Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/15964/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/15964/21 Головуючий у 1-й інст. Зіневич І. В. Категорія ст. 124 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2022 року суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Чепури М.В., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Забродського Б.Ф., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , працюючого директором ПП «Шериф», встановив: Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 29 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 25.11.2021 об 11 годині 18 хвилин керуючи автомобілем «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_1 , під час проїзду перехрестя вулиць Перемоги-Домбровського в м.Житомирі, що регулюється світлофором, здійснив проїзд на жовтий сигнал світлофору, який забороняє рух, внаслідок чого відбулося зіткнення з транспортним засобом «Kia Sportage» д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. На постанову суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вважає, що постанова суду є незаконною, оскільки суд не повно з`ясував всі фактичні обставини справи, не надав їм належної оцінки, а лише формально підійшов до встановлення обставин справи, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю з таких підстав. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише- за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. В оскаржуваній постанові вказано, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема показаннями ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Водночас суд не зазначає як саме їх покази доводять його вину. Ніхто із зазначених осіб не стверджував, що він виїхав на перехрестя на жовтий сигнал світлофора. В постанові суду першої інстанції не зазначені причини, чому суд не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Зазначає, що інший учасник ДТП - водій ОСОБА_8 на місці ДТП спочатку визнав, що виїхав на перехрестя на жовтий сигнал світлофора, а під час надання пояснень при оформленні ДТП вказав, що виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора, в ході судового розгляду справи заявив, що виїхав на зелений миготливий сигнал світлофора. Вказує, що в його діях склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КпАП України відсутній, а ДТП відбулося лише з вини ОСОБА_3 , який на автомобілі «Кіа Sportage» з д.н.з. НОМЕР_2 здійснив проїзд перехрестя вулиць Перемоги-Домбровського на жовтий сигнал, внаслідок чого допустив зіткнення з моїм автомобілем. Заслухавши пояснення захисника Чепури М.В., Сусловця М.В. на підтвердження доводів апеляційної скарги, заперечення потерпілого ОСОБА_2 та представника потерпілого Забродського Б.Ф. щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, як це регламентовано ст. 252 КУпАП здійснюється за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За змістом ст. 124 КУпАП відповідальності за цією нормою закону підлягають учасники дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд, чи іншого майна. Відповідно до п. 1.4. Правил дорожнього руху України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 10.1. Правил дорожнього руху України встановлює обов`язок водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, врахувавши дані, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 530259 від 25.11.2021 року, схемі наслідків ДТП від 25.11.2021 року, поясненнях потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , надавши оцінку кожному доказу як окремо так і в їх сукупності, керуючись нормами права так і своїм внутрішнім переконанням Такі висновки, на думку апеляційного суду, є законним та обґрунтованими, підстав для скасування постанови суду апеляційний суд не вбачає, оскільки переконливих доказів, які б спростовували ці висновки (відеозаписів з камер спостереження, записів з відеореєстраторів транспортних засобів, висновків експертів) сторона захисту не надала як під час розгляду справи судом першої інстанції так і в апеляційному суді. Пояснення ОСОБА_1 та його захисника, а також доводи апеляційної скарги ґрунтуються лише на наданні критичної оцінки поясненням свідків. Апеляційний суд, вважає таке твердження надуманим та необґрунтованим, оскільки пояснення свідків є зрозумілими та послідовними, а також узгоджуються з іншими матеріалами справи дослідженими судом першої та апеляційної інстанції. Притягнення за ст. 124 КУпАП іншого водія - ОСОБА_2 до відповідальності згідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира від 29 серпня 2022 року не виключає і в діях водія ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки у даному випадку це лише може свідчити, що допущені ними взаємні порушення ПДР перебувають у причинному зв`язку з наслідками. Крім того, суд апеляційної інстанції дотримується меж судового розгляду, а отже постанова Богунського районного суду м. Житомира щодо ОСОБА_2 перевірці у даному провадженні не підлягає. Підстав для визнання доказів на які послався суд у своїх висновках неналежними та недопустимими, апеляційний суд не знаходить, оскільки зазначені докази зібрані у порядку визначеному КУпАП та передбачені ст. 251 КУпАП. За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 29 серпня 2022 року щодо нього - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В. Ляшук