Постанова 4824 № 757/35561/21-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №757/35561/21-п головуючий у суді І інстанції: Білоцерківець О.А. провадження №33/824/5179/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА Іменем України 18 листопада 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №145700 від 07.05.2021 року - ОСОБА_1 07.05.2021 року о 02 год. 05 хв. у м. Києві на вул. Хрещатик, 1/2, керував автомобілем марки «Тойота», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в установлено законом порядку, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454,00 грн. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року і провадження у справі закрити. На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що розгляд адміністративного матеріалу у суді першої інстанції тривав рівно дві хвилини, не досліджуючи змісту протоколу, не досліджуючи відеоматеріалів (взагалі їх не відтворюючи під час судового розгляду), не аналізуючи наданих мною заперечень, зводячи весь процес судового розгляду лише до адресування декількох питань до мене, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зміст яких стосувався повноважень патрульної поліції. Вважає, що у протоколі водієм чітко зазначається, що останній не відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. Таким чином, зміст протоколу не узгоджується з викладенням обставин, тому такий підлягає критичній оцінці, та не може бути належним доказом допущення адміністративного проступку. Крім того, вказує, що у протоколі не наведено відомостей щодо свідків, яких не було залучене при складанні протоколу. Для фіксації факту відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я свідки не залучались, протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності двох свідків. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Шатілін Г.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах. Частиною 1 статті 130 КУпАПвстановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього рухуводій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №145700 від 07.05.2021 року - ОСОБА_1 07.05.2021 року о 02 год. 05 хв. у м. Києві на вул. Хрещатик, 1/2, керував автомобілем марки «Тойота», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в установлено законом порядку, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП; - у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, з якого встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду; - на відеозаписі із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та указує на факт порушення водієм указаних правил ПДР. Відповідно до постанови КАС ВС у справі №678/991/17 від 15.11.18 року відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 , крім того, йому було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Виявлені працівниками поліції 07.05.2021 року у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння в розумінні п. п. 1,2,3 п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 07.05.2021 року за участю ОСОБА_1 .. Так, з відеофайлу вбачається, що інспектор поліції пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак водій відмовився від проходження огляду. Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Відповідно до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Також працівниками поліції роз`яснено водієві, що його дії розцінюються, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд адміністративного матеріалу у суді першої інстанції тривав рівно дві хвилини, не досліджуючи змісту протоколу, не досліджуючи відеоматеріалів (взагалі їх не відтворюючи під час судового розгляду), не аналізуючи наданих мною заперечень, зводячи весь процес судового розгляду лише до адресування декількох питань до мене, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зміст яких стосувався повноважень патрульної поліції, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 били надані повноваження адвокату, який у суді апеляційної інстанції реалізував своє право на оскарження постанови суду першої інстанції та мав можливість реалізувати всі права, які порушені на думку ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі водієм чітко зазначається, що останній не відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. Таким чином, зміст протоколу не узгоджується з викладенням обставин, тому такий підлягає критичній оцінці, та не може бути належним доказом допущення адміністративного проступку, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки обставини відмови від проходження на стан сп`яніння, що складають склад адміністративного порушення зафіксовано, та підтверджено відеозаписом з нагрудної камери поліцейского. Крім того, у випадку не згоди із протоколом та діями працівників поліції, ОСОБА_1 мав можливість самостійно звернутись до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, чого останній не зробив. Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі не наведено відомостей щодо свідків, яких не було залучене при складанні протоколу. Для фіксації факту відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я свідки не залучались, протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності двох свідків, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки при наявності фіксації порушення на нагрудній камері поліцейського, свідки не обов`язкові. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко