Постанова Житомирський апеляційний суд № 293/2564/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №293/2564/20 Головуючий у 1-й інст. Бруховський Є. Б. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Зав`язун С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого - судді Зав`язуна С.М., за участю:секретаря Білоус Т.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2021 року, ВСТАНОВИВ : зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Згідно постанови суду, ОСОБА_1 26.11.2020 о 23 год 15 хв, в с.Горбулів, по вул. Лапаївка, керував міні трактором «Зубр», б/з, з ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2021 року та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Аргументує свої вимоги тим, що судом першої інстанції було порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП, так як суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення його про час та місце розгляду справи. Вказує, що судом неправильно застосовано норма ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки на момент нібито вчиненого правопорушення в КУпАП була відсутня норма про притягнення водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння. Звертає увагу на те, що суд незаконно наклав на нього стягнення за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, натомість протоколом про адміністративне правопорушення ініційовано притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП саме за відмову від проходження медичного огляду, при цьому зазначає що жодного виду із огляду на стан сп`яніння і результатів такого огляду в матеріалах справи не має. Крім того, свої доводи мотивує тим, що 26.11.2020 року не керував міні трактором «Зубр», оскільки має у своїй власності лише мотоблок «Запорож Січ», який не відноситься до транспортних засобів, для його експлуатації не є необхідним отримання посвідчення водія та він не підлягає державній реєстрації з видачею свідоцтва, технічного талону і номерних знаків. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку своєї апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП). Положеннями ч.2 статті 7 КпАП України передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суд першої інстанції допустив порушення вимог ст.ст.7, 268, 277-2 КУпАП з огляду на наступне. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя. Зазначене кореспондує із практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01, пункт 40), Суд зазначив, що незабезпечення достатньою мірою усіх заходів повідомлення сторони справи - позбавляє можливості останню подавати свої аргументи у справі. У пункті 24 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» (заява № 38789/04) наголошується, що принцип рівності сторін, як один зі складників справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Суд першої інстанції, розглянувши справу у відсутності ОСОБА_1 , в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначив, що порушник про час та місце судового розгляду сповіщався належним чином. Незважаючи на це у визначений час в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав, про причини неявки не повідомив. В той же час, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 взагалі не був обізнаний про розгляд справи, в матеріалах справи відсутні відомості щодо його належного повідомлення про час та місце розгляду справи, а долучена судова повістка про виклик була повернута в Черняхівський районний суд у зв`язку із відсутністю адресати за вказаною адресою. Інших повторних процесуальних спроб для належного повідомлення особи про час та місце розгляду справи суд першої інстанції не здійснював. Викладені обставини свідчать про те, що всупереч вимогам ст.ст.268, ст.277-2 КУпАП, справу розглянуто без належного повідомлення та участі ОСОБА_1 , що є істотним порушенням його прав передбачених ст.268 КУпАП, які забезпечують особі можливість здійснити свій захист, та є безумовною підставою для скасування постанови суду. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною першої статті 130 КУпАП (у редакції, яка діяла до 01.07.2020 року) передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, відповідальність за даною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №079204 від 26.11.2020 року, ОСОБА_1 26.11.2020 о 23 год 15 хв, в с.Горбулів, по вул. Лапаївка, керував міні трактором «Зубр», б/з, з ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху (а.с. 2). Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 (за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). Згідно із пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (із змінами внесеними згідно з Постановами КМ № 476 від 08.07.2015, № 888 від 28.10.2015) у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №079204 від 26.11.2020 року відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам II, X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділам І, II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На переконання апеляційного суду, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №079204 від 26.11.2020 року (а.с.2) згідно яким ОСОБА_1 вину визнав та просив суворо не карати; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими підтверджено, що ОСОБА_1 дав пояснення, що вживши спиртні напої керував мотоблоком «Зубр», при цьому від проходження освідування на стан сп`яніння відмовився (а.с.4, 5). Вище наведені докази на переконання апеляційного суду є належними, допустимими та достовірними. Апеляційний суд звертає увагу на те, що факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги про не проходження жодного із виду огляду на стан сп`яніння та відсутність в матеріалах справи результатів такого огляду є безпідставними. Отже, апеляційний суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах, які є належними, допустимими та достовірними. Посилання в апеляційній скарзі на те, що станом на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП діяла у редакції, яка не передбачала відповідальність особи за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є необґрунтованими виходячи з наступного. 22 листопада 2018 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон №2617-VIII), яким внесено зміни до статті 130 КУпАП, та яку викладено у такій редакції: «Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та доповнено КК України статтею 286-1. Разом з цим, 17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-IX) яким внесено зміни до Закону № 2617-VIII, відповідно до яких із Закону № 2617-VIII вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» . У Розділі ІІ Закону №720-IX зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII. 01 липня 2020 року Закон №2617-VIII набрав чинності, а Закон №720-IX був підписаний Президентом України 02 липня 2020 року та 03 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України». Відповідно до ч.5 ст.94 Конституції України, Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. З огляду на зазначене, враховуючи положення частини п`ятої статті 94 Конституції України апеляційний суд вважає, що Закон № 720-IX набрав чинності 3 липня 2020 року, а саме в день його опублікування Таким чином, з 03 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом №2617-VIII, а стаття 286-1 КК України виключена. Відповідно до положень ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Виходячи з викладеного ОСОБА_1 , як особа, яка вчинила правопорушення після 03 липня 2020 року, підлягає притягненню до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за правилами КУпАП в редакції, яка діяла до 01 липня 2020 року , тобто до набрання чинності Законом № 2617-VIII. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині того, що мотоблок марки «Зубр або Запорож Січ», керування яким він здійснював, не являється транспортним засобом, на думку апеляційного суду, не заслуговують на увагу з наступних підстав. Визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п.1.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Тобто проаналізувавши дану норму Правил, можна дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність за керування ним у стані алкогольного сп`яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Відповідно до роз`яснень Верхового Суду, викладених в постанові №278/3362/15-к від 01.03.2018 року, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 26.11.2020 о 23 год 15 хв, в с.Горбулів, по вул. Лапаївка, керував мотоблоком «Зубр», який завдяки його переобладнанню здатний здійснювати рух за допомогою двигуна внутрішнього згорання, обладнаний водійським сидінням та призначений не тільки для виконання сільськогосподарських робіт в піший спосіб, але й для перевезення людей. Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, переконливо свідчать про те, що в даному випадку мотоблок «Зубр» використовувався як механічний транспортний засіб, а ОСОБА_1 був учасником дорожнього руху та виконував функції водія. Доводи апеляційної скарги про те, що мотоблок не підлягає державній реєстрації та для керування ним не потрібно посвідчення водія та номерних знаків не спростовують висновки суду про те, що у даному випадку цей мотоблок використовувався як транспортний засіб, оскільки приводився в рух за допомогою двигуна внутрішнього згоряння, здійснював рух по автодорозі під керуванням ОСОБА_1 , а не використовувався за призначенням для обробки землі особою, яка у піший спосіб рухається по землі. Крім того, чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі видачі свідоцтва, присвоєння пристрою номерного знаку та за наявності посвідчення водія у особи, яка ним керує. В той же час, відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Положення ч.2 ст.38 КУпАП (в редакції Закону №114-ІХ від 19.09.2019) визначають, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті. Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення вчинене 26 листопада 2020 року (а.с.2), а тому на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції (23.03.2021) закінчились строки, передбачені ст.38 КУпАП (в редакції Закону №114-ІХ від 19.09.2019). За таких обставин, апеляційний суд позбавлений законної можливості накласти на правопорушника стягнення поза строками, визначеними ст.38 КУпАП (в редакції Закону №114-ІХ від 19.09.2019), а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, - скасувати. Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Провадження в справі закрити, на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП (в редакції Закону №114-ІХ від 19.09.2019). Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду С.М. Зав`язун