ніж передбачено правовстановлюючими документами на цю земельну ділянку № НОМЕР_1 (0,1496 га). Фактично ж площа ділянки становить 0,1515 га (є більшою на 19 кв.м); - розміри та площа належної ОСОБА_1 земельної ділянки АДРЕСА_2 (суміжної земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_2 № 4), за її фактичним використанням, тобто огородженої з боку земельної ділянки ОСОБА_2 № 4 - огорожею-сіткою, встановленою власником земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 - є більшими (0,1597 га) від розмірів та площі, визначеними правовстановлюючими документами на земельну ділянку № НОМЕР_1 (0,1496 га), Площа невідповідності становить 0,0111 га; - у випадку приведення фактично існуючих меж земельних ділянок АДРЕСА_3 у відповідність до меж цих земельних ділянок згідно з даними Державного земельного кадастру, це призведе до необхідності: знесення частини огорожі, облаштованої навколо земельної ділянки № НОМЕР_1 , належної на праві власності ОСОБА_1 ; знесення частини огорожі, облаштованої навколо земельної ділянки № НОМЕР_2 , належної на праві власності ОСОБА_2 ; знесення стіни житлового будинку ОСОБА_4 , розташованого в межах земельної ділянки № НОМЕР_4 ; знесення частини огорожі, облаштованої навколо земельної ділянки № НОМЕР_4 , належної на праві власності ОСОБА_4 ; переміщення інженерних мереж каналізації та газопостачання, підведених до житлового будинку ОСОБА_2 , оскільки в іншому випадку ОСОБА_2 буде позбавлений можливості доступу (для обслуговування, ремонту тощо) названих інженерних мереж. З висновку експертного дослідження № 38/18 від 27.06.2018 року, складеного за результатами експертного дослідження судовим експертом Савчак В.В., вбачається, що: - розміри та площа належної власнику ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3222481202:02:002:0011), огородженої по периметру встановленим її власником ОСОБА_2 парапетом з бетонним фундаментом є меншими (площа становить 0,1467 га) від розмірів та площі цієї земельної ділянки, визначених правовстановлюючими документами (площа становить 0,1497 га). При цьому, більшість відхилень в даному випадку не перевищує норм допустимої похибки. Площа невідповідності становить 0,0030 га (за кв.м); - розміри та площа належної власнику ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3222481202:02:002:0011) за її фактичним використанням (по огорожі з трьох сторін встановленій її власником ОСОБА_2 парапетом з бетонним фундаментом, та з боку суміжної земельної ділянки № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_1 , по огорожі-сітці, встановленій власником цієї суміжної земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ) є меншими (площа становить 0,1386 га) від розмірів та площі, визначеними правовстановлюючими документами на земельну ділянку № НОМЕР_2 (площа становитиме 0,1497 га). Площа невідповідності становить 0,0111 га (111 кв.м); - фактичні розміри та площа земельної ділянки АДРЕСА_1 (суміжної земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_2 № 4), яка належить на праві власності ОСОБА_3 , є більшими від її розмірів та площі, передбачених правовстановлюючими документами на цю земельну ділянку № НОМЕР_3 . При цьому, більшість відхилень в даному випадку не перевищують норми допустимо похибки. Площа невідповідності становить 0,0014 га (14 кв.м); - фактичні розміри та площа земельної ділянки АДРЕСА_1 (суміжної земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_3 № 6), яка належить на праві власності ОСОБА_4 , є більшими від її розмірів та площі, передбачених правовстановлюючими документами на цю земельну ділянку № НОМЕР_4 . При цьому, більшість відхилень в даному випадку не перевищують норми допустимо похибки. Площа невідповідності становить 0,0020 га (20 кв.м); - розміри та площа належної ОСОБА_1 земельної ділянки АДРЕСА_2 (суміжної земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_2 № 4), огородженої з боку земельної ділянки ОСОБА_2 № 4 - парапетом з бетонним фундаментом, встановленим власником земельної ділянки № НОМЕР_2 ОСОБА_2 - не відповідають розмірам та площі (є більшими), ніж передбачено правовстановлюючими документами на цю земельну ділянку № НОМЕР_1 (0,1488 га). Фактично ж площа ділянки становить 0,1515 га (є більшою на 27 кв.м); - розміри та площа належної ОСОБА_1 земельної ділянки АДРЕСА_2 (суміжної земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_2 № 4), за її фактичним використанням, тобто огородженої з боку земельної ділянки ОСОБА_2 № 4 - огорожею-сіткою, встановленою власником земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 - є більшими (0,1595 га) від розмірів та площі, визначеними правовстановлюючими документами на земельну ділянку № НОМЕР_1 (0,1488 га), Площа невідповідності становить 0,0107 га; - у випадку приведення фактично існуючих меж земельних ділянок АДРЕСА_3 у відповідність до меж цих земельних ділянок згідно з даними Державного земельного кадастру, це призведе до необхідності: знесення частини огорожі, облаштованої навколо земельної ділянки № НОМЕР_1 , належної на праві власності ОСОБА_1 ; знесення частини огорожі, облаштованої навколо земельної ділянки № НОМЕР_2 , належної на праві власності ОСОБА_2 ; знесення стіни житлового будинку ОСОБА_4 , розташованого в межах земельної ділянки № НОМЕР_4 ; знесення частини огорожі, облаштованої навколо земельної ділянки № НОМЕР_4 , належної на праві власності ОСОБА_4 ; переміщення інженерних мереж каналізації та газопостачання, підведених до житлового будинку ОСОБА_2 , оскільки в іншому випадку ОСОБА_2 буде позбавлений можливості доступу (для обслуговування, ремонту тощо) названих інженерних мереж. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.03.2019 року було призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «Чи є взаємні перетини між земельними ділянками з кадастровими номерами 3222481202:02:002:0011 та 3222481202:02:002:0062?» та «Вказати площу взаємного перетину між земельними ділянками з кадастровими номерами 3222481202:02:002:0011 та 3222481202:02:002:0062, якщо така буде встановлена», проведення експертизи доручено КНДІСЕ (т.2, а.с.227). Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Частиною 8 ст. 79-1 ЗК України визначено, що у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Відповідно до п.п. «г» та «е» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України власники ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з установленням земельних сервітутів та охоронних зон. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Частиною 2 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Таким чином, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, з наданих позивачем суду висновків експертного дослідження № 07/17 від 27.06.2017 та № 38/18 від 27.06.2018, складених судовим експертом Савчак В.В., висновки яких не були спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, вбачається, що позивач, встановлюючи огорожу своєї земельної ділянки по вже існуючим межам сусідніх ділянок, не збільшив у розмірі свою ділянку та не зменшив у розмірі суміжні ділянки, в тому числі й відповідача, однак після встановлення відповідачем нової огорожі-сітки земельна ділянка позивача була зменшена у розмірі на 0,0111 га (111 кв.м), а ділянка відповідача стала більшою ніж визначено правовстановлюючими документами, та у свою чергу встановив вздовж своєї старої огорожі ще одну огорожу-сітку і поставив її на земельній ділянці позивача на відстані 3,7 метри від своєї старої огорожі, чим створив позивачу перешкоди у користуванні значною частиною належної позивачу земельної ділянки, у тому числі в користуванні і обслуговуванні систем каналізації та газопостачання, що призвело до законних прав позивача, тому місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Доводи апелянта про те, що експертні дослідження експерта Савчака В.В. , є не обґрунтованими і зроблені на підставі неіснуючих документів та неіснуючого об`єкту нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3222481202:02:002:0017 та площею 0,1496 га, оскільки така ділянка перестала існувати у 2014 році і натомість було утворено нову ділянку з кадастровим номером 3222481202:02:002:0062, площею 0,1488 га, і при проведенні експертного дослідження цей експерт не проводив виїзд на місце, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи, не підтверджені належними, достатніми і допустимими доказами, позаяк земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481202:02:002:0017 та 3222481202:02:002:0062 фактично є однією і тією ж земельною ділянкою з тим же місцем розташування по АДРЕСА_2 , і це також не впливає вирішення питання щодо зменшення фактичної площі земельної ділянки позивача за рахунок огорожі, яка була зведена відповідачем, при цьому ОСОБА_1 також не спростовано висновків експертних досліджень № 07/17 від 27.06.2017 року та № 37/18 від 27.06.2018 року, а також не забезпечено проведення у справі судової земельно-технічної експертизи, через що такі доводи не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції. Посилання апелянта на те, що за інформацією Державного земельного кадастру будь-яка інформація щодо перетину меж земельних ділянок позивача і відповідача відсутня, колегія суддів також відхиляє, оскільки ГУ Держгеокадастру у Київській області, як уповноважений державою орган влади, визнано обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 , та вказано, що координати меж земельних ділянок сторін та третіх осіб внесені до Державного земельного кадастру з похибкою, що призвело до зміщення меж земельних ділянок та не відповідає їх дійсним межам, однак за рахунок встановлення відповідачем огорожі відбулось зменшення площі земельної ділянки позивача, про що правильно вказав суд першої інстанції. Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: