Постанова Київський апеляційний суд № 757/51593/20-п

Постанова Іменем України Єдиний унікальний номер справи 757/51593/20-п Номер провадження 33/824/1624/2021 Головуючий у суді першої інстанції О.А. Білоцерківець Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л.Д. Поливач 19 березня 2021 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Гошко Віктора Івановича, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Гошком Віктором Івановичем на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в с т а н о в и в : Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Судом встановлено, що 22.10.2020 о 02год. 20хв. по вул. Великій Васильківській, 5 в м. Києві керував автомобілем марки «БМВ», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість рухів, неприродна блідість), від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 , через свого захисника - адвоката Гошко В.І., подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки під час розгляду даної справи суд неповно з`ясував усі фактичні обставини, не дослідив і не дав належної оцінки наявним у справі доказам, формально підійшов до вивчення обставин справи, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними і допустимими доказами. Суд не врахував, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та проїхати до медичного закладу, як було йому запропоновано працівниками поліції. Взяв необхідні речі та чекав працівників поліції, які у той час проводили огляд його автомобіля, а виявивши пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору працівники поліції викликали слідчо - оперативну групу, після чого ОСОБА_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України. До медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 поліцейські вже не повезли, самостійно пройти такий огляд він не мав змоги, оскільки був затриманий як підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.309 КК України. Такий огляд було пройдено ним самостійно після звільнення наступного дня 23.10.2020 о 09год. 10хв. за допомогою експрес методу діагностики «Снайпер», що не виявила в нього ознак наркотичного та алкогольного сп`яніння. Звернув увагу, що протокол про адміністративне правопорушення було складено відносно нього 22.10.2020 о 03год. 40хв.формально, оскільки фактично його було затримано 22.10.2020 о 02год. 50хв., що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Гошко В.І., який підтримав апеляційну скаргу та просить задовольнити її з викладених підстав, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Переглядом справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності до вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчинення правопорушення та прийняв постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Так, переглядаючи справу в межах доводів поданої апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ним п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №147347 від 22.10.2020, складеним стосовно ОСОБА_1 , у якому зазначено, що останній керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість рухів, неприродна блідість), від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями вказаних свідків, які засвідчили відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння; розпискою ОСОБА_4 щодо залишення транспортного засобу «БМВ» на зберігання за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 10, що підтверджує факт відсторонення водія від керування транспортним засобом; даними відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, які повністю підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді. Апеляційний суд вважає, що суддею суду першої інстанції належним чином були досліджені докази, що містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яким суддя надав належну правову оцінку, з такою оцінкою доказів погоджується і суд апеляційної інстанції. Так, відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 , який стверджував, що не відмовлявся від проходження медичного огляду в установленому законом порядку, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, які об`єктивно узгоджуються між собою і з достатньою повнотою підтверджують факт порушення останнім вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України та спростовують доводи апеляційної скарги про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Так, за приписами пункту 1 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів проводиться поліцейським лише за наявності у водіїв ознак алкогольного сп`яніння, в той час, як пунктом 12 цього розділу передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Як вбачається з наявного у справі відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, водію транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 поліцейським 22.10.2020 було повідомлено про причину зупинки та у подальшому виявлено у водія вказаного автомобіля ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду у присутності двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З відеозапису вбачається, що зазначене відбувалося 22.10.2020 о 03год. 36хв. Після чого, водію транспортного засобу «БМВ» було роз`яснено поліцейським наслідки відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку. Однак, ОСОБА_1 двічі повторив, що незважаючи на наслідки, він відмовляється від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Та обставина, що у протоколі про затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, складеного відносно ОСОБА_1 вказано фактичний час затримання 02год. 50хв. не вказує на формальність складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП о 03.год. 40хв., оскільки вказані у протоколі обставини повністю підтверджуються наявним у справі відеозапису з нагрудної камери працівника поліції. Отже, доводи апеляційної скарги про порушення поліцейським процедури проведення огляду на стан сп`яніння, передбаченої статтею 266 КУпАП, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та повністю спростовуються встановленими судом обставинами справи. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Гошком Віктором Івановичем, залишити без задоволення. Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л.Д. Поливач