Постанова 4814 № 545/1284/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/1284/19 Номер провадження 22-ц/814/626/21Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І. С. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі : головуючого судді Абрамова П.С., суддів Бондаревської С.М., Пилипчук Л.І., при секретарі Зеленській О.І. за участю : представника позивача- адвоката Божко Т.Б. представника відповідача ОСОБА_1 адвоката - Позняк С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2020 року ухвалене суддею Кіндяк І.С. в період час 10:20:16 год. до 13:41:21 год. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , Полтавська районна державна нотаріальна контора, ПП "Полтавське БТІ" "Інвентаризатор", про визнання права власності на обов`язкову частку в спадщині в порядку спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_5 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , Полтавська районна державна нотаріальна контора про зменшення обов`язкової частки спадкоємця за законом ,- ВСТАНОВИВ: короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції; В травні 2019 року ОСОБА_2 звернулася з позовом про визнання за нею права власності на обов`язкову частку у спадщині після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на : 1/6 частину житлового будинку з господарським будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; 1/6 частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; 1/6 частину земельної ділянки-паю, що знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області площею 3,57 га; 1/6 частину земельної ділянки-паю, що знаходиться на території Щербанівскьої сільської ради Полтавського району Полтавської області площею 3,76 га, що належали ОСОБА_6 . Вказувала, що вона є донькою ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_6 заповідав все своє майно відповідачам у справі. На час його смерті вона була непрацездатною за віком та у відповідності до вимог ст.1241 ЦК України вона має право на обов`язкову долю в спадщині.( т.1 а. с. 2,4, ) В ході судового розгляду справи зменшила та уточнила свої позовні вимоги прохаючи визнати за нею : - право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 80 кв.м. житловою площею 43,3 кв. м. - право власності на 1/6 частину земельної ділянки , що знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області площею 3,57 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324087700:032:0007 , право на яке посвідчувалося Державним актом на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_6 серія ЯГ № 654596 , що вданий 10.08.2006 року. - 1/6 частину земельної ділянки , що знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області площею 3,45 га з цільовим призначенням для ведення товарного сілськогосподарського виробництва право на яке посвідчувалося на підстав Державного акту про право приватної власності на землю 1У-серії ПЛ -000680. Виданого 23 липня 2003 року на імя ОСОБА_6 зареєстрованого у кнзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 409 від 01.06.2001 року , передану йому у приватну власність нап ідставі рішення 18 сесії 23 скликання Щербанівської сільської ради народних депутатів. -1/6 частину земельної ділянки , що знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області площею 0,31 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва право на яке посвідчувалося на підставі Державного акту про право приватної власності на землю 1У серії ПЛ -00680 виданому 23.07.2003 року на ім`я ОСОБА_6 , зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 409 від 01.06.2001 року , переданому йому у приватну власність на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Щербанівської сільської ради.( т. 1 а .с. 52-57) В серпні 2019 року ОСОБА_5 ОСОБА_1 . ОСОБА_3 звернулися до суду з зустрічним позовом, прохаючи зменшити обов`язкову долю ОСОБА_2 до 1/12 частини спадкового майна. Вказували , що відповідачка в останні роки життя ОСОБА_6 участі в догляді лікуванні не приймала , що є підставою для зменшення обов`язкової долі, у відповідності з вимогами ст. 1241 ЦК України .( а. с. 118-120) Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на обов`язкову частку у спадщині після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на : 1/18 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; 1/18 частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; 1/6 частину земельної ділянки-паю, що знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, площею 3,57 га; 1/6 частину земельної ділянки-паю, що знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області , площею 3,76 га. В іншій частині вимог ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 ОСОБА_1 ОСОБА_3 відмовлено. короткого змісту вимог апеляційної скарги; В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Полтавського суду Полтавської області від 10.12.2020 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_6 , на 1/18 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; 1/18 частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу Вважає, що рішення суду першої інстанції у вищевказаній частині необґрунтованим, так як суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи, застосував норми матеріального права, які не підлягають застосуванню до правовідносин, які викладені були в позові, не врахував посилання відповідачів на норми матеріального та процесуального права, які були необхідні для визначення правовідносин, які випливають із встановлених обставин. Вказує, що відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 19.04.2019 року, яка винесена державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Замулко Л.В., визначено, що державний нотаріус розглянула від ОСОБА_2 звернення про видачу свідоцтва про право на спадщину. Зазначає, що в спадковій справі відсутні будь-які письмові заяви від ОСОБА_2 , а саме заява про видачу свідоцтва про право на спадщину та звернення про видачу свідоцтва про право на спадщину. Отже, ОСОБА_2 не подавала до державного нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори Замулко Л.В. заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину та звернення про видачу свідоцтва про право власності. Вважає, що суд першої інстанцї вийшов за межі позовних вимог, які були викладені у заяві про зменшення позовних вимог позивача ОСОБА_2 , коли ухвалював рішення по суті заявлених позовних вимог. узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи; Представник ОСОБА_2 - адвокат Божко Т.Б. подала відзив на апеляційну скаргу. У відзиві прохає, залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10.12.2020 року без змін. У відзиві на апеляційну скаргу третя особа ОСОБА_4 повністю погоджується з доводами апеляційної скарги та прохає її задовольнити. встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; Місцевим судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 . Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина яка складається з земельних паїв площами 3.57га., та 3.76га., що розташовані на території Щербанівської сільської Ради Полтавського району Полтавської області, та житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка в АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_6 заповідав своє майно : -земельну частку пай розміром 3.76 га ОСОБА_5 , -земельна частка пай розміром 3.57 га. ОСОБА_3 , -житловий будинок та земельну ділянку в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 (а.с.50 том1). Із заявами про вступ в спадщину, протягом травня - червня 2016 року , в установлений законом шестимісячний строк, до нотаріальної контори звернулися : - ОСОБА_2 , - дочка , в порядку спадкування за законом ; - ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - в порядку спадкування за заповітом ; - ОСОБА_7 донька в порядку спадкування за законом. ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 померла, її правонаступик є третя особа у справі ОСОБА_4 ( а. с. 73-78 т. 2) Позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є донькою ОСОБА_6 . На час його смерті вона була непрацездатною за віком, та має право на обов`язкову частку в спадщині, розмір якої з врахуванням кількості спадкоємців, та з врахуванням того , що житловий будинок та земельна ділянка в АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору 1/6 частина на земельні частки паї, та 1/18 частина житлового будинку та земельної ділянки в АДРЕСА_1 . Також місцевий суд встановив, що відсутні обставини для позбавлення ОСОБА_2 права на обов`язкову частку в спадковому майні чи її зменшення. Встановивши зазначені обставини місцевий суд частково задовольнив позовні вимоги. Апеляційний суд вважає, що рішення місцевого суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 суперечить вимогам матеріального та процесуального права. У відповідності з вимогами ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У відповідності з вимогами ст. 263 ЦПК України Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ст. 265 ЦПК України виначає вимоги до форми та змісту судового рішення. В ч.4 ст. 265 ЦПК України зазначено . що в мотивувальній частині судового рішення повинна міститися мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; в ч.5 ст. 265 зазначено , що в резолютивній частині судового рішення повинно міститися висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; Зміст судового рішення, не відповідає заявленим позовним вимогам. У відповідності з вимогами ч.1 ст. 367 ЦПК України Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Відповідно до вимог ч.1 ст. 1241 ЦК України Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). За правилами ЦК України до таких спадкоємців слід також відносити спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємців за правом представлення (стаття 1266 ЦК України). Тобто, при обчисленні розміру обов`язкової частки слід ураховувати всіх спадкоємців за законом, які могли б спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом. Такий висновок відповідає правовому висновку висловленому в постанові Верховного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 292/389/17 Перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК ( 435-15 ), є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. Позивачка у справі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час смерті батька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 мала вік 62 роки та є непрацездатною за віком. При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його діти : позивачка у справі ОСОБА_2 , , ОСОБА_7 яка померла після вступу у спадщину, та ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та після нього в порядку представлення спадкоємцем є відповідач ОСОБА_1 . Таким чином кожному спадкоємцеві за законом належала б 1/3 частина спадкового майна . Половина обов`язкової долі становить 1/6 частина , на яку і має право позивачка у справі. Щодо спадкування прав на земельні ділянки Як вбачається з матеріалів справи померлому ОСОБА_6 на праві власності належали :

1. Успадкована після смерті ОСОБА_9 земельна ділянка площею 3,88 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району ( державний акт 1У-ПЛ № 00679) відповідності із свідоцтвом про право власності від 21.11.2005 року . ( а. с. 49) На підставі цього свідоцтва виготовлено два державні акти про право власності на земельну ділянку : Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 3,57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як розташована на території Щербанівської сільської ради Полтавського району, кадастровий номер земельної ділянки 5324087700:00:032:0007 , та Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,31 га для ведення товарного сільскогосподарського виробництва розташована на території Щербаніської сільської ради Полтавського району , кадастровий номер земельної ділянки 5324087700:00:040:0035 ( а. с. 55, 56 )

2. Також на підставі державного акту про право власності на землю серії ПЛ № 00680 ОСОБА_6 на праві власності належала земельна ділянка площею 3, 76 га для ведення товарного сільскогосподарського виробництва яка знаходиться на території Щербанівської сільської ради .( а. с. 57) Зазначені земельні ділянки ОСОБА_6 заповідав ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 . Рішенням Полтавського районного суду від 10 грудня 2020 року за позивачкою ОСОБА_2 визнано право власності на 1/6 частину земельної ділянки-паю, що знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, площею 3,57 га; 1/6 частину земельної ділянки-паю, що знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області , площею 3,76 га. В зазначеній частині судові рішення не оскаржені та не є предметом апеляційного перегляду. Разом з тим враховуючи, що резолютивна частина судового рішення не відповідає змісту позовних вимог , в зазначеній частині рішення місцевого суду необхідно привести у відповідність до вимог матеріального та процесуального права, що не є виходом за межі доводів апеляційної скарги та позовних вимог сторін. Щодо спадкування права власності на житловий будинок Як вбачається з довідки виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 31.07.2019 року за № 5780 у відповідності із записами від 30.07.2019 року згідно погосподарської книги № 2 особовий рахунок НОМЕР_1 , за громадянином ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 значився житловий будинок загальною площею 80 кв. м., та житловою площею 43,3 кв.м. ( т.2а.с. 58) У відповідності із довідкою виданою виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району № 1862 від 27.05.2020 року домоволодіння в АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги № 2 , особовий рахунок № НОМЕР_2 станом на 01.07.1990 року відносилися до колгоспного двору. Членами колгоспного двору на 01.07.1990 року є : голова колгоспного двору ОСОБА_6 , членами колгоспного двору ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ОСОБА_1 , ОСОБА_1 . Всього шість осіб. ( т.2 а. с. 113) Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося. Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69). Згідно зі змістом Вказівок № 112/5 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади. Відповідно до абзацу 2 пункту 20 Вказівок № 112/5 виключенням із загального порядку були лише господарства, в яких проживали працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять голови господарства, відносилися до господарств колгоспників. Матеріали справи не містять доказів, що станом на 15 квітня 1991 року зазначені особи в довідці Щербанівської сільскої ради № 1862 від 27.05.2020 року не були членами колгоспного двору. Жодних доказів на спростування цього факту сторони не подали. Таким чином частка померлого ОСОБА_6 у майні колгоспного двору становить 1/ 6 частина на яку і відкрилася спадщина. Частка спадщини , яка належала б кожному спадкоємцю ( 3 особи ) за законом становила б по 1/18 частки ( від 1/6.) Обов`язкова доля становить половину цієї частки , тобто 1/36 від всього спадкового майна ( 1/6 частини житлового будинку). Визначаючи обов`язкову частку в розмірі 1/18 частина спадщини , місцевий суд на зазначене увагу не звернув, та в рішенні суду взагалі не навів мотиви з яких він виходив визначаючи обов`язкову частку 1/18. Згідно ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. В матеріалах справи відсутні будь які дані, які б свідчили про те, що земельна ділянка в АДРЕСА_1 належала на праві власності померлому ОСОБА_6 , та є спадковим майном. Як вбачається із змінених позовних вимог , позивачка у справі не заявляла будь яких вимог щодо права власності чи користування вказаною земельною ділянкою. мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції; В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що в домогосподарстві по АДРЕСА_1 наявний не лише будинок належний померлому ОСОБА_6 , а й будинок, який бува побудований його батьками та в якому він проживає . Як зазначено вище, спадщина відкрилася на житловий будинок , який побудований в 1970 році про що , зазначено в погосподарській книзі, загальною площею 80 кв. м., а житловою площею 43,3 кв.м. , і саме цей будинок є спадковим майном. Як вбачається з позовних вимог позивачки. Вона прохала визнати право власності саме на частину вказаного будинку, а не будь якого іншого. Як зазначено вище частка , яка підлягає спадкування, та належала померлому ОСОБА_6 складає 1/6 частину. Доводи ОСОБА_1 про те, що судом не встановлено коло осіб, які належали до членів колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року, інші питання щодо поділу майна колгоспного двору та розподілу часток в майні колгоспного двору між членами колгоспного двору, що судом не встановлено обсяг спадкового майна після смерті ОСОБА_6 є необґрунтованими. У відповідності з вимогами ст. 12, 81 ЦПК України саме на сторони покладається обов`язок доводити чи спростовувати юридичні факти. Під час розгляду справи сторони не надали жодних доказів про те, що станом на 15 квітня 1991 року члени колгоспного двору , які значаться в довідці виданої виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району № 1862 від 27.05.2020 року станом на 01.07.1990 року зокрема голова колгоспного двору ОСОБА_6 , членами колгоспного двору ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ОСОБА_1 , ОСОБА_1 втратили членство в колгоспному дворі та не мають права на частку в майні колгоспного двору. Не надано такі докази і в ході апеляційного розгляду справи. Є необґрунтованими доводи апеляційної скарги і в частині недотримання позивачем позасудового порядку врегулювання даного спору. З матеріалів справи вбачається, що позивачкою в установлені законом строки подано заяву про вступ у спадщину та наявна постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії., що надає право позивачці вирішити питання щодо права власності на спадкове майно в судовому порядку. Є необґрунтованим посилання ОСОБА_1 і на недотриманні вимог Закону України « Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2101 року за № 296/5 . зазначені нормативні документи регулюють позасудове вирішення питання щодо визнання права власності на спадкове майно. Щодо порушень норм процесуального права, зокрема в частині виходу за межі позовних вимог, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими. Детальний аналіз зазначеним порушенням проведено вище. висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції; У відповідності з вимогами ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи зазначені вище порушення норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. В іншій частині ( зустрічного позову) підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.п..2,3,4 ст.376 , ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 - скасувати. Визнати за ОСОБА_2 право власності на обов`язкову частку у спадщині після смерті батька ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на : - 1/6 частину земельної ділянки , що знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області площею 3,57 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324087700:032:0007 , право на яке посвідчувалося Державним актом на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_6 серія ЯГ № 654596 , що виданий 10.08.2006 року. - 1/6 частину земельної ділянки , що знаходиться на території Щербанівської сісльскої ради Полтавського району Полтавської області площею 3,45 га з цільовим призначенням для ведення товарного сілськогосподарського виробництв, а право на яке посвідчувалося на підстав Державного акту про право приватної власності на землю 1У-серії ПЛ -000680. виданого 23 липня 2003 року на імя ОСОБА_6 зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 409 від 01.06.2001 року , передану йому у приватну власність на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Щербанівської сільської ради народних депутатів полтавського району Полтавської області. -1/6 частину земельної ділянки , що знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області площею 0,31 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва право на яке посвідчувалося на підставі Державного акту про право приватної власності на землю 1У серії ПЛ -00680 виданому 23.07.2003 року на імя ОСОБА_6 , зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 409 від 01.06.2001 року , переданому йому у приватну власність на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Щербанівської сільської ради. - право власності на 1/36 частину житлового будинку 1970 року побудови , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 80 кв.м. житловою площею 43,3 кв. м. В іншій частині рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 22.03.2021 року. Головуючий суддя П.С. Абрамов Судді С.М. Бондаревська Л.І. Пилипчук