Постанова 4805 № 295/13082/20
від 23.03.2021 ·УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/13082/20 Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П. Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2021 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в с т а н о в и в : Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 22 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн. Відповідно до постанови, 26.10.2020 року о 00:25 год., ОСОБА_1 , у м. Житомирі по вул. Київській, 77, керував транспортним засобом Infiniti FX35, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків за допомогою пристрою Alcotest 6810 Aram 22-95. Результат тестування на алкоголь 0, 70 % проміле. На постанову суду захисником Шуневич Л.І. подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказує, що суд належним чином не повідомив ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи та розглянув справу у його відсутність, чим порушив його права, передбачені ч. 2 ст. 268 КУпАП. Так, повістку про виклик до суду на 09.12.2020 р., він отримав лише 02.01.2021 р., тобто фактично через місяць, що унеможливило взяти участь в ньому. З 04.01.2021року ОСОБА_1 , перебуває за межами України, а саме в Польщі, про що свідчать спеціальні відмітки в паспорті громадянина України для виїзду за кордон, виданому 02.02.2018 р., на ім`я ОСОБА_1 , про перетин ним кордону між Україною та Польщею в пункті пропуску Корчова, Яготинського району, Львівської області. У зв`язку з цим, відомості про подальші дати розгляду справи ОСОБА_1 , не отримував, дата розгляду справи йому була невідома, а також жодних поштових повідомлень на адресу ОСОБА_1 в цей період не надходило. Захисник оспорює фактичні обставини справи та вказує, що з результатами огляду ОСОБА_1 на місці зупинки не погодився, оскільки не вживав спиртних напоїв цього дня та припустив, що можливо прилад не був належним чином обнулений від попередніх тестів чи припускається помилок у зв`язку з не проходженням калібрувань. ОСОБА_1 , висловлював бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, однак в порушення вимог Інструкції отримав відмову від працівників поліції. Вказує, що відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. Відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2010 року №95, строк дії свідоцтва даного приладу про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010 року вичерпаний - 10.02.2015 року. Таким чином огляд ОСОБА_1 , на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 6810», який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України. Також, вказує, що долучені до матеріалів справи пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відібрані з порушенням. Так, безпосередньо під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням приладу "Драгер Alcotest 6810" свідки поряд з водієм та поліцейським не перебували. Їх було залучено вже на стадії складення протоколу для проставлення підписів, тому вони не можуть засвідчувати обставини свідками яких не були. Свідки в судове засідання не викликалися. Вважає, що огляд ОСОБА_1 , на стан алкогольного сп`яніння проведений із порушенням вимог Інструкції та положень ст. 266 КУпАП, у зв`язку із чим, результати проведеного огляду та пояснення свідків не можуть бути використані, як доказ вини ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду через захисника Шуневич Л.І., яка представляє його інтереси та яка подала апеляційну скаргу, також від захисника надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність, а тому апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутність. Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції при розгляді даної справи прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків або у закладах охорони здоров`я. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, результатами тестування на алкоголь, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 у їх присутності було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6810» 26.10.20 року, результат тесту - проба позитивна 0,70 проміле, при допустимому показнику - 0,2 проміле та встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, а також відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. Зазначені докази, спростовують доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що працівники поліції порушили порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має. ОСОБА_1 , в акті огляду, яким було встановлено стан сп`яніння, поставив свій підпис під позначкою, що згоден з результатами огляду, на відеозаписах не зафіксовано те, що він просить провести огляд у медичному закладі, також не вказав він про це і у своїх поясненнях. Вимірювальний прилад алкотестер «Drager 6810» внесений до Державного реєстру України засобів вимірювальної техніки, має свідоцтво державної реєстрації МОЗ України, комплектується свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Вимірювальний прилад, за допомогою якого провадився огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідає вимогам закону, дозволений для використання на території України, останнє калібрування пройшов 29.09.2020 року та на час проведення огляду був придатний до застосування, а тому його показники не викликають сумнівів. Суд апеляційної інстанції, не вбачає підстав для скасування постанови суду внаслідок порушення права на захист ОСОБА_1 , оскільки як вбачається з матеріалів справи суд повідомляв останнього про розгляд справи 09.12.20 року та 22.01.21 року, направивши рекомендоване повідомлення за адресою, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення - м.Коростишів, Житомирської області, вул. Гагаріна, 24, одне з яких повернулося до суду з відміткою «вручено», а друге повернулося до суду з підстав його не вручення, а саме з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», інших засобів зв`язку ОСОБА_1 при складанні протоколу не надав. (а.с. 11-13) Крім того, при складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повністю оголошено зміст протоколу, та ознайомлено з протоколом, який він підписав, повідомлено орієнтовний час (12.11.2020 р.) та місце розгляду справи Богунський районний суд м. Житомира. Апеляційний суд вважає, що особа, яка притягується до відповідальності повинна сумлінно користуватися своїми правами, не зловживати ними з метою затягування розгляду справи для спливу строків визначених ст. 38 КУпАП та уникнення від відповідальності. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. З цього слідує, що ОСОБА_1 знав, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення та здійснення його розгляду судом, однак маючи достатньо часу для організації свого захисту жодних дій, упродовж майже трьох місяців для того щоб скористатися своїми правами, в тому числі надати пояснення суду, подати докази, заявити клопотання не здійснив, не побажав він скористатися своїми правами і в апеляційному суді, а тому розгляд справи судом у його відсутність не є підставою для скасування прийнятої постанови. Суд апеляційної інстанції також не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту про закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, оскільки розгляд справи судом першої інстанції було здійснено в межах трьох місяців з дня вчинення правопорушення, що повністю узгоджується з вимогами зазначеної норми Закону, а підстави для скасування постанови судді відсутні. За таких обставин висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає. Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння створює загрозу життю та здоров`ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо нього адміністративного стягнення. Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав вважать його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає. За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Шуневич Людмили Іванівни залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 22 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В. Ляшук