Постанова 4817 № 606/2616/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 606/2616/19Головуючий у 1-й інстанції Ромазан Л.С. Провадження № 22-ц/817/111/20 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 307010000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 березня 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С., за участю секретаря - Кантицька О.І. та сторін: позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Рукавця О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №606/2616/19 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Рукавця Олександра Володимировича на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2019 року, ухваленого суддею Ромазан Л.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, - В С Т А Н О В И В: у жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Зокрема, позивач просила визнати за нею право власності на 4/4 частки вказаного будинковолодіння, з яких: на 1/4 частки в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , на 1/4 частки в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , на 1/4 частки в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 брата ОСОБА_4 , та 1/4 частки як за членом колгоспного двору. Завідувачем Теребовлянської державної нотаріальної контори відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на ім`я померлого ОСОБА_2 , а також зареєстрованим правом власності за колгоспним двором, що складається з чотирьох членів. Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2019 року позов - задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 , що проживає с. Кровинка Теребовлянського району Тернопільської області, паспорт серія і номер НОМЕР_1 , право власності на 2/4 частки житлового будинку, що в АДРЕСА_1 , з яких на 1/4 частки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на 1/4 частки як за членом колгоспного двору. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Рукавець Олександр Володимирович просить скасувати рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2019 року у справі №606/2616/19 в частині відмови щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/4 частки в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 та на 1/4 частки в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_4 у житловому будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на те, що воно не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Рукавець О.В. зазначив, що судом не в повній мірі встановлені обставини справи, які мають значення для її вирішення. Позивач не заявляла про відмову від спадщини, усі ці роки та на момент відкриття спадщини разом із своїми дітьми проживала та проживає за вказаною адресою, тому, вона фактично прийняла спадщину, вступивши у володіння та управління майном, що належало її батькам та брату. Судом не в повній мірі досліджені та оцінені докази, адже, у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 вересня 2019 року чітко зазначено, що інших претендентів на дане майно немає. Також, підтвердженням того факту, що інших спадкоємців немає, це те, що відповідач визнає даний позов повністю. На протязі усього часу вона володіє та користується належним їй майном, тому, вона є такою, що прийняла спадщину. Відповідач своїм правом на відзив не скористалися. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Рукавець О.В. апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній. Представник Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, подавши заяву про розгляд справи без їхньої участі, при цьому, визнавши позов в повному обсязі. У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу. Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Рукавця О.В., ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких мотивів. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Позивач оскаржує рішення суду лише в частині відмови в позові про визнання за нею права власності на 2/4 частини спірного будинковолодіння в порядку спадкування після смерті матері та брата, тому суд апеляційної інстанції відповідно до ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги про визнання права власності на 1/4 частки в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 та на 1/4 частки в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_4 у житловому будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не доведено того факту, що вона прийняла спадщину після смерті матері та брата і про відсутність у них інших спадкоємців першої черги, які мають право на спадкування належного їм майна у вказаному нерухомому майні, зокрема, в 1/4 частці. Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції повністю погодитися не може, оскільки неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Згідно з частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Частиною першою статті 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України). Частинами першою, другою статті 120 ЦК Української РСР, 1963 року, передбачено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю. Відповідно до частини другої статті 123 ЦК УРСР, 1963 року, розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Як роз`яснено у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося. Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, що складається з 4-х членів, головою якого є ОСОБА_2 . Даний факт підтверджується свідоцтвом на право особистої власності, видане 22 лютого 1988 року Виконкомом Теребовлянської районної ради на підставі рішення виконкому №40 від 16 лютого 1988 року, яке зареєстроване Тернопільським ООБТІ 22 лютого 1988 року за №50 (а.с. 15). З довідки №09-04/09/456 від 17 вересня 2019 року, виданою Теребовлянською міською радою Тернопільської області, видно, що станом на 1988 рік, тобто на час видачі свідоцтва на право власності, житловий будинок в АДРЕСА_1 відноситься до колгоспного двору, власником є ОСОБА_2 , 1942 р.н. Станом на 1988 рік у вищевказаному житловому будинку проживали та були зареєстровані: власник: ОСОБА_2 , 1942 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дружина: ОСОБА_3 , 1939 р.н., померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син: ОСОБА_4 , 1975 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка: ОСОБА_1 , 1966 р.н. (а.с. 21). Як пояснила в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , що станом на 15 квітня 1991 року проживали і були зареєстровані у даному колгоспному дворі всі вищевказані особи, зокрема голова двору - ОСОБА_2 , його члени: дружина ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_5 та син ОСОБА_4 . Даний факт підтверджується довідкою Теребовлянської міської ради Тернопільської області від 17.09.2019 № 09-04/09/456. Тому колегія суддів вважає, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні, і частка кожного складала 1/4. 9 червня 2005 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів все належне йому майно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2 , відповідний актовий запис за №17 (а.с. 17). Зі спадкової справи № 1126/2005 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 видно, що ОСОБА_3 13 грудня 2005 року подала заяву, в якій вказала, що майно, яке залишилося після смерті чоловіка - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона не приймає, спадкувати не бажає, звертатися до суду за продовженням строку не буде (а.с. 144). ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_3 , відповідний актовий запис за №8 (а.с. 19). На час смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрована в спірному будинковолодінні була ОСОБА_1 разом з своєю сім`єю, що підтверджується довідками №№09-04/09-274, 09-04/09-275 від 20 червня 2019 року (а.с.145-146). Крім цього, ОСОБА_1 6 грудня 2005 року подала до нотаріальної контори про прийняття спадщини після батька. ОСОБА_4 , брат позивача, з 1997 року знятий з реєстрації з спірного будинковолодіння і проживав та був зареєстрований з цього часу в АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлих батьків, що підтверджується спадковою справою № 1126/2005 (а.с.124-147). ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_4 , відповідний актовий запис за №10 (а.с. 19). Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1507/02-14 від 10 вересня 2019 року відмовлено гр. ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживав в селі Кровинка Теребовлянського району Тернопільської області у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на ім`я померлого ОСОБА_2 , а також зареєстрованим правом власності за колгоспним двором, що складається з чотирьох членів. (а.с. 9) Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 підлягає задоволенню, оскільки вона єдина прийняла спадщину після матері. Що ж стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/4 частку ОСОБА_4 , то колегія суддів вважає, що суд прийшов до підставного висновку про відмову в цій частині позову, оскільки як видно зі спадкової справи № 373/2014 майна померлого ОСОБА_4 , що його дітьми: донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 у встановленому законом порядку прийнято спадщину за законом, яка складалася з земельної ділянки площею 1,737 га, яка розташована на території Кровинківської сільської ради та жилого будинку з господарськими будівлями під АДРЕСА_2 , що свідчить про те, що діти є спадкоємцями першої черги і спадщину прийняли. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рукавця Олександра Володимировича слід задовольнити частково, а рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2019 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання права власності на 1/4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом право власності на 1/4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . В решті рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2019 року залишити без змін. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених. Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рукавця Олександра Володимировича - задовольнити частково. Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2019 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання права власності на 1/4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом право власності на 1/4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . В решті рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2019 року залишити без змін. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 23 березня 2020 року. Головуючий Судді