Постанова Чернігівський апеляційний суд № 748/1764/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 22 березня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 748/1764/20 Головуючий у першій інстанції - Олещенко В. І. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/421/21 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі: головуючого-судді: Онищенко О.І. суддів: Губар В.С., Харечко Л.К. секретар: Поклад Д.В., Позивач: ОСОБА_1 Відповідачі: Киїнська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, виконавчий комітет Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, як органу реєстрації місця проживання, виконавчого комітету Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії (суддя Олещенко В.І.), ухвалене о 12 год. 32 хв. у м. Чернігів, повний текст рішення складено 31 грудня 2020 року, В С Т А Н О В И В: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною відмову Органу реєстрації місця проживання Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області у поновленні реєстрації місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача скасувати рішення про зняття з реєстрації вказаного місця проживання, поновити його реєстрацію за вказаною адресою. Позов мотивовано тим, що 08 лютого 2011 року відповідачем було зареєстровано місце проживання позивача за вищевказаною адресою. На початку 2020 року ОСОБА_1 дізнався про зняття його з реєстрації місця проживання на підставі рішення Чернігівського районного суду від 02 серпня 2019 року у справі №748/362/19 за позовом ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом виселення. За доводами позивача, незважаючи на скасування судового рішення, яке було підставою для зняття його з реєстрації, відповідач вказав на неможливість поновлення реєстрації, зважаючи також на зміну власника житла після зняття з реєстрації позивача 29 листопада 2019 року. Зазначену відмову ОСОБА_1 вважає незаконною, оскільки його позбавлено конституційного права на житло на підставі рішення суду першої інстанції, яке в подальшому було скасовано апеляційним судом, що є безумовною підставою для поновлення реєстрації. Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права як визнання незаконними дій органу державної влади не можна вважати належним способом захисту. Також суд дійшов висновку, що вирішення позовних вимог про поновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , котрий на даний час є у власності ОСОБА_3 , стосується прав та інтересів останньої, яка категорично заперечує проти реєстрації позивача у належному їй будинку, до участі в справі в якості відповідача не залучена. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неправильно кваліфікував спірні правовідносини, не застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню. Позивач вважає, що з огляду на фактичні обставини справи (скасування судового рішення про виселення, що слугувало підставою для зняття з реєстрації, зміна власника житла), обрання ним такого способу відновлення/захисту порушеного права як визнання неправомірною відмови відповідача (лист від 16.06.2020 №615) у поновленні саме первинної реєстрації місця проживання 08.02.2011 є суттєвим в даному випадку, ефективним способом захисту порушеного права, оскільки звернення з однією самостійною вимогою про зобов`язання скасувати зняття з реєстрації є передчасним, не скасовує неправомірну відмову у поновленні порушеного права. За доводами ОСОБА_1 , вирішення питання про поновлення його прав шляхом звернення до суду з заявою про поворот виконання судового рішення не представляється можливим. Позивач вказує, що ні в оскаржуваному судовому рішенні, ні у листі-відмові відповідача від 16 червня 2020 №615 не зазначено норми права, якою передбачено необхідність надання згоди власником житла при скасуванні зняття з реєстрації місця проживання особи (поновленні реєстрації). Більше того, зняття з реєстрації місця проживання особи в разі зміни власника житла без судового рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням, про виселення тощо є незаконним. Також ОСОБА_1 посилається, що своїми діями відповідач самовільно позбавив його права користування житлом, що суперечить приписам ст.19, 47 Конституції України, втручання у його права не може вважатись пропорційним. Позивач зазначає, що жодних вимог до нового власника у даному позові не пред`являється, наявність/відсутність його згоди не має правового значення для вирішення даного спору. У відзиві на апеляційну скаргу Киїнська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду - залишити без змін. Відповідач посилається, що позивача знято з реєстрації 24.09.2019 року Киїнською сільською радою на підставі рішення Чернігівського районного суду від 02 серпня 2019 року, яке набрало законної сили 12 вересня 2019 року, жодного порушення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а також Правил реєстрації місця проживання допущено не було, відповідач діяв законно, в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. За доводами Киїнської сільської ради, до заяви від 12 червня 2020 року позивачем не надано ані згоди нового власника житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ані рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення; про визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього; про право на реєстрацію місця проживання. Також відповідач вказує, що не має повноважень щодо поновлення реєстрації місця проживання. Крім того, посилається, що постанова Чернігівського апеляційного суду від 23 січня 2020 року, на яку посилається позивач, оскаржується новим власником ОСОБА_3 , а цивільна справа №748/362/19 знаходиться на розгляді Верховного Суду та рішення по ній ще не ухвалено. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ. Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає. По справі встановлено, що ОСОБА_1 з 08 лютого 2011 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11 зворот). Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 серпня 2019 року задоволено позов ОСОБА_2 ; вирішено усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення з нього ОСОБА_1 без надання йому іншого житлового приміщення (а.с.8-9). 24 вересня 2019 року Киїнською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_1 було знято з реєстрації місця проживання з адреси: АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_2 згідно рішення суду від 02 серпня 2019 року. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 23 січня 2020 року вищевказане рішення суду скасовано і відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом виселення (а.с.10). У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Киїнської сільської Чернігівського району із заявою про поновлення реєстрації його місця проживання (а.с.6). У своєму листі №615 від 16 червня 2020 року відповідач повідомив позивача про неможливість поновлення місця реєстрації, оскільки 29 листопада 2019 року відбулася зміна власника в будинку (згідно договору дарування власницею житла стала ОСОБА_5 ), який звернувся із заявою про недопустимість втручання у їх приватну власність шляхом проведення реєстрації місця проживання будь-яких осіб без їхньої на те згоди (а.с.7). Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), який в силу положень ч.4 ст.263 ЦПК України повинен враховуватися апеляційним судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Згідно із статтею 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Статтею 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до п.26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 року №207, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Оскільки рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 серпня 2019 року було усунуто перешкоди у здійсненні права користування будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення з нього ОСОБА_1 без надання йому іншого житлового приміщення, Киїнська сільська рада Чернігівського району здійснила зняття позивача з реєстрації місця проживання. Проте постановою Чернігівського апеляційного суду від 23 січня 2020 року було скасовано вказане судове рішення, чим фактично поновлено право ОСОБА_1 на користування вказаним будинком і відповідно його первісну реєстрацію за вказаною адресою. Звертаючись до Киїнської сільської ради Чернігівського району з вимогою про поновлення реєстрації місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зазначав, що на даний час підстави для зняття його з реєстрації відсутні і його позбавлено конституційного права на житло на підставі скасованого рішення суду першої інстанції. У даному випадку заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що обрання позивачем такого способу відновлення/захисту порушеного права як визнання неправомірною відмови відповідача у поновленні саме первинної реєстрації місця проживання (08.02.2011) є суттєвим, ефективним способом захисту порушеного права. Іншим способом відновити своє порушене право позивач можливості не має, враховуючи також, що ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у цивільній справі №748/362/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні будинком (а.с.115-116). При цьому, як зазначено у вищевказаній ухвалі суду, поворот виконання рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права, до яких в тому числі відноситься право власника на вимогу про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення. Доводи Киїнської сільської ради Чернігівського району щодо відсутності порушень при здійсненні зняття позивача з реєстрації місця проживання не заслуговують на увагу, оскільки не є предметом позову. У даній справі позивач оскаржує відмову відповідача у поновленні реєстрації місця проживання, яка відбулася після скасування судового рішення, на підставі якого було здійснено зняття з реєстрації. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що Правила реєстрації місця проживання не передбачають такої дії, як поновлення реєстрації місця проживання. Водночас вказані Правила встановлюють, що саме на виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільського голову покладено повноваження на здійснення реєстрації місця проживання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Крім того, поновлення реєстрації місця проживання було лише однією із позовних вимог, необхідність застосування якої позивач пов`язував із наступними діями, які мають бути вчинені відповідачем після скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання. Не заслуговують на увагу доводи Киїнської сільської ради Чернігівського району, що цивільна справа №748/362/19 знаходиться на розгляді Верховного Суду та рішення по ній ще не винесено, оскільки постанова Чернігівського апеляційного суду від 23 січня 2020 року набрала законної сили з дня її прийняття і на даний час є чинною, отже є обов`язковою для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових і службових осіб та громадян. Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що за наявності звернення ОСОБА_1 до Киїнської сільської ради Чернігівського району і скасованого судового рішення, на підставі якого було здійснено зняття з реєстрації місця проживання позивача, відповідач неправомірно відмовив у поновленні такої реєстрації, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. При цьому заперечення нового власника будинку проти реєстрації позивача у спірному будинку не мають правового значення для даної справи, в якій позовні вимоги стосуються виключно дій органу реєстрації місця проживання і жодних вимог до нового власника не пред`являється. Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача. У зв`язку із задоволенням позову ОСОБА_1 та його апеляційної скарги, з Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2522,40 грн за розгляд справи судом першої інстанції, а також 3783,60 грн судового збору за апеляційний розгляд справи. Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2020 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати неправомірною відмову Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області у поновленні реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язати Киїнську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області скасувати рішення про зняття з реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Поновити реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (місцезнаходження: 15505, Чернігівська область, Чернігівський район, с.Киїнка, вул.Перемоги, 30, код ЄДРПОУ 04412202) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві) грн 40 коп. за розгляд справи судом першої інстанції, а також 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) грн 60 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 23 березня 2021 року. Головуючий: Судді: