Постанова 4802 № 161/16467/20

Справа № 161/16467/20 Провадження №33/802/104/21 Головуючий у 1 інстанції:Присяжнюк Л. М. Категорія:ч.2 ст.130 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 березня 2021 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А.. за участю секретаря судового засідання Леміщак Ю.О., захисника ОСОБА_1 - адвоката Кромського М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 (двадцяти тисяч чотириста) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. В дохід держави із ОСОБА_1 стягнуто 420 грн. 40 коп. судового збору. Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04 жовтня 2020 року об 03 год. 24 хв. в м.Луцьку по пр.Президента Грушевського, керував автомобілем марки «Пежо 308», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя), та відмовився у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан сп`яніння в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає вищевказану постанову судді незаконною. Вказує про те, що суд допустив неповному судового розгляду, оскільки відмовив в його клопотанні про допит в якості свідків осіб, які були на місці події та працівників поліції, а також витребуванням з УПП у Волинській області інформації про те, яким спеціальним технічним засобом мав проводитись його огляд на місці зупинки транспортного засобу, а також документів щодо нього. Зазначає про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, а лише просив у поліцейських пред`явити документи на спеціальний технічний засіб, однак пред`явлено було лише свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а свідоцтва відповідності, - ні. Після цього, вже по прибуттю адвоката на місце події, він вимагав проведення медичного огляду, проте йому відмовлено. Мало також місце порушення його права на захист, оскільки під час проведення процедури огляду його не було забезпечено правовою допомогою адвоката, який вже виїхав на місце події, однак поліцейські його не дочекались. Вказує також про те, що викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, однак суд самостійно відредагував її на користь обвинувачення. Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази його винуватості у вчиненні правопорушення, вчинення якого йому інкримінується. Крім того, вказує і про те, що справа повинна бути закрита по п.6 ст.247 КУпАП, оскільки відповідальність за керування водієм транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння із ст.130 КУпАП було виключено, і водночас, передбачено у ст.286-1 КК України. Вважає, що за таких обставин судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.6 ст.247 КУпАП. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Кромського М.В., який скаргу підтримав із наведених у ній підстав, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав. За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП. Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає у керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, або діях особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КпАП України. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №336432 від 04.10.2020 року, за змістом якого ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 04.10.2020 року, з яких вбачається, що вони були присутніми при проведенні огляду водія ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу "Драгер Алкотест" на місці зупинки транспортного засобу, однак він відмовився від проходження огляду на виявлення наявності чи відсутності стану сп`яніння у встановленому законодавством порядку; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився в присутності двох свідків; - довідкою УПП у м.Луцьку ДПП від 06.10.2020 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 17.03.2020 року судовим рішенням притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП; - постановою поліцейського від 04.10.2020 року серії ДПО №664079, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.4 ст.125 КУпАП. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому правопорушення доводиться і відеозаписом з боді-камери працівника поліції, з якого окрім іншого вбачається, що працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків (на місці зупинки або в медичному закладі), однак він відмовився. Після цього, було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 в присутності свого захисника виклав свої пояснення та підписав. З цього відеозапису вбачається і те, що спочатку ОСОБА_1 , а пізніше його захиснику - адвокату, працівником поліції було пред`явлено для ознайомлення документи на спеціальний технічний засіб за допомогою якого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 (працівник поліції, який складав протокол) пояснив, що водій ОСОБА_1 був зупинений по причині не освітлення зовнішніх приладів транспортного засобу, і під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 у присутності двох свідків неодноразово було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу або ж в медичному закладі, однак він відмовився. Свідок пояснив і те, що ОСОБА_1 наполягав на наданні йому документів на спеціальний технічний прилад, яким мав проводитись огляд, і таке його клопотання було задоволено та представлено усі документи для ознайомлення. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , останній неодноразово спілкувався із адвокатом по телефону, який консультував його. Коли вже закінчували оформляти протокол про адміністративне правопорушення, то на місце події прибув адвокат, якому на його вимогу також були представлені документи на спеціальний технічний засіб, який був наявний у екіпажу. Адвокат наполягав на проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , однак йому було роз`яснено, що вже ним складений протокол за відмову від освідування. Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомлювався в присутності адвоката, який надавав першому юридичну консультацію. Свідок ОСОБА_3 , який був присутній на місці події, та письмові пояснення якого містяться в матеріалах справи, в судовому засіданні пояснив, що він був зупинений працівниками поліції для залучення в якості свідка при проходження огляду на виявлення стану сп`яніння водієм. Водій якому було запропоновано пройти огляд відмовлявся та вказував про те, що прилад на його думку є несправним, а також вимагав у працівників поліції якісь документи. Просив він ( ОСОБА_5 ) також почекати приїзду адвоката. Додав, що на його думку візуальних ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 видно не було. Пояснив, що не пам`ятає того чи працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Пояснення та акт огляду, які наявні в матеріалах справи, він ( ОСОБА_6 ) підписував особисто. Додав і те, що на місці події був також другий свідок, який підписавши документи, залишив місце події. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме у повторному протягом року вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та ухиленні від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Твердження апелянта про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння з посиланням на те, що йому на його вимогу не було надано для ознайомлення відповідних дозвільних та сертифікаційних документів на спеціальний технічний прилад, на увагу суду не заслуговує, оскільки, як вбачається з відеозапису з боді-камери, документи на такий прилад надавались для ознайомлення як ОСОБА_1 так і його захиснику - адвокату, який прибув на місце події. Не беруться до уваги доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки це повністю спростовується відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків пропонувалось пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, однак він відмовився. Також судом не приймаються до уваги доводи сторони захисту про порушення працівниками поліції права на захист ОСОБА_1 , оскільки, як вірно вказав суд першої інстанції, і це слідує з відеозапису, на місце події по телефонному дзвінку ОСОБА_1 прибув адвокат Кромський М.В., який надавав правову допомогу першому. До цього, ОСОБА_1 консультувався зі своїм адвокатом по мобільному телефону. Не заслуговує на увагу суду також твердження апелянта про наявність на місці події лише одного свідка, оскільки це повністю спростовується матеріалами справи. Не зазначення свідків в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 також не може бути правовою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки в матеріалах справи наявні письмові пояснення двох свідків, які, як видно із відеозапису були присутні на місці зупинки транспортного засобу. Посилання захисника Кромського М.В. про наявність порушення поліцейськими при фіксуванні боді-камерами події не впливає на правильність висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки вина останнього беззаперечно доводиться всіма дослідженими матеріалами справи. Слід також зазначичи, що пояснення свідка ОСОБА_3 про відсутність зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 спростовується записами з боді-камери, оглянутого при апеляційному розгляді справи та показаннями свідка - поліцейського ОСОБА_4 . Інші доводи захисника про порушення права ОСОБА_1 на захист також не знайшло свого підтвердження і спростовується відеозаписом з боді-камери, де поліцейським роз`яснено водію положення ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП про що вказує і той факт, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності скористалася послугами адвоката як в телефонному так і безпосередньо на місці події. Також поліцейським неодноразово пропонувалось ОСОБА_1 пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі з роз`ясненням наслідків такої відмови. Крім того, сторона захисту вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.6 ст.247 КУпАП, - у зв`язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність. З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне. 22 листопада 2018 року прийнято Закон України №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон №2617-VIII), яким внесено зміни до ст.130 КУпАП, та яку викладено у такій редакції: «Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Крім того, цим же Законом № 2617-VIII доповнено Кримінальний кодекс України ст.286-1, наступного змісту: «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування». Закон №2617- VIII набрав чинності 01 липня 2020 року. Разом з цим, 17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон № 720-IX), яким внесено зміни до Закону №2617-VIII, відповідно до яких із Закону №2617-VIII вилучені положення, які змінювали ст.130 КУпАП та включали до КК України ст.286-1. У Розділі ІІ Закону №720-IX зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII». Закон № 720-IX був підписаний Президентом України 02 липня 2020 року та 03 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України». З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 336432 від 04.10.2020 року, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП вбачається, що правопорушення ним вчинено було 04 жовтня 2020 року. Відповідно до вимог ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суд першої інстанції застосував редакцію ч.2 ст.130 КУпАП відповідно до Закону № 720-IX,яка діяла під час і за місцем вчинення правопорушення. Таким чином, усі доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі. Порушень вимог законодавства судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому доводи апелянта в цій частині не впливають на законність та обґрунтованість постанови місцевого суду про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає. А тому, постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.12.2020 року підлягає залишенню без змін. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2020 року щодо нього, - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк